Рішення № 10023333, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/1507.06.10 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т"

доПриватного підприємства "Альянс-Сервіс"

третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "СВ Тітрейд"

простягнення 19 494,43 грн.

за зустрічним

позовом Приватного підприємства "Альянс-Сервіс"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т"

2. Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"

простягнення 25531,53 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Барабаш О.В.

від відповідача за первісним позовом:Жукова О.А.

від третьої особи Юров Г.С.

від відповідача 2 за зустрічним позовом: не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Т+Т" (надалі –ТОВ "Т+Т") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Альянс-Сервіс" (надалі –ПП "Альянс-Сервіс") про стягнення 19 494,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу, а відповідач належним чином своє грошове зобов’язання по оплаті наданих послуг не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 19212,00грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 211,33 грн. та 3% річних у розмірі 71,10грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.02.2010 р. розгляд справи відкладено до 22.02.2010 р. у зв’язку із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Тітрейд".

23.02.2010 р. до канцелярії суду від ПП "Альянс-Сервіс" надійшла зустрічна позовна заява відповідно до тексту якої ПП "Альянс-Сервіс" просить стягнути з ТОВ "Т+Т" понесені ним збитки у зв’язку із пошкодженням вантажу у розмірі 25531,53 грн.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що під час здійснення перевезення частина вантажу пошкоджено, а тому ПП "Альянс-Сервіс" вказує, що збитки у зв’язку із пошкодженням частини вантажу зобов’язане відшкодувати ТОВ"Т+Т".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.02.2010 р. позовну заяву ПП "Альянс-Сервіс" про стягнення з ТОВ "Т+Т" збитків у розмірі 25531,53 грн. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 10.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.03.2010 р. розгляд справи відкладено до 24.03.2010 р. у зв’язку із залученням до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна».

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.03.2010 р. у зв’язку із неявкою представника третьої особи за первісним позовом та необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи відкладено до 12.04.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача за первісним позовом розгляд справи відкладено до 26.04.2010 р.

В судовому засіданні 26.04.2010 р. представником відповідача за первісним позовом було подано клопотання про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом відповідно до тексту якого ПП "Альянс-Сервіс" просить стягнути з ВАТ «СК «Універсальна»збитки у розмірі 21531,53грн. та з ТОВ «Т+Т»- 4000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2010 р. у зв’язку із заявленим клопотанням ПП "Альянс-Сервіс" залучено в якості відповідача 2 Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (надалі –"Страхова компанія" та/або ВАТ "СК "Універсальна"), розгляд справи відкладено до 19.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2010 р. розгляд справи відкладено до 07.06.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача 2 за зустрічним позовом про відкладення розгляду справи.

01.06.2010 р. до канцелярії суду надійшли письмові пояснення відповідача 2 за зустрічним позовом відповідно до тексту якого останній вказує на те, що за нормами договору добровільного страхування даний випадок не є страховим, а тому стягнення грошових коштів у розмірі 21531,53грн. є безпідставними.

В судове засідання 07.06.2010 р. представник позивача за первісним позовом з’явився, позовні вимоги підтримав повністю, подав письмові пояснення відповідно до тексту якого проти зустрічних позовних вимог заперечив та просив в їх задоволенні відмовити повністю.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 07.06.2010 р. з’явився, подав клопотання про уточнення позовних вимог відповідно до тексту якого просить стягнути з ТОВ "Т+Т" шкоду у розмірі 11841,49 грн. Також представником відповідача було подано клопотання про відмову від зустрічного позову в частині вимог до відповідача 2 за зустрічним позовом у розмірі 21531.53 грн.

Представник відповідача 2 за зустрічним позовом, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 07.06.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи за первісним позовом в судове засідання 07.06.2010 р з’явився, підтримав зустрічний позов.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "СВ Тітрейд" (замовник) та ПП "Альянс-Сервіс" (експедитор) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжміському та міжнародному сполученні №2 від 29.02.2009 р.

На виконання вказаного договору 02.10.2009 р. між ТОВ "Т+Т" (перевізник) та ПП "Альянс-Сервіс" (експедитор) було підписано заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №141.

Відповідно заявки №141 від 02.10.2009 р. перевізник повинен був здійснити перевезення вантажу автомобілем MAN державний номер АА 4972 ВІ по маршруту Гамбург-Одеса-Київ через митний пункт Ягодин (місце завантаження: Brentear Teegesellschaft, Robert-Koch Strasse, 4, 21423 Winsen Luhe, митне місце призначення: Ягодин, місце розвантаження: м. Київ, вул. Автопаркова, 7), вартість перевезення становить 19212,00 грн., оплата за яким здійснюється після виставлення відповідного рахунку.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Заявки, позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0163729 та актом приймання вантажу з претензіями №1 від 24.10.2009 р.

Із змісту акту приймання вантажу з претензіями №1 від 24.10.2009 р., товарно-транспортної накладної CMR №0163729 (графа 24 CMR) та експертного висновку Київської торгово-промислової палати № І-3216 від 28.10.2009 р. вбачається, що частину товару під час перевезення було зіпсовано (замочено водою) у зв’язку із пошкодженням тенту транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення.

Відповідач в порушення взятого на себе зобов’язання за надані послуги з перевезення не розрахувався.

Актом звірки, який підписаний між ПП "Альянс-Сервіс" та ТОВ "СВ Тітрейд" за період з 30.10.2009 р. по 20.04.2010 р. підтверджується, що ПП "Альянс-Сервіс" шляхом взаємозаліку зустрічних зобов'язань відшкодувало вантажоодержувачу (ТОВ "СВ Тітрейд") вартість нестачі товару.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом свого зобов’язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу та у зв’язку із пошкодженням вантажу під час перевезення.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно ст. 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж у пункт призначення у встановлений законодавством (договором) термін і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу).

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Укладення договору перевезення між ТОВ "Т+Т" та ПП "Альянс-Сервіс" підтверджується Заявкою та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №0163729.

Згідно ст. 316 Господарського кодексу України, статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати чи організувати виконання визначених договором послуг, зв'язаних з перевезенням вантажу.

Виконання ТОВ "Т+Т" зобов’язання з перевезення вантажу підтверджується CMR та не заперечується сторонами. Вартість наданих послуг з перевезення згідно заявки №141 від 02.10.2009р. за маршрутом Гамбург-Одеса-Київ через митний пункт Ягодин складає 19212,00грн.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Заявкою №141 від 02.10.2009 р. сторонами погоджено момент виникнення у ПП "Альянс-Сервіс" грошового зобов’язання по оплаті наданих послуг з перевезення –момент пред’явлення рахунку.

ТОВ "Т+Т" вказує, що 23.10.2009 р. на адресу ПП "Альянс-Сервіс" було направлено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000640 та рахунок-фактуру №СФ-0000699 від 23.10.2009 р.

При цьому, будь-яких доказів відправки акту здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунку-фактури від 23.10.2009 р. саме у вказану дату ТОВ "Т+Т" не надано.

В той же час, представник ПП "Альянс-Сервіс" не заперечує факту отримання рахунку, а тому суд вважає, що зобов’язання ПП "Альянс-Сервіс" по оплаті послуг перевезення наступило. Доказів оплати таких послуг ПП "Альянс-Сервіс" не надано.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних збитків у розмірі 211,33 грн. за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р. та 3% річних у розмірі 71,10грн. за період з 01.11.2009 р. по 15.12.2009 р.

Згідно ч. 2.ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за первісним позовом не надано жодних доказів передачі вимоги (рахунку) у період за який заявлено вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних (в тому числі доказів відправки вимоги від 23.10.2009 р.), тобто не доведено факту існування прострочення виконання грошового зобов’язання у вказаний період.

Таким чином, в задоволенні вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних за визначений в позові період необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 17 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (надалі –"Конвенція") перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження, яке сталося в проміжку часу між прийняттям вантажу та його здачею, а також за прострочку доставки.

Частиною 2 ст. 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ч. 1 ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Актом приймання вантажу з претензіями №1 від 24.10.2009 р., який підписаний водієм транспортного засобу, товарно-транспортною накладною CMR №0163729 (графа 24 CMR) та експертним висновком Київської торгово-промислової палати № І-3216 від 28.10.2009 р. підтверджується часткове пошкодження вантажу внаслідок залиття вантажу через отвір діаметром 7 мм в тенті транспортного засобу яким здійснювалось перевезення. Внаслідок намокання підтверджується 100 % псування 44 ящиків чаю (маса нетто –95 кг, маса брутто –101,28 кг).

Посилання перевізника та страхової компанії на неналежне пакування вантажу судом відхиляється з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 ст. 8 Конвенції передбачено, що при прийнятті вантажу транспортер зобов’язаний перевірити зовнішній стан вантажу та його упаковки. Якщо транспортер не має достатньої можливості перевірити зовнішній стан вантажу та його упаковки він повинен мотивувати в накладній всі можливі записи відносно зовнішнього стану вантажу та його упаковки.

Товарно-транспортна накладна CMR №0163729 не містить записів (відміток) перевізника про зовнішній стан вантажу чи неналежне його упакування в момент його прийняття до перевезення.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Конвенції при відсутності в накладній мотивованих транспортером обмовок, мається презумпція, що вантаж та його упаковка були зовнішньо в справному стані в момент прийняття вантажу транспортером.

Посилання на п. 4 ст. 17 Конвенції судом відхиляється, оскільки за його змістом вказаний пункт застосовується у випадку дотримання п.п.2, 5 ст. 18 Конвенції.

При цьому, п. 2 ст. 18 Конвенції передбачено, що якщо транспортер доведе, що при обставинах, що склалися втрата вантажу або його пошкодження могли виявитись наслідком одного або декількох особливих ризиків вказаних в п. 4 ст. 17 Конвенції, допускається презумпція, що такі стались внаслідок цього.

В той же час, матеріалами справи підтверджується та не заперечується перевізником факт пошкодження частини вантажу внаслідок його залиття через дірку в тенті причепу транспортного засобу, яким перевозився вантаж. До того ж, з наданих учасниками судового процесу фотокарток та експертного висновку ТПП №1-3216 від 28.10.2009 р. вбачається, що вантаж було розфасовано в двошарові пакети, горловина яких запаяна.

Посилання Страхової компанії та ТОВ "Т+Т" на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні є безпідставним, оскільки із преамбули Правил вони не регламентують перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

За таких обставин, пошкодження частини вантажу сталося з вини перевізника.

Статті 31, 32 Конвенції не обмежують право пред’явлення позовів до перевізника, що випливають з Конвенції, лише відправником та вантажоодержувачем.

Позивач за зустрічним позовом є експедитором ТОВ «СВ Тітрейд»за договором №2 від 23.02.2009 р., і як експедитор, який гарантував доставку вантажу вантажоодержувачу, відшкодував вартість нестачі товару власнику шляхом взаємозаліку зустрічних зобов’язань (акт звірки).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі..

Частиною 2 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Відтак, ПП "Альянс-Сервіс" має право вимагати відшкодування збитків, зумовлених пошкодженням вантажу.

Розмір відповідальності перевізника за пошкодження вантажу за перевезеннями в міжнародному сполученні встановлений ст. 25 Конвенції.

Згідно ч.1, 2 ст. 25 Конвенції у випадку пошкодження вантажу транспортер повинен оплатити суму, відповідну знеціненню вантажу, яка вираховується з прийняттям за основу вартості вантажу, встановленої у відповідності з положеннями п. 1, 2 та 4 ст. 23 Конвенції.

Згідно Експертного висновку ТПП №1-3216 від 28.10.2009 р. встановлене 100% пошкодження частини вантажу, а тому розмір відшкодування визначається за правилами, встановленими для втрати пошкодженої частини вантажу.

Із пояснень сторін та змісту CMR вбачається, що вартість вантажу згідно ст. 24 Конвенції не декларувалася.

Статтею 23 Конвенції з урахуванням ст. 2 ч. 1 Протоколу від 05.07.1978 р. до Конвенції передбачено, що розмір відшкодування не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Частиною 7 ст. 23 Конвенції визначено, що розрахунковою одиницею, зазначеною в цій Конвенції, є одиниця Спеціальних прав запозичення (надалі –"СПЗ"), визначена Міжнародним валютним фондом. Сума, зазначена в пункті 3 цієї статті, перераховується в національну валюту держави, суд якої розглядає відповідну справу, на підставі вартості цієї валюти станом на дату винесення рішення чи на дату, погоджену Сторонами. Виражена в спеціальних правах запозичення вартість національної валюти держави, яка є членом Міжнародного валютного фонду, розраховується згідно з методом оцінки, що застосовується Міжнародним валютним фондом станом на відповідну дату до своїх операцій та угод. Виражена в спеціальних правах запозичення вартість національної валюти держави, яка не є членом Міжнародного валютного фонду, розраховується за методом, визначеним цією державою.

Відповідно до Закону України "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій" №2402-ХІІ від 03.06.1992 р. Україна є членом Міжнародного валютного фонду.

Таким чином, розмір відповідальності перевізника в даному випадку обмежується та не може перевищувати 8,33 СПЗ за 1 кг ваги брутто пошкодженого вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що вага брутто пошкодженого вантажу становить 101,28 кг.

Згідно із курсом СПЗ до гривні, встановленим НБУ на 07.06.2010 р. курс СДР до гривні встановлено у розмірі 1157,9832 грн. за 100 СПЗ, а тому відповідальність ТОВ "Т+Т" за пошкодження вантажу обмежена 9 769,47 грн. (101,28кг *8,33 СПЗ*1157,9832/100).

Крім того, згідно із п. 4 ст. 23 Конвенції відшкодуванню підлягають: плата за перевезення, митні збори та мито, а також інші витрати пов’язані з перевезенням вантажу, повністю у випадку втрати всього вантажу та пропорційно, відповідній розміру збитку при частковій втраті; інші збитки відшкодуванню не підлягають.

Із змісту СМR та витребуваних судом ВМД розмір сплачених при розмитненні вантажу зборів та мит становить 67 123,70 грн., а відтак на ТОВ "Т+Т" покладається обов’язок відшкодувати пропорційний розмір зборів та мит, сплачених в т.ч. за розмитнення пошкодженого товару. Розмір зборів та мит за перерахунком суду становить 1598,84грн. (67 123,70 грн. * 101,28кг (вага брутто пошкодженого вантажу) / 4252 кг (вага брутто всього вантажу)).

Встановлена судом плата за перевезення вантажу становить 19 212 грн., а тому пропорційний розмір такої плати у розмірі 457,62 грн. (19 212 грн. * 101,28 кг (вага брутто пошкодженого вантажу) / 4252 кг (вага брутто всього вантажу)) підлягає відшкодуванню перевізником.

Оскільки плата за перевезення не сплачена та її стягнення є предметом первісного позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір плати за перевезення, яка підлягає стягненню з ПП "Альянс-Сервіс" на користь ТОВ "Т+Т" на 457,62 грн., та відповідно відмовити в стягненні такої суми за зустрічним позовом.

Стосовно посилань третьої особи на відсутність підстав для обмеження відповідальності перевізника згідно ст. 29 Конвенції суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Конвенції перевізник не вправі посилатись на норми даної Конвенції, які виключають або обмежують його відповідальність або які переносять тягар доказування на іншу сторону, якщо шкода була викликана його навмисними діями або сталась по його вині, яка, згідно із законом застосовуваному судом, що розбирають справу, прирівнюється до навмисних дій.

По-перше, сторонами не доведено зловмисної поведінки перевізника.

По-друге, позивач за зустрічним позовом зменшив вимоги та просить стягнути з перевізника шкоду у розмірі, обмеженому ст. 23 Конвенції, тобто не заперечує наявності підстав для обмеження розміру відповідальності перевізника.

Щодо заперечень ТОВ "Т+Т" про страхування своєї відповідальності за договором страхування №6010/249/000056 від 07.10.2009 р. суд відзначає наступне.

Договором №6010/249/000056 добровільного страхування відповідальності перевізника наземним транспортом (СМР) від 07.10.2009 р., укладеного перевізником та страховою компанією з урахуванням повідомлення про страхування була застрахована відповідальність ТОВ "Т+Т" в т.ч. внаслідок перевезення вантажів ТЗ МАН TGL 12/210 р.н. АА 4972 ВІ.

Частиною 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

При цьому, умовами договору страхування (ст. 6) передбачені умови здійснення страхової виплати.

Із змісту п.6.1 договору вбачається, що зобов’язання Страхової компанії провести страхову виплату виникає після надання всіх документів, а п.п. 6.1.10.7 договору до них віднесено документ, що підтверджує факт оплати претензії страхувальником.

Представник ТОВ "Т+Т" зазначив, що такі документи відсутні з огляду на наявність спору щодо оплати претензії.

До того ж зміст, п. 6.6 Договору передбачає, що виплата страхового відшкодування безпосередньо потерпілим (на відміну від її виплати страхувальнику) є правом Страхової компанії.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення заподіяної шкоди з Страхової компанії на користь потерпілого.

За таких обставин, вимоги за первісним позовом задовольняються судом у розмірі 18 754,38 грн. (19 212,00 грн. –457,62 грн.), а вимоги за зустрічним позовом у розмірі 11368,31 грн. (9769,47 грн. + 1 598,84 грн.). Суд відзначає, що позивачем за зустрічним позовом при розрахунку розміру плати за перевезення, мит та зборів, зроблено округлення відсотку маси пошкодженого вантажу, а судом здійснені розрахунки без такого округлення. В задоволенні позовів в інших частинах необхідно відмовити із викладених у рішенні підстав.

Крім того, представником позивача за зустрічним позовом було подано клопотання про відмову від зустрічних позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в частині стягнення грошових коштів у розмірі 21531,53 грн.

Згідно із п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки відмова від позову в частині стягнення з відповідача 2 за зустрічним позовом грошових коштів у розмірі 21531,53 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача за зустрічним позовом від зустрічного позову в частині стягнення грошових коштів у розмірі 21531,53 грн., а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" зайво сплачене за квитанцією №333 від 15.02.2010 р. державне мито в сумі 2 298,64 грн. повертається ПП "Альянс-Сервіс".

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п. 4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Альянс-Сервіс" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 16; ідентифікаційний код 31778111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 61, кв. 24; ідентифікаційний код 31812707) провізну плату у розмірі 18754 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 38 коп., державне мито у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 54 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 04 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

4. Зустрічний позов Приватного підприємства "Альянс-Сервіс" задовольнити частково.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т+Т" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 61, кв. 24; ідентифікаційний код 31812707) на користь Приватного підприємства "Альянс-Сервіс" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 16; ідентифікаційний код 31778111) шкоду у розмірі 11 368 (одинадцять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 31 коп., державне мито у розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 226 (двісті двадцять шість) грн. 57 коп. Видати наказ.

6. Прийняти відмову Приватного підприємства "Альянс-Сервіс" від зустрічного позову в частині вимог до ВАТ "СК "Універсальна", провадження у цій частині припинити.

7. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовити.

8. Повернути Приватному підприємству "Альянс-Сервіс" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 16; ідентифікаційний код 31778111) з Державного бюджету України 2298 (дві тисячі двісті дев’яносто вісім) грн. 64 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу зустрічної позовної заяви сплаченого згідно квитанції №333 від 15.02.2010 р., яка знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписано –16.06.2010 р.