ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 41/5728.05.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»
ДоЦентрального спортивного клубу Збройних сил України
Київського квартирно –експлуатаційного управління Міністерства оборони України
Простягнення 237507,97 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Півень Д.О. –дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року;
від відповідача 1: Пономаренко М.В. –дов. № 174 від 10.06.2009 року;
від відповідача 2: не з’явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Центрального спортивного клубу Збройних сил України та Київського квартирно –експлуатаційного управління Міністерства оборони України про стягнення 226131,83 грн. –основного боргу, 4918,69 грн. –пені, 5284,92 грн. –інфляційних втрат та 1172, 53 грн. 3 % річних.
Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу електричну енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену електричну енергію в повному обсязі не виконав.
Ухвалою від 16.02.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.03.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2010 року подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні 15.03.2010 року представник відповідача - 1 подав додаткові документи по справі.
Представник відповідача - 2 в судовому засіданні 15.03.2010 року надав документи на доказ часткового погашення заборгованості.
Крім того, в судовому засіданні 15.03.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.
В судовому засіданні 15.03.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.04.2010 року.
В судовому засіданні 30.04.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позов задовольнити, а також надав додаткові документи.
Представник відповідача - 1 надав усні пояснення по суті спору та додаткові письмові пояснення.
Представник відповідача –2 надав усні пояснення по справі.
В судовому засіданні 30.04.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 28.05.2010 року.
В судовому засіданні 28.05.2010 року представник позивача надав усні пояснення по справі та докази часткового погашення заборгованості.
Представник відповідача –1 надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача –2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 28.05.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.09.1996 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Центральним спортивним клубом Збройних сил України (далі –споживач, відповідач) було укладено договір № 970 на використання електричної енергії (далі - Договір).
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до п. п. 2, 4.1, 4.2 Договору, позивач зобов’язувався відпускати електричну енергію як різновид промислової продукції абоненту в межах приєднаної (дозволеної до використання) потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач в свою чергу зобов'язувався оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно Прейскурантом № 09-01, діючим індексом цін та умовами цього Договору.
Для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою до «Енергопостачальної організації»показники розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додатки 3.1, 3.2, 3.3) згідно з календарним графіком (Додаток 4) за формою згідно з Додатком № 9.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 13 до Договору, п.п.1, 2 цього додатку передбачено, щомісячно 25 числа згідно з Додатком № 4 до Договору на користування електроенергією направляється представник абонента у відділ збуту ПККМ за адресою: м. Київ, вул. Ново-Констянтинівська, 20 для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати використаної електроенергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності і т. ін.).
Крім того, 15.01.2006 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (далі –позивач, постачальник) та Центральним спортивним клубом Збройних сил України (далі –відповідач –1, споживач), Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі –відповідача –2, платник) укладено додаткову угоду до Договору на постачання електричної енергії від 26.09.1996 року № 970 (далі –Угода).
Відповідно до п. 1.2 Угоди, постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач або платник оплачують постачальнику електричної енергії іі вартість та здійснюють інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємним частинами.
П. 2 Угоди встановлено, що споживач та платник є солідарно зобов’язаними особами в частині виконання зобов’язань із сплати заборгованості за спожиту електричну енергію за Договором станом на 01.01.2006 року. Заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 01.01.2006 року має бути сплачена до 10.02.2006 року.
П.3 Угоди передбачено, що з 01.01.2006 року споживач та платник є солідарно зобов’язаними особами в частині здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії за Договором з урахуванням наступних особливостей:
- умови Договору, зокрема в частині строків та обсягів здійснення розрахунків за спожиту електричну енергію, є обов’язковими для виконання споживачем та платником. При цьому, постачальник електричної енергії зобов’язується надавати рахунки-фактури та податкові накладні споживачу. У разі неможливості споживачем самостійно виконати грошові зобов’язання за Договором, споживач зобов’язується передати документи для здійснення розрахунків платнику;
- акти приймання –передавання товарної продукції, акти звіряння розрахунків постачальник електричної енергії надає споживачу, які він зобов’язувався підписати (або надати обґрунтовані зауваження) протягом 10 днів з моменту їх отримання;
- солідарний обов’язок споживача та платника перед постачальником електричної енергії встановлюється також в частині виконання інших грошових зобов’язань, передбачених Договором.
Дана угода набирає чинності з 01.01.2006 року, діє до 31.12.2006 року та вважається продовженою на наступний календарний рік, якщо за один місяць до закінчення терміну її дії жодною стороною не буде заявлено про припинення її дії або перегляд її умов (п. 4 Угоди).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.09.2008 р. по 01.12.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито електричної енергії на суму 826 237, 14 грн. У свою чергу, відповідачі за поставлену енергію розрахувалися частково на суму 589 628, 87 грн., в зв’язку з чим у них виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 226 131, 83 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви звітами про використану електроенергію та розрахунком позивача.
Разом з тим, судом встановлено, що основний борг в сумі 30 753, 74 грн. погашено відповідачем до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується розрахунком позивача про надходження коштів від відповідача в рахунок погашення боргу за спірний період, (яка міститься в матеріалах справи) у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Таким чином, станом на день звернення позивача до суду, сума боргу відповідача перед позивачем складає 195378, 09 грн., що сторонами не заперечується.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до статті 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
З огляду положень статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 195378, 09 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
П. 2 Додатку 13 Договору встановлено, що у випадку не оплати платіжного документа протягом 5-х днів сторони керуються договірними зобов’язаннями, вимогами правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму, вказану в платіжному документі, нараховується пеня в розмірі 0, 7 % за добу по день фактичної оплати. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ .
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлену електроенергію, керуючись п. 2 Додатку 13 Договору нарахував та просить стягнути з відповідачів пеню в сумі 4918, 69 грн.
Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем, з урахуванням п. 2 Додатку 13 Договору та дати внесення проплат, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4788, 52 грн.
Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 5284, 92 грн. та 3 % річних в розмірі 2375, 08 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачами грошового зобов’язання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 4156, 63 грн. та 3 % річних в сумі 1127, 20 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Центрального спортивного клубу Збройних сил України (04049, м. Київ, пр.-т. Повітрофлотський, 10, код ЄДРПОУ 08506791) та Київського квартирно –експлуатаційного управління (03186, м. Київ, вул. Антонова, 2/32, кор. 97, код ЄДРПОУ 22991617) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 195378 (сто дев’яносто п’ять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 09 коп. основного боргу, 4788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 52 коп. пені, 4156 (чотири тисячі сто п’ятдесят шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 20 коп. 3 % річних, 2054 (дві тисячі п’ятдесят чотири) грн. 50 коп. державного мита та 204 (дві чотири) грн. 15 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
17.06.2010 року
Судове рішення № 10022944, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 41/57. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: