Рішення № 10022346, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/18816.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Полімерна Група"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромакс"

Про стягнення 96 670,22 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Клепач О.П.- предст. (дов. від 11.01.2010р.)

від відповідача не з’явився          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 96670,22грн. (67 500,00грн. –основного боргу, 10 118,94грн. –пені, 2088,80грн. –3% річних, 11635,79грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 5326,69грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором №160309 КМ від 16.03.2009р., а також витрати по сплаті державного мита – 966,70грн., витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/188, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.06.2010р.

Представники відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи неявку у судове засідання представника відповідача та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 01.06.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача надав суду докази часткових оплат, які здійснені відповідачем (банківські виписки).

У судове засідання 16.06.2010р. представник відповідача не з’явився, письмових пояснень суду не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. М. Вовчка, 14, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, відповідач у судові засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, суд, -

в с т а н о в и в :

          16.03.2009р. між позивачем та відповідачем укладено договір №160309 КМ (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити полімерні матеріали різних марок (далі –товар), партіями в кількості, асортименті та по цінам, погодженим сторонами в рахунках-фактурах або специфікаціях (додатках) до даного договору або визначеними в порядку, передбаченому даним договором.

          Відповідно до п.4.1 договору найменування, асортимент, кількість, ціна одиниці та загальна вартість партії товару, строки поставки та оплати можуть бути погоджені сторонами в специфікаціях (додатках) до даного договору, які підписані уповноваженими представниками сторін та є його невід'ємними частинами.

Згідно п.4.6 договору датою поставки вважається дата накладної постачальника, яка передається покупцю.

          Позивачем було поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 145178,00грн., що підтверджується видатковими накладними №10 від 27.05.2009р., №КВ1802/001 від 19.02.2009р., №КВ2003/002 від 20.03.2009р. та №КВ2804/001 від 28.04.2009р., які підписані уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей особою відповідача, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

          Згідно з умовами п.5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначено в рахунку-фактурі або специфікації, в поярку, передбаченому договором.

Відповідач здійснив часткову оплату одержаного згідно вищевказаних видаткових накладних товару загалом у сумі 77 676,00грн., що підтверджується банківським виписками позивача, проте зобов’язання щодо повної оплати поставленого позивачем товару в сумі 67500,00грн. –відповідач не виконав.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 67500,00грн. основного боргу.

Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 67500,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 10 118,94грн. –пені, 11635,79грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 2088,80грн. –3% річних, 5326,69грн. – збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п.8.3. договору в разі невиконання (прострочки) строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. Нарахування зазначеної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата повинна була бути здійснена. .

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи приписи ст. 253 ЦК України, та умови оплати товару, встановлені п. 5.1 договору, строк оплати відповідачем одержаного від позивача товару настав у наступні строки:

-          за товар згідно накладної №КВ2003/002 від 20.03.2009р. –10.04.2009р.;

-          за товар згідно накладної №КВ2804/001 від 28.04.2009р. –19.05.2009р.;

-          за товар згідно накладної №10 від 27.01.2009р. –17.02.2009р.;

-          за товар згідно накладної №КВ1802/001 від 18.02.2009р. –11.03.2009р.

Ознайомившись і розрахунком пені позивача, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до уточненого розрахунку суду в розмірі 10 096,90грн., з урахуванням вищевказаних строків оплат товару, та враховуючи часткові оплати товару відповідачем.

Відповідно до п.12.5 договору, в разі прострочки покупцем строків оплати поставленого йому товару на строк більше 10 днів, постачальник згідно ч.3 ст. 692 та ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України має право нарахувати проценти за користування чужими коштами в розмірі 20% річних за весь період прострочки платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Нормами ч. 5 ст. 694 ЦК України встановлено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до уточненого розрахунку суду з урахуванням вищевказаних строків оплат товару у розмірі 11594,56грн.

          Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку суду, за прострочення виконання зобов’язання щодо оплати одержаного товару, з урахуванням вищевказаних строків оплати товару, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2078,03грн. –3% річних.

Ознайомившись з розрахунком збитків від інфляції, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у розмірі 5326,69грн.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 67500,00грн. –основного боргу, 10 096,90грн. –пені, 11 594,56грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 2 078,03грн. –3% річних, 5 326,69грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електромакс" (м. Київ, вул. М. Вовчка, 14, код ЄДРПОУ 30184097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Полімерна Група" (м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8; м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 33403524) 67500,00грн. –основного боргу, 10 096,90грн. –пені, 11 594,56грн. –процентів за користування чужими грошовими коштами, 2078,03грн. –3% річних, 5326,69грн. –збитків від інфляції, 965,96грн. –державного мита, 235,82грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог –відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій