Рішення № 10025004, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/9326.05.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк

доАкціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілікон»

простягнення 25455191,80 доларів США

СуддяСташків Р.Б. Представники від позивача –Тітаренко О.О., предст. за дов. №500/11.5.2 від 05.11.2009; від відповідача –Дзера Ю.Ю., предст. за дов. №02/10-юр від 20.01.2010;

від третьої особи –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2010 року Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»(далі –відповідач) 24 455 191,80 доларів США заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №55ВД від 26.10.2007 (далі –Кредитний договір), яка складається з:

- 21 400 000 доларів США –основного боргу (тіло кредиту);

- 2760967,27 доларів США –заборгованості по процентам за користування кредитом (плата за користування кредитом) за період з 25.12.2008 до 24.11.2009;

- 980833,33 доларів США –30% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.10.2009 до 17.12.2009;

- 275963,45 доларів США –пеня за несвоєчасну сплату процентів (плати за користування кредитом) за період з 01.02.2009 до 17.12.2009;

- 37427,75 доларів США –3% річних, нараховані за період з 01.02.2009 до 17.12.2009 на суму прострочених процентів як плати за кредит.

Ухвалою суду від 20.01.2010 було порушено провадження у справі № 34/93, розгляд справи було призначено на 10.02.2010.

Ухвалою суду від 10.02.2010 розгляд справи відкладено на 15.03.2010.

Ухвалою суду 15.03.2010 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілікон»та відкладено розгляд справи на 12.04.2010.

Ухвалою суду від 12.04.2010 відкладено розгляд справи на 17.05.2010.

17.05.2010 судом оголошено перерву до 26.05.2010.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Сілікон»(Позичальник), користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов’язання за Кредитним договором належним чином не виконував, в зв’язку з чим станом на 17.12.2009 Позичальник порушив термін повернення кредиту, встановлений п.1.1 Кредитного договору.

В зв’язку з тим, що АТЗТ «Інтер-Контакт»виступив Поручителем за договором поруки №55ВД від 26.10.2007 (далі –Договір поруки) перед Банком за виконання Позичальником (третьою особою) зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього, позивач на підставі статей 546, 553-555 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) звернувся з майновими вимогами до відповідача, як солідарного боржника за Договором поруки.

Відповідач письмового відзиву в порядку ст. 59 ГПК України не подав.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілікон»(Позичальник) було укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк надає Позичальнику грошові кошти (кредит) у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в інші валюти на таких умовах:

сума кредитної лінії складає - 21 400 000 (двадцять один мільйон чотириста тисяч) доларів США;

строк користування визначений до 24 жовтня 2008 року.

Договором №1 від 24.10.2008 про внесення змін до Кредитного договору було продовжено кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом, та визначено термін повернення заборгованості до 23.10.2009 включно.

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов'язувався своєчасно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти - плату за користування кредитом (п. 4.1, 4.2 Кредитного договору).

Плата за користування кредитом складала 12% (дванадцять) відсотків річних.

Договором № 1 від 24.10.2008 про внесення змін до кредитного договору з 24.10.2008 було встановлено розмір плати за користування кредитом на рівні 14,5% річних.

Договором №2 від 23.01.2009 про внесення змін до Кредитного договору з 03.04.2009 було підвищено плату за користування кредитом на 2% у зв'язку з невиконанням Позичальником п.4.9 Кредитного договору, а саме ненадання додаткового забезпечення.

Таким чином плата за користування кредитом з 03.04.2009 була встановлена на рівні 16,5% річних.

З 01.06.2009 було підвищено плату за користування кредитом на 2% у зв'язку з не виконанням п.4.10 Кредитного договору в редакції викладеній в Договорі №1 про внесення змін до кредитного договору, а саме не сплати третьої частини страхового платежу по договору добровільного страхування майна №87503 від 05.11.2008 (далі - Договір страхування), строк сплати якого визначений в п.9.1.1 п.9.1 Договору страхування в редакції викладеній в Додатковій угоді №1 до Договору страхування.

Таким чином плата за користування кредитом з 01.06.2009 була встановлена на рівні 18.5% річних.

Договором №3 від 31.07.2009 про внесення змін до кредитного договору з 01.07.2009 плата за користування кредитом була встановлена на рівні 13,5% річних.

З 01.09.2009 підвищено плату за користування кредитом на 1% у зв'язку з невиконанням п.4.4 Кредитного договору, а саме не дотримання відповідачем строків та розмірів переведення кредитових оборотів на поточний рахунок в ВАТ ВТБ Банк. Таким чином з 01.09.2009 плата за користування кредитом була встановлена на рівні 14,5% річних.

Договором №3 про внесення змін до Кредитного договору було сторонами узгоджено, що у випадку невиконання Позичальником зобов’язань, що зазначені у п.4.9.2 Кредитного договору кінцевий термін повернення заборгованості за Кредитним договором встановлюється до 23 жовтня 2012 року, згідно графіку наведеного у цьому договорі.

Пунктами 7.2, 7.4 Кредитного договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця, виходячи з 360 календарних днів у році.

Проценти за користування кредитною лінією сплачуються Позичальником щомісячно з 25 числа кожного місяця по останній робочий день поточного місяця, за винятком останнього місяця, коли сума нарахованої плати сплачується разом з основною сумою кредиту, (п.8.1. Кредитного договору).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Позичальнику грошових коштів (кредиту), шляхом надання кредитних грошових коштів в сумі 21 400000 доларів центів США, що підтверджується наступними документами:

30.10.2007 транш у розмірі 20 615 000 дол. США, меморіальний ордер №ТR.46639.1;

31.10.2007 транш у розмірі 185000 дол. США, меморіальний ордер №ТR.46639.1;

01.11.2007 транш у розмірі 600 000 дол. США, меморіальний ордер №369-7.

Однак, Позичальник, користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав та порушив термін повернення кредиту, встановлений п. 1.1. Кредитного договору.

Таким чином, станом на 17.12.2009 у позивача виникло право вимоги погашення Позичальником суми кредиту, нарахованих відсотків (плати) за користування кредитом в повному обсязі, що становить:

-          21 400 000 (двадцять один мільйон чотириста тисяч) дол. США - заборгованість по кредиту (тіло кредиту).

- 2 760 967,27 (два мільйони сімсот шістдесят тисяч дев'ятсот шістдесят сім) дол. 27 центів США, - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 25.12.2008 до 24.11.2009.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов’язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання має вчиняться у письмовій формі.

Так, відповідно пунктом 9.1 Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного повернення кредиту Банк має право стягнути суму боргу та 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми за кожний день прострочення.

Частиною 2 статті 546 ЦК України передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

До таких інших видів забезпечення виконання зобов'язання слід віднести і передбачені статтею 625 ЦК України річні.

Передбачені п.9.1 Кредитного договору річні є відсотками, які нараховуються від суми простроченого виконання грошового зобов'язання (несвоєчасного повернення кредиту), розмір процентів яких встановлений договором.

В свою чергу пунктом 9.2 Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасної (неналежної) сплати плати за користування кредитом, Позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

Керуючись вказаними положеннями ЦК України, умовами Кредитного договору, а також враховуючи положення п. 6 ст. 232 ГК України, ст. 258 ЦК України, позивач нарахував Позичальнику 30% річних на суму прострочених грошових зобов'язань по сплаті тіла кредиту, та пеню на суму прострочених грошових зобов'язань по сплаті процентів (плати) за користування кредитом, який складає:

-          30% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.10.2009 до 17.12.2009 становить - 980 833,33 дол. США;

-          пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.02.2009 до 17.12.2009 становить - 275 963,45 дол. США.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеною нормою, позивач здійснив нарахування 3% річних на суму прострочених процентів (плати) за користування кредитом, що зокрема становить 3% річних за період з 01.02.2009 до 17.12.2009 на суму прострочених процентів як плати за користування кредитом становлять 37 427,75 дол. США.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак загальна сума боргу Позичальника перед Банком внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором станом на 17.12.2009 становить 25455 191,80 дол. США, з них:

21 400000 дол. США - заборгованість по тілу кредиту;

2 760 967,27 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом (плата за користування кредитом) за період з 25.12.2008 до 24.11.2009;

980 833,33 дол. США - 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 24.10.2009 до 17.12.2009;

275 963,45 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів (плати за користування кредитом) за період з 01.02.2009 до 17.12.2009;

37 427,75 дол. США –3% річних, нараховані за період з 01.02.2009 до 17.12.2009 на суму прострочених процентів як плати за кредит.

Як слідує з матеріалів справи, відносно третьої особи (ТОВ «Сілікон») Господарським судом Кіровоградської області порушено провадження у справі про банкрутство, на підставі ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон) .

Частиною 1 статті 14 Закону визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У відповідності до визначення, наведеного в статті 1 Закону поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2010 визнано грошові вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (третьої особи), зокрема в такій сумі і в такій черговості –ВАТ ВТБ Банк в сумі 24039333,66 дол. США –перша черга, 456020,90 дол. США –шоста черга.

Тобто, загальна сума визнаних конкурсних вимог Банку становить 24495354,56 дол. США.

Часткове визнання грошових вимог ВАТ ВТБ Банк зумовлено розрахунком грошових вимог даних кредиторів не на дату порушення провадження у справі про банкрутство (06.11.2009), а станом на 17.12.2009.

Тобто, вказана сума заборгованості (яка є предметом спору) складається із суми заборгованості, яка визнана Господарським судом Кіровоградської області у справі № 11/84 про банкрутство ТОВ «Сілікон», так із суми заборгованості, яка була нарахована після винесення ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 22.04.2010, яка являється поточною заборгованістю третьої особи.

Керуючись нормами статей 546, 547, 553-555 ЦК України з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позичальника по Кредитному договору, в тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів 26 жовтня 2007 рок між позивачем та АТЗТ «Інтер-Контакт» (надалі –Поручитель) було укладено Договір поруки.

Умовами Договору поруки, а саме, п. 1 передбачено, що Поручитель поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання).

Відповідно до п. 4 Договору поруки, у разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором Поручитель та Позичальник відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до частини 2 статті 543 ЦК України кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду зобов'язання за Кредитним договором продовжувало діяти та заборгованість по ньому не була погашена, то зобов'язання за Договором поруки не є припиненим.

Факт визнання Господарським судом Кіровоградської області грошових вимог Банку до третьої особи та затвердження реєстру вимог кредиторів боржника (третьої особи) не може бути підставою для припинення зобов’язань відповідача за Договором поруки.

Також не можна вважати, що Банк вступивши у справу про банкрутство боржника (третьої особи) та підтвердивши факт наявності у боржника-банкрута заборгованості за Кредитним договором шляхом затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів боржника (третьої особи) до якого включено й позивача, тим самим захистив свої права. Позаяк лише фактом затвердження реєстру кредиторів боржника Банк не одержав виконання зобов’язань за Кредитним договором.

Тобто, в даному випадку позивач правомірно звернувся до АТЗТ «Інтер-Контакт», як солідарного боржника, за невиконання третьою особою, як Позичальником, умов Кредитного договору, щодо своєчасного повернення кредиту сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється Кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 66-68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»(01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б.16, ідентифікаційний код 20009598) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/вул. Пушкінська, бул. 8/26, ідентифікаційний код 14359319) заборгованість в сумі 25455 191 (двадцять п’ять мільйонів чотириста п’ятдесят п’ять тисяч сто дев’яносто один) дол. 80 центів США, що складається з:

- основного боргу (тіло кредиту) 21 400 000 (двадцять один мільйон чотириста тисяч) дол. США;

- заборгованості по простроченим відсоткам (платою) за користування кредитом за період з 25.12.2008 до 24.11.2009 у розмірі:

-          2 760 967,27 (два мільйони сімсот шістдесят тисяч дев'ятсот шістдесят сім) дол. 27 центів США;

- 30% річних за несвоєчасне повернення кредиту (тіла кредиту) за період з 24.10.2009 до 17.12.2009 у розмірі 980 833,33 (дев'ятсот вісімдесят тисяч вісімсот тридцять три) дол. 33 центів США; - пеню за несвоєчасну сплату процентів (плати за користування кредитом) за період з 01.02.2009 до 17.12.2009 у розмірі 275 963,45 (двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) дол. 45 центів США; - 3% проценти річних нараховані за період з 01.02.2009 до 17.12.2009 на суму прострочених процентів як плати за кредит, у розмірі 37 427,75 (тридцять сім тисяч чотириста двадцять сім) дол. 75 центів США.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Інтер-Контакт»(01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, б.16, ідентифікаційний код 20009598) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (01004, м. Київ, бул. Т. Шевченко/вул. Пушкінська, бул. 8/26, ідентифікаційний код 14359319) 3202 (три тисячі двісті два) долари США –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 17.06.2010