Рішення № 10025196, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/21022.06.10 За позовом Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»

в особі Відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»

ДТГО «Львівська залізниця»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор»

Про стягнення 29815,51грн., спонукання вчинити дії

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Шевчишин І.З.- предст. (дов. від 01.01.2010р.)

від відповідача не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор»заборгованості в сумі 29815,51грн. (28800,00грн. –основного боргу, 566,14грн. –пені, 218,25грн. –3% річних, 231,12грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем обов’язку щодо оплати наданих позивачем послуг за Договором №НРекл-16/2006 від 20.09.2006р., а також позивач просить суд зобов’язати відповідача демонтувати рекламні конструкції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.05.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/210, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.06.2010р.

15.06.2010р. судом одержано письмові пояснення від позивача із доказами оплати відповідачем 28800,00грн. заборгованості за вересень 2009року –січень 2010р.

У судове засідання 15.06.2010р. представник відповідача не з’явився, письмових пояснень суду не надав.

В матеріалах справи містяться докази одержання уповноваженим працівником відповідача копії процесуального документу суду (повідомлення про вручення поштового відправлення) за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 63-Б, проте, представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 15.06.2010р. судом оголошено перерву до 22.06.2010р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

17.06.2010р. судом одержано від позивача Акт від 15.06.2010р. за підписом представників позивача та відповідача на підтвердження обстеження рекламних конструкцій, які знаходяться у м. Львові та встановлені згідно договору №16 від 20.09.2006р.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

20.09.2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір №НРекл.16/2006 (далі –договір), відповідно до умов якого залізниця (позивач) погоджує розміщення рекламних конструкцій, які є власністю рекламодавця (відповідача), на території залізниці, а рекламодавець вносить місячну плату за тимчасове користування місцем для розташування рекламних засобів в сумі, визначеній цим договором.

Відповідно до п.2.2 договору, умови розміщення рекламоносіїв, а саме: тип рекламоносія, адресна програма, термін розміщення, вартість послуг по розміщенню спеціальних рекламних конструкцій та інші особливості договору визначаються в додатках до цього договору, який є невід’ємною частиною договору.

Вартість проведення кожної рекламної кампанії визначається в національній валюті України і вказується в Додатковій угоді до даного Договору (п.4.1).

Так, сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої місцем розташування рекламних засобів є вул. Чернівецька, період проведення рекламної кампанії: 21.09.2006р. по 31.12.2008р., загальна вартість робіт в місяць складає 2160,00грн., базова: 1792,53грн., ПДВ (20%) –358,51грн., ПнР –8,96грн., загальна вартість рекламної кампанії –60480,00грн.

01.11.2006р. сторонами підписано Додаток №2 до договору, відповідно до умов якого місцями розташування рекламних засобів є вул. Луганська, вул. Джерельна, вул. Городоцька, вул. Шевченка, період проведення рекламної кампанії: 01.12.2006р. по 31.12.2009р., загальна вартість робіт в місяць складає 3600,00грн., базова: 2987,56грн., ПДВ (20%) –597,51грн., ПнР –14,93грн.

Відповідно до п.4.3 договору після закінчення рекламної кампанії сторони складають Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання умов договору, додаткової угоди №1 та додатку №2 до договору, позивач надав відповідачу послуги з розміщення рекламних конструкцій у період з вересня 2009р. по січень 2010р. включно на загальну суму 28 800,00грн. з ПДВ.

На вимогу суду позивач не надав доказів складання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт, що передбачено п. 4.3 договору, проте, позивачем надано суду докази сплати відповідачем 09.03.2010р. заборгованості за вересень-грудень 2009р. у розмірі 23040,00грн. та 12.03.2010р. - заборгованості за січень-лютий 2010р. у розмірі 11520,00грн. за договором №НРекл.16/2006 (що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що передбачені договором послуги були надані відповідачу у повному обсязі, що підтверджується здійсненою відповідачем оплатою наданих послуг.

Умовами пп. 3.3.2 договору відповідач зобов’язаний здійснювати оплату за тимчасове користування місцем відповідно до умов цього договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата послуг здійснюється рекламодавцем шляхом передоплати.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату послуг по розміщенню реклами №353 від 01.09.09 на суму 5760,00грн., №424 від 19.10.09 на суму 5760,00грн., №470 від 17.11.09 на суму 5760,00грн., №521 від 14.12.09 на суму 5760,00грн., №11 від 26.01.2010р. на суму 5760,00грн., загалом на суму 28 800,00грн.

Відповідач не навів заперечень проти факту одержання рахунків.

Відповідно до п. 5.1 договору договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008р.

Якщо жодна з сторін цього договору не повідомить у письмовій формі іншу сторону про свій намір припинити дію договору за один місяць до закінчення його дії, договір вважатиметься продовженим на термін, на який його було укладено (п. 5.3).

Матеріали справи не містять доказів того, що дію договору було припинено у відповідності до п. 5.3 договору.

Умовами п.3.1.2 договору встановлено право позивача розірвати дію договору у випадку невиконання відповідачем вимог чинного законодавства та умов цього договору.

Пунктом 6.4 встановлено, що у випадку прострочення рекламодавцем оплати терміном більше місяця, розповсюджувач в односторонньому порядку має право розірвати цей договір, про що в триденний термін повідомляє розповсюджувача з вимогою демонтувати рекламні конструкції. В цьому випадку розповсюджувач зобов’язаний сплатити залізниці суму боргу за договором, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, належної до сплати, а також відшкодувати інші витрати залізниці, пов’язані з демонтажем рекламної конструкції, якщо такі мали місце.

У відповідності до вказаного, та в зв’язку з невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати послуг позивача, 21.01.2010р. останній надіслав відповідачу лист №13 від 21.01.2010р. (про що свідчить опис вкладення у цінний лист із відбитком поштової установи), в якому повідомляв відповідача про розірвання договору №НРекл.16/2006 та вимагав сплатити суму заборгованості, а також протягом трьох днів демонтувати рекламні конструкції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір №Нрекл.16/2006 від 20.09.2006р. розірваний позивачем в односторонньому порядку з 28.01.2010р. (3 дні згідно п. 6.4 договору + 3 дні на поштовий перебіг листа-повідомлення), тобто, надані у січні 2010р. послуги є такими, що надані на виконання умов даного договору та на них розповсюджуються вимоги даного договору, у тому числі, в частині здійснення оплати.

Згідно п. 3.3.4 договору у випадку розірвання цього договору рекламодавець зобов’язаний демонтувати рекламну конструкцію протягом 3-х днів з часу, коли залізниця повідомить його про це. При цьому використання рекламної конструкції для поширення реклами забороняється з дня отримання такого повідомлення.

Однак, як зазначає позивач у позові, відповідач заборгованість в сумі 28800,00грн. не оплатив, рекламні конструкції не демонтував.

За наведених обставин, позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані позивачем послуги в сумі 28800,00грн. та зобов’язати відповідача демонтувати рекламні конструкції, розташовані у м. Львові:

- по вул. Чернівецькій –4 шт. на території ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця" та 2шт. на території приміського залізничного вокзалу;

-          по вул. Луганська –1шт. на території залізничної станції Пересенківка;

-          по вул. Джерельна –1шт. на залізничному мості;

-          по вул. Городоцькій – 1шт. на території ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця";

-          по вул. Шевченка –1 шт. біля готелю "Ентон".

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Позивачем надано суду докази того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем здійснено наступні платежі: 09.03.2010р. - сплачено заборгованість за вересень-грудень 2009р. у розмірі 23040,00грн. та 12.03.2010р. - сплачено заборгованість за січень-лютий 2010р. у розмірі 11 520,00грн. за договором №НРекл.16/2006 (підтверджується банківськими виписками позивача).

У зв’язку з наведеним, провадження у справі №20/210 в частині стягнення з відповідача 28 800,00грн. основного боргу (заборгованості за надані послуги за вересень 2009року –січень 2010р.) підлягає припиненню, за відсутності предмету спору.

Проаналізувавши умови договору, зокрема, п.6.4 договору, в якому передбачено, що у випадку прострочення рекламодавцем оплати терміном більше місяця, розповсюджувач в односторонньому порядку має право розірвати цей договір, про що в триденний термін повідомляє розповсюджувача з вимогою демонтувати рекламні конструкції, та п.3.3.4, згідно якого відповідач зобов’язаний у випадку розірвання цього договору демонтувати рекламні конструкції протягом трьох днів з дня повідомлення позивачем про розірвання договору (при цьому договір №Нрекл.16/2006 від 20.09.2006р. є таким, що розірваний за ініціативи позивача), суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов’язання відповідача демонтувати рекламні конструкції, розташовані у м. Львові:

- по вул. Чернівецькій –4 шт. на території ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця" та 2шт. на території приміського залізничного вокзалу;

-          по вул. Луганській –1шт. на території залізничної станції Пересенківка;

-          по вул. Джерельній –1шт. на залізничному мості;

-          по вул. Городоцькій – 1шт. на території ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця";

-          по вул. Шевченка –1 шт. біля готелю "Ентон" є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, судом також враховано Акт від 15.06.2010р., який підписаний представниками позивача та відповідача про те, що розміщені рекламні конструкції за вищевказаними адресами у м. Львові знаходяться у доброму технічному стані та встановлені згідно договору №16 від 20.09.2006р., який укладений між сторонами спору.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 566,14грн. –пені, 218,25грн. –3% річних, 231,12грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 6.4 договору у випадку прострочення рекламодавцем оплати терміном більше місяця, розповсюджувач в односторонньому порядку має право розірвати цей договір, про що в триденний термін повідомляє розповсюджувача з вимогою демонтувати рекламні конструкції. В цьому випадку розповсюджувач зобов’язаний сплатити залізниці суму боргу за договором, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми, належної до сплати, а також відшкодувати інші витрати залізниці, пов’язані з демонтажем рекламної конструкції, якщо такі мали місце.

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком пені, 3% та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги відповідно до розрахунку позивача в розмірі 566,14грн. –пені, 218,25грн. –3% річних, 231,12грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, у тому числі, в частині суми основного боргу, яка була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Припинити провадження у справі №20/210 в частині вимоги про стягнення з відповідача 28 800,00грн. - основного боргу, за відсутності предмету спору.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор»(м. Київ, пр-т. Перемоги, 63-б, м. Київ, пр-т. Перемоги, 40-б, код ЄДРПОУ 33501602) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»в особі Відокремленого підрозділу «Львівська дирекція залізничних перевезень»(м. Львів, вул. Листопадового Чину, 22, код ЄДРПОУ 25256137) 566,14грн. –пені, 218,25грн. –3% річних, 231,12грн. –збитків від інфляції, 383,16грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра Аутдор»(м. Київ, пр-т. Перемоги, 63-б, м. Київ, пр-т. Перемоги, 40-б, код ЄДРПОУ 33501602) демонтувати рекламні конструкції, розташовані у м. Львові:

- по вул. Чернівецькій –4 шт. на території ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця" та 2шт. на території приміського залізничного вокзалу;

-          по вул. Луганській –1шт. на території залізничної станції Пересенківка;

-          по вул. Джерельній –1шт. на залізничному мості;

-          по вул. Городоцькій – 1шт. на території ВП "Львівська механізована дистанція вантажно-розвантажувальних робіт" ДТГО "Львівська залізниця";

-          по вул. Шевченка –1 шт. біля готелю "Ентон"

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій