Рішення № 10024425, 15.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/14215.06.10 За позовом           Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до                     Приватного підприємства «Євротекстиль»

про                     стягнення 328357,77 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Цимбаліст В.В.          

Від відповідача не з’явились

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація», позивач у справі, звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Євротекстиль»про стягнення з останнього 328357,77 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

21.10.2008 між Комунальним підприємством “Київжитлоспецексплуатація” та Приватним підприємством “Євротоекстиль” укладено попередній договір № 01/3145 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач на підставі рішення Київської міської ради від 29.03.2007 № 384/1045 передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно (нежилі приміщення) будівлю, далі –об’єкт оренди, за адресою: вул. Саксаганського/Володимирська, буд 40/85 літер А,А, для офісу, торгівлі, побутових послуг.

На виконання Договору позивач передав, а відповідач прийняв об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 21.10.2008.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що цей Договір діє з 21.10.2008 до отримання експертної оцінки, але не більше 3-х місяців - до 21.01.2009.

Відповідно до п. 9.3. Договору його дія може бути продовжено на підставі рішення Київської міської ради.

Згідно з п. 9.5 Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

          Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2009, тобто в місячний строк після закінчення терміну дії Договору оренди, позивачем направлено відповідачу заяву № 155Н/05-449 від 02.02.2009 про закінчення дії Договору оренди № 01/3145 від 21.10.2008. В цій заяві позивач повідомив відповідача про припинення дії Договору, про необхідність надання відповідачем затвердженого у встановленому порядку звіту про оцінку вартості орендованого майна та вимагав укладення договору оренди або звільнення орендованого приміщення та передачу його представнику позивача за актом приймання-передачі.

          Заява направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

          Однак, вимоги позивача залишені відповідачем без відповіді та без задоволення, а тому рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2010 у справі № 11/23 відповідача було виселено із займаного приміщення.

Згідно п. 3.5 попереднього договору оренди від 21.10.2008 № 01/3145, відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при повернені об’єкта оренди позивачу.

Як свідчать матеріали справи, за період з 01.10.2009 по 31.03.2010 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 328357 грн. 77 коп.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з вищевикладеним відповідачу 01.04.2010 була направлена вимога про сплату заборгованості.

На день прийняття рішення з боку відповідача доказів щодо сплати заборгованості не подано.

За таких обставин вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Євротекстиль»(м. Київ, вул. Саксаганського/Володимирська, 40/85 літер А; код ЄДРПОУ 32049246) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; код ЄДРПОУ 03366500) 328357 (триста двадцять вісім тисяч триста п’ятдесят сім) грн. 77 коп. основного боргу, 3283 (три тисячі двісті вісімдесят три) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.О.Домнічева