Рішення № 10024318, 14.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/16114.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АД Шина»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Будіянський О.С. (довіреність від 10.06.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

14.06.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ад Шина»(надалі ТОВ «Ад Шина», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «Транссервіс»(надалі ТОВ ТК «Транссервіс», відповідач) суми заборгованості 54869, 04 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором довгострокового постачання № 1/001-1809 від 18.09.2009р. не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставлених товарів, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму штрафу, нарахування якого обумовлено договором, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 09.06.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 11.05.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2009р. між ТОВ «АД Шина»та ТОВ «Транссервіс ТК»укладено договір № 1/001-1809 за яким постачальник зобов’язувався на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід’ємною частиною договору, та також виконувати шиномонтажні послуги, а покупець зобов’язувався приймати товар та оплачувати на встановлених договором умовах.

Поставка товару по виконанню договору, підтверджується видатковими накладними від 18.09.2009р. № 2409 на суму 1060 грн., від 24.09.2009р. № 2492 на суму 25200 грн., № 2518 на суму 19960 грн., від 25.09.2009р. № 2519 на суму 204 грн., від 28.09.2009р. № 2520 на суму 204 грн., № 2523 на суму 2023, 72 грн., на суму 350 грн., від 29.09.2009р. № 2545 на суму 1260, 84 грн., від 01.10.2009р. на суму 8908 грн., від 02.10.2009р. № 2635 на суму 1031, 60 грн., від 05.10.2009р. на суму 2653 на суму 4300 грн., від 09.10.2009р. № 2743 на суму 2020 грн., від 12.10.2009р. № 2755 на суму 10267, 63 грн., № 2778 на суму 4140 грн., № 2782 на суму 3149, 84 грн., від 13.10.2009р. № 2791 на суму 1260, 24 грн., № 2795 на суму 4140 грн., від 15.10.2009р. № 2833 на суму 13880 грн., № 2834 на суму 1535, 46 грн., № 2835 на суму 204 грн., від 19.10.2009р. № 2907 на суму 1061, 36 грн., від 23.10.2009р. № 3008 на суму 1826, 54 грн., від 30.10.2009р. № 3133 на суму 8702 грн., від 04.11.2009р. на суму 1300, 98 грн., № 3209 на суму 50 грн., які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень п. 2.1 договору сторони погодились, що договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31 грудня поточного року включно. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки згідно вказаних накладних, за договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах укладеного договору.

Виставлені на оплату рахунки відповідачем оплачені не у повному обсязі (довідкою з банку за вих. № 2220/100-08-2 від 09.06.2010р. підтверджені отримані оплати за товар), заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 34984, 99 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ціну товару та умови оплати по договору сторони погодили у розділі 4 договору, згідно з п. 4.2 якого покупець зобов’язаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партії товару в термін 14 днів від дати зазначеної у видатковій товарній накладній.

З урахуванням наведених положень договору, строк виконання зобов’язань щодо оплати товарів отриманих згідно накладних з приводу оплати яких виник спір, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 14 днів від дати поставки вказаної у накладних.

Довідкою з банку за вих. № 2220/100-08-2 від 09.06.2010р. (Відділення Київська регіональна дирекція ВАТ ВТБ Банк) підтверджені отримані оплати на користь позивача, документів які б свідчили про наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено, у зв’язку з чим заборгованість відповідача за поставлені товари складає 34984, 99 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої визнаються судом обгрунтованими.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 7.6 договору № 1/001-1809 від 18.09.2009р. при простроченні оплати більше одного місяця, постачальник має право крім стягнення передбачених п. 9.3 суми боргу та пені, додатково стягнути з покупця штраф у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості.

Разом з тим, ухвалою від 16.09.2009р. у справі 49/420-б порушено справу про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Запис про порушення справи про банкрутство містить, зокрема і довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців залучена до справи.

За змістом п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п. 7 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Провадження у справі про банкрутство підприємства-відповідача не припинено, у зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення в оплаті враховуючи дію мораторію (з 29.09.2009р.) задоволенню не підлягають.

При цьому суд зазначає, що строк виконання зобов’язань по оплаті поставлених товарів за договором, з приводу оплати яких вирішується спір, настав вже після порушення провадження у справі про банкрутство (несплачені поставки у жовтні, листопаді 2009р. - по строку оплати 14 днів), а відтак справа має бути розглянута в порядку позовного провадження.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій у розумінні ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з урахуванням допущеного прострочення сплати, заявлені до стягнення інфляційні збитки та 3% річних в сумах нарахованих позивачем підлягають стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 1/001-1809 від 18.09.2009р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 548, 70 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 533, 59 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Транссервіс»(03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна 154, р/р 26004051060 в ВАТ «Банк Український капітал»МФО 320371, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32156302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ад Шина»(02660, м. Київ, вул. Закревського 16, р/р 26000301014406 ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767, ідент. код 35974863) 34984, 99 грн. (тридцять чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят чотири гривні 99 копійок) основного боргу, 2035, 83 грн. (дві тисячі тридцять п’ять гривень 83 копійки) інфляційних збитків, 355, 72 грн. (триста п’ятдесят п’ять гривень 72 копійки) 3% річних, 533, 59 грн. (п’ятсот тридцять три гривні 59 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 21.06.2010