Рішення № 10023482, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/16717.06.10 За первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

до ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»

про розірвання договору купівлі-продажу №2-272 від 27.02.03 та повернення обєкту

За зустрічним позовом ОСОБА_1

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області

про внесення змін до умов договору купівлі продажу

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача (відповідач за зустрічним): Грінчук Н.А. - за довіреністю від 11.01.10 №03/03

від відповідача (позивач за зустрічним): ОСОБА_1

від третьої особи: Тимошенко Н.С. за довіреністю від 05.03.10 б/н

Брали участь у судових засіданнях

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду м. Києва звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу №2-272 від 27.02.03 незавершеного будівництвом обєкта ливарного цеху, що знаходиться за адресою: м. Малин, вул.. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га, укладеного між РВ ФДМУ по Житомирській області та ОСОБА_1, який був посвідчений державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Карпович О.М. 27.02.03 та про повернення обєкта незавершеного будівництва ливарного цеху, що знаходиться за адресою: м. Малин, вул.. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,3 га, у власність держави в особі РВ ФДМУ по Житомирській області шляхом підписання між сторонами акту приймання-передавання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.10 порушено провадження у справі №40/167, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача Відкрите акціонерне товариство «Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод»та призначено до розгляду у судовому засідання на 13.05.10.

11.05.10 через службу діловодства Господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до РВ ФДМУ по Житомирській області про доповнення абз. 1 п. 5.3 договору купівлі-продажу №2-272 від 27.02.03 після слів «протягом 5 років»словами: «з моменту отримання права користування земельною ділянкою після встановлення меж в натурі у встановленому порядку».

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.05.10 вирішено прийняти зустрічну позовну заяву для сумісного розгляду із первісним позовом у справі №40/167, з призначенням справи до розгляду на 13.05.10.

13.05.10 у судовому засіданні з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 03.06.10.

26.05.10 позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) заявив про збільшення позовних вимог, у звязку з чим просить суд постановити рішення, яким абз.1 п. 5.3 договору купівлі-продажу №2-272 від 27.02.03 після слів «протягом 5 років» доповнити наступними словами «з моменту отримання: права користування земельною ділянкою після встановлення меж в натурі та дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт у встановленому порядку».

03.06.10 у судовому засіданні сторони подали спільну заяву про продовження строків розгляду спору у справі №40/167. Суд, за результатами обговорення поданої сторонами заяви та зясування думки учасників судового процесу вирішив її задовольнити та прийняв ухвалу про подовження строків вирішення спору у справі №40/167.

Одночасно, у судовому засіданні 03.06.10 оголошувалась перерва до 17.06.10 для підготовки повного тексту рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва встановив.

За твердженням позивача 27.02.03. із відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 2-272 незавершеного будівництвом обєкта державної форми власності ливарного цеху, який перебував на балансі ВАТ «Сервіс»та знаходиться за адресою: Житомирська обл.., м. Малин, вул. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га. (надалі за текстом Обєкт купівлі-продажу).

Підставою для звернення до суду, позивач вважає наявність порушення умов наведеного договору, а саме п 5.3., в частині строків завершення будівництва. На виконання вимог Закону України «Про державну програму приватизації»регіональним відділення ФДМУ по Житомирській області були проведені поточні перевірки виконання умов договору, за результатами яких складено акти перевірки від 15.11.04, 01.09.05, 22.02.06, 13.07.06, 10.07.07, 21.02.08 та 01.10.09., в яких зафіксовано дане порушення.

Листами від 16.11.04, 05.09.05, 02.08.06, 10.07.07 позивач попереджав відповідача, що у разі невиконання умов договору купівлі-продажу в установлений термін, орган приватизації ставитиме питання про розірвання договору купівлі-продажу, відшкодування завданих збитків та повернення обєкту у державну власність.

24.03.08 надійшов лист від відповідача датований 21.03.08, в якому останній просив укласти додаткову угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу в частині продовження строків виконання своїх зобовязань по завершенню будівництва та введення обєкту в експлуатацію з моменту отримання права користування земельною ділянкою після встановлення меж в натурі у встановленому порядку.

Позивач стверджує, що пропозиція щодо внесення змін до договору не розглядалася, як така що надійшла після виявлення факту порушення, відповідно до вимог п. 2.2 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 29.10.98 №2041., про що повідомлялося відповідача листом від 27.03.08 за вих. №05/1123.

Крім того, 25.07.07 р позивач повідомив відповідача про розірвання договору купівлі продажу та повернення обєкту купівлі-продажу у державну власність (претензія №03/3092 від 25.07.07). Відповідачем, як твердить позивач, не виконано вимог претензії, що дає підставу, на думку позивача, звернутися до суду для розірвання договору у судовому порядку.

В обґрунтування правомірності суджень посилається, зокрема, на ст.ст. 525, 526, 530, 611 ЦК України; ст.ст. 188,193 ГК України; ст. 19 ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва»; ст. 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна».

Відповідач заперечує проти задоволення заявлених вимог у повному обємі та звернувся із зустрічним позовом щодо внесення змін до умов договору купівлі-продажу.

За твердженням відповідача (позивача за зустрічним) причиною невиконання умов договору купівлі-продажу не вжиття позивачем (відповідачем за зустрічним) заходів щодо відведення земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва. Окрім цього зазначає, що позивач у встановленому порядку не здійснив передачу відповідачу проектно-кошторисної документації.

Відповідач вважає, що вжив усіх необхідних для виконання заходів, залежних від нього, для виконання взятих на себе зобовязань. В обґрунтування наводить у зустрічному позові, перелік вчинених дій.

Заявлені вимоги обґрунтовує, зокрема, ст. 188 ГК України; керуючись ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва».

Позивачем за первісним позовом надано пояснення щодо вимог за зустрічною позовною заявою. Окрім наведених у первинному позові доводів, позивач стверджує, зокрема, що згідно з п. 5.3 договору купівлі-продажу покупець зобовязався виконувати умови продажу на аукціоні, зокрема, завершити будівництво обєкта протягом пяти років. Акт приймання-передавання обєкту купівлі-продажу було підписано 14.04.03, тобто зобовязання мали бути виконані до 14.04.08, оскільки за умовами п. 1.1 договору питання придбання або оренди земельної ділянки, на якій розташований ОНБ, покупець вирішує з органами місцевого самоврядування після набуття ним права власності, а відповідно до п. 1.2 договору право власності на обєкт незавершеного будівництва виникає у покупця з моменту підписання акту приймання-передавання.

Окрім цього, заперечуючи доводи зустрічного позову, стверджує про передачу ОСОБА_1 проектно-кошторисну документацію на ОНБ.

Також, за доводами позивача, посилання ОСОБА_1 у зустрічному позові на норми п.7 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств», пп. 7.3, 7.5 Положення про порядок приватизації обєктів незавершеного будівництва стосовно того, що саме орган приватизації повинен був зареєструвати договір купівлі-продажу у відповідному органі місцевого самоврядування є хибним і безпідставним.

Крім того, вимога за зустрічним позовом не ґрунтується на нормах чинного приватизаційного законодавства, оскільки за нормами п. 70 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про державну програму приватизації»від 07.12.2000 та ст..19 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва»обовязковими умовами приватизації обєкта незавершеного будівництва є встановлення терміну завершення будівництва обєкту незавершеного будівництва, при цьому термін дії зобовязань не повинен перевищувати пяти років (ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення надані сторонами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги за первинним позовом обґрунтовані та підлягають задоволенню, а вимоги за зустрічним позовом - необґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона зобовязана довести обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За матеріалами справи, 27.02.03р. між сторонами укладено договір купівлі продажу № 2-272. Обєктом купівлі-продажу за Договором визначено незавершений будівництвом обєкт державної форми власності ливарний цех, який перебуває на балансі ВАТ «Сервіс» та знаходиться за адресою: Житомирська обл.., м. Малин, вул. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га. При цьому сторони домовились, що питання придбання або оренди земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва, покупець вирішує з органами місцевого самоврядування після набуття ним права власності.

25.03.2003 року продавець (РВ ФДМУ по Житомирській області) передав, а покупець (ОСОБА_1.) прийняв придбане ним державне майно - газоочисне відділення ливарного цеху, який перебуває на балансі ВАТ «Сервіс»та знаходиться за адресою: Житомирська обл.., м. Малин, вул.. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га.

Підставою для звернення із первісним позовом визначено невиконання відповідачем (позивач за зустрічним) умов договору купівлі продажу. Так, пунктом п.5.3. договору, передбачено завершення будівництва протягом пяти років, а саме до 25 березня 2008р.

Згідно ст.ст. 7, 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна», органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцями обєктів приватизації умов договору купівлі продажу. За наслідком невиконання умов договору виникає право сторони щодо розірвання договору (п.5 ст.27 ЗУ «Про приватизацію державного майна»).

Пунктом 5.4. договору передбачено обовязок покупця (відповідач за первинним) щодо надання продавцеві (позивач за первинним) необхідних матеріалів, відомостей, документів про виконання умов договору.

Листами № 05/3569 від 16.11.04, №05/3150 від 02.08.06, №05/2860 від 10.07.07 позивач (відповідач за зустрічним) повідомив відповідача (позивача за зустрічним) про необхідність надання відповідних документів та про складання за результатом Акту перевірки.

Частиною 8 статті 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»від 06.03.1992 року № 2171-XII передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору

З урахуванням строку визначеного для надання відповідної документації та моменту фактичного отримання, позивач склав Акти поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу обєкта незавершеного від 15.11.04, від 01.09.05, від 22.02.06, від 13.07.06, якими зафіксовано, що фактично будівництво обєкта не проводиться. А актами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва ливарного цеху від 10.07.07, від 21.02.08, від 01.10.09 зафіксовано, що фактично будівництво обєкта з 2003 року не розпочиналось. Обєкт знаходиться в аварійному стані, руйнується під впливом атмосферних явищ, руйнується покрівля, валяться стіни.

Беручи до уваги надані сторонами пояснення, наявні у матеріалах справи докази та доводи відповідача наведені у відзиві на первісний позов та його доповнення, а також у зустрічному позові, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до п.2.2. Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого Наказом ФДМУ №2041 від 29.10.1998р., пропозиція, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається. Виключення укладення додаткової угоди на виконання відповідного рішення суду (п.2.3. положення). Зміни до договорів купівлі-продажу стосовно перенесення термінів на більш пізній строк у порівнянні з терміном, установленим договором, вноситься за умови обґрунтованості потреб внесення змін та недопущення обсягів зобовязань за рахунок можливих інфляційних процесів (п.3.1. Положення).

Згідно ст. 19 ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва», обовязковими умовами приватизації обєктів незавершеного будівництва встановлення строку завершення будівництва.

В матеріалах справи наявний лист-пропозиція від 21.03.08 відповідача (позивача за зустрічним) щодо внесення змін до договору купівлі продажу в частині продовження строків виконання зобовязань по завершенню будівництва та введення обєкта в експлуатацію з моменту отримання права користування земельною ділянкою після встановлення меж в натурі у встановленому порядку.

Листом від 27.03.08. відповідач (позивач за зустрічним) отримав відповідь позивача (відповідача за зустрічним) із посиланням на п.2.2. Положення.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання шляхом розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

З урахуванням фактичного невиконання умов договору в частині строків закінчення будівництва позивачем за первісним позовом направлено пропозицію щодо розірвання договору (лист від 25.07.07р. № 03/3092), яка залишена відповідачем за первісним позовом без виконання.

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Слід звернути увагу, що у розумінні ст. 19 ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва»строк завершення будівництва - істотна умова.

Таким чином погоджені сторонами умови обовязкові до виконання в розумінні ст.629 ЦК України.

Беручи до уваги наведені вище обставини, норму ст.ст. 530, 611 ЦК України умови п.5.3. договору, вимога позивача щодо розірвання договору реалізація права встановленого, зокрема ст.ст. 7, 27 ЗУ «Про приватизацію державного майна» та підлягає задоволенню.

У звязку з розірванням договору в судовому порядку суд вирішує питання щодо наслідків його розірвання.

Відповідно до ч.2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Окрім того, зважаючи на приписи до ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва», п.133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки та п.п. 7.3., 11.3. договору суд зобовязує відповідача провернути обєкт приватизації, набутий відповідно до договору купівлі-продажу № 2-272 від 27.02.03 року, який знаходиться за адресою: м. Малин, Житомирської області, вул. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га до державної власності.

Стосовно вимог за зустрічним позовом та обставин наведених в їх обґрунтування.

Правовідносини сторін регулюються ст.ст. 2, 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 19 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва», ст.ст. 120, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статтею 20, 188 Господарського кодексу України, ст. 652 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Закону та пункту 5.1 Положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва (затвердженого наказом Фонду державного майна України від 11.09.2000 р. №1894 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.09.2000 р. за №664/4885) обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва є, зокрема, встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва.

Враховуючи, що відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, обовязковою умовою виконання відповідачем зобовязання по завершенню будівництва, передбаченого пунктом 5.3 договору, було самостійне оформлення відповідачем прав власності або користування земельною ділянкою, на якій розташований обєкт.

Згідно з ч. 3 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»власники приватизованих об'єктів мають пріоритетне право на довгострокову оренду (на строк не менше десяти років) займаних ними земельних ділянок з наступним викупом цих ділянок відповідно до законодавства України, якщо на це немає прямої заборони Кабінету Міністрів України або відповідної місцевої ради. Місцева рада зобов'язана у місячний строк з моменту реєстрації приватизованого об'єкта переоформити договір оренди на користування землею.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Згідно з ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

В силу ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 ЦК України).

У разі відмови у наданні земельної ділянки в користування або ухилення у погодженні плану меж земельної ділянки відповідач згідно з ст. 124 Конституції України, статей 1, 12 ГПК України, ст. 6 КАС України не був позбавлений права звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. стосовно оскарження рішення Малинської міської ради від 17.12.02, за яким ВАТ «ЛМС»надано в оренду 10,6698 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»у разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Норма абзацу 4 ч.1 ст. 19 Закону в частині можливості зміни за наявності відповідних обґрунтувань строків завершення будівництва шляхом укладення додаткової угоди) узгоджується з вимогами ч. 4 ст. 652 ЦК України, згідно якої зміна договору у звязку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В силу пункту 5.2 Положення про порядок приватизації об'єктів незавершеного будівництва у разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть змінюватися за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування з укладенням додаткового договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»термін дії зобов'язань покупця, включених до договору, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років.

Більше того, у розумінні ст. 19 ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва»та п. 70 Державної програми приватизації на 2000-2001 роки саме строк (термін) завершення будівництва вважається істотною (обовязковою) умовою договору.

Таким чином, пропозиція відповідача фактично продовжити строк виконання зобовязання по завершенню будівництва та введенню обєкту в експлуатацію протягом пяти років з моменту отримання: права користування земельною ділянкою після встановлення меж в натурі та дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт у встановленому порядку, а відтак понад передбачений п. 5.3 договору, не відповідає вимогам ч. 2 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Окрім наведеного, Відповідач (позивач за зустрічним) наводить серед обставин, що стали причиною невиконання зобовязань за договором купівлі-продажу, затримку із відведенням земельної ділянки, з підстав порушення (невиконання) позивачем (відповідачем за зустрічним) вимог законодавства, зокрема, ст. 8 ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва».

Так у відповідності до ст. 8 ЗУ «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва», відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства.

У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

На думку ОСОБА_1 саме на орган приватизації покладається обовязок щодо вирішення питання відведення, купівлі або оренди земельної ділянки, а РВ ФДМУ по Житомирській області разом із ВАТ «Сервіс»не вжив заходів щодо відведення земельної ділянки.

Однак, суд не погоджується з такою думкою, оскільки стаття 8 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва»не містить прямого обовязку органу приватизації (відповідача за зустрічним позовом) щодо вирішення питання відведення земельної ділянки, на якій розташований обєкт незавершеного будівництва. Крім того, не міститься такого обовязку для органу приватизації і в Земельному кодексі України та Законі України «Про оренду землі». Відповідно до змісту цих законодавчих актів питання надання землі в оренду вирішуються відповідними органами виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за заявою особи, як бажає отримати земельну ділянку в оренду.

З огляду на викладене, суд вважає посилання позивача за зустрічним позовом на те, що будівництво придбаного ОНБ ним не здійснювалось через порушення РВ ФДМУ по Житомирській області вимог ст. 8 Закону України «Про особливості приватизації обєктів незавершеного будівництва»недоведеними та безпідставними.

З урахуванням наведеного суд вважає заявлені відповідачем (позивачем за зустрічним) вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32,33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №2-272 від 27.02.2003р. купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва - ливарного цеху, що знаходиться за адресою: м. Малин, вул. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Карпович О.М. 27.02.03.

3. Зобовязати ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 16.04.98 Ленінградським РУ ГУ МВС України у м. Києві, 03164, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути обєкт незавершеного будівництва ливарний цех, що знаходиться за адресою: м. Малин, вул. Огієнка, 55 на земельній ділянці 0,7 га, у власність держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. 1 Травня, 20, код 13578893) шляхом підписання між сторонами акту приймання-передавання.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 16.04.98 Ленінградським РУ ГУ МВС України у м. Києві, 03164, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 85,00 грн (вісімдесят пять гривень нуль копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок).

5. Відмовити ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 16.04.98 Ленінградським РУ ГУ МВС України у м. Києві, 03164, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) у зустрічному позові повністю

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази у відповідності ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.