Рішення № 10022338, 09.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/18109.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торговельного дому "Маркет-Груп"

до Фізичної особи -підприємця Коновалова Олександра Олександровича

про стягнення 6 853,36 грн

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача - Геращенко О.О.

від відповідача - не з"явилися

У судовому засіданні 09.06.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торговельного дому "Маркет-Груп" (далі - позивач) до Фізичної особи -підприємця Коновалова Олександра Олександровича (далі - відповідач) про стягнення 6 853,36 грн.(6305,88грн.-основного боргу, 347,57грн.-пені,149,05грн.-інфляційного збільшення суми боргу та 50,86грн.-3% річних) заборгованості за Договором поставки №К-359 від 16.06.2008 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №К-359 від 16.06.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Торговельного дому "Маркет-Груп" та Фізичною особою-підприємцем Коноваловим Олександром Олександровичем, останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 21.04.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/181.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2010 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні через неявку відповідача.

09 червня 2010 року позивач подав суду уточнення до позовних вимог, відповідно до яких збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 7 345,97грн(6 305,88грн-основного боргу, 617,40грн.-пені, 331,92грн.-інфляційного збільшення суми боргу, 90,77грн-3% річних) заборгованості за Договором поставки №К-359 від 16.06.2008 року.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Торговельного дому "Маркет-Груп"- Постачальник(далі-Позивач) та Фізична особа -підприємець Коновалов Олександр Олександрович -Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір поставки №К 359 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов"язується у зумовлені строки передавати у власність (поставляти) Відповідачу алкогольні напої (далі-Товар), а Відповідач зобов"язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п.7.2 Договору Відповідачу надається відстрочка оплати переданого йому за цим Договором товару строком на 30 календарних днів з моменту переходу права власності на товар згідно п.2.9 Договору.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 8990,76грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов Договору Відповідач частково розрахувався за отриманий товар у розмірі 2684,88грн.

Таким чином, станом на на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача-склала 6305,88грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 6305,88 грн.і підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарський Кодекс України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд вважає правомірним застосуванням до Відповідача штрафу в сумі 5777,02 грн., в зв’язку з порушенням останнім умов Договору.

Згідно ч.3. ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

У відповідндості до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України , якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.2 Договору передбачена відповідальність Відповідача у разі порушення терміну оплати вартості поставленого товару сплатою пені у розмірі 1% відсотка від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 року зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

За несвоєчасне виконання зобов"язань Позивач, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, нарахував Відповідачу пеню у розмірі 617,40грн, що відповідає положенням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та підляє задоволенню Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним в уточненнях до позовної заяви, з відповідача підлягає стягненню 331,92 грн. інфляційних нарахувань та 90,77 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене вище, а також те, що Відповідачем не оспорино ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 305,88грн. основного боргу, 617,40грн.-пені, 331,92грн. інфляційних нарахувань та 90,77грн. три проценти річних визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Що стосується заяви Позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд вважає заяву позивача необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ги всупереч вимогам ст.66 ГПК України не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на останнього покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,230 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торговельного дому "Маркет-Груп"

задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця Коновалова Олександра Олександровича(юридична адреса:03037, м. Київ, пр-т Червонозоряний,5-А, кв.64; поштова адреса: 03151, м. Київ, вул. М. Мішина,41, кв.14, ідентиф.код 2336402512, банківські реквізити: р/р 26006005096301 в АТ "Сведбанк", МФО 300164;, р/р 26006001022870 в ВАТ "Хрещатик" у м. Києві, МФО 300670; р/р 26059000122870 в ВАТ "Хрещатик" у м. Києві, МФО 300670; р/р 2600633023167 в КРФ ВАТ "Хрещатик", МФО 300830; р/р 2600933013167 в КРФ ВАТ "Хрещатик", МФО 300830; р/р 2606533013167 в КРФ ВАТ "Хрещатик", МФО 300830; р/р 260000005819 в ПАТ Банк "Контракт", МФО 322465; р/р 26009000034701 в ВАТ "Астра Банк", МФО 380548; р/р26005002188002 в філії "КМД" АТ "Індекс-Банк", МФО300818; р/р26006002188001 в філії "КМД" АТ "Індекс-Банк", МФО300818) а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Торговельного дому "Маркет-Груп"(юридична адреса:49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська,13; поштова адреса:49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,249, код ЄДРПОУ 33114291, р/р 26007050512700 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005) 6 305(шість тисяч триста п"ять) грн. 88 коп. - основного боргу, 617(шістсот сімнадцять)грн.40коп.-пені, 90(дев"яносто)грн.77коп-3% річних, 331(триста тридцять одна)грн.92коп-інфляційне збільшення суми боргу, 102(сто дві)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі Торговельному дому "Маркет-Груп" в забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 14.06.2010