Рішення № 10022250, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/13510.06.10 За позовом Державного економіко-технологічного університету транспорту До Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»

Про стягнення 40233,89 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Головко Г.В. - представник за довіреністю № 1/18-561 від 12.05.10.;

Туркеєва В.Г. –представник за довіреністю № 7 від 09.06.10.

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Державного економіко-технологічного університету транспорту до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № ДН 0611/12-01 від 12.11.06. про найом місця для розташування спеціальної рекламної конструкції в сумі 40 233,89 грн. (31640,03 грн. –борг за найом місця для проведення реклами, 3579,75 грн. –борг за комунальні послуги, 5014,11 –пеня).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.10. порушено провадження у справі № 30/135; розгляд справи було призначено на 25.05.10. о 10-50.

Представник відповідача в судове засідання 25.05.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.10. про порушення провадження у справі № 30/135 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/135 відкладено на 10.06.10. о 10-50.

В судовому засіданні 10.06.10. представники позивача підтримали свої позовні вимоги та просять суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 10.06.10. повторно не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.10. у справі № 30/135 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.06. між Державним економіко-технологічним університетом транспорту (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»(Наймач) укладено Договір № ДН0611/12-01 про найом місця для розташування спеціальної рекламної конструкції (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. п. 1.1, 1.2) Наймодавець передає, а Наймач приймає в строкове платне користування нерухоме майно - частину фасадної стіни на будівлі Київського університету економіки і технологій транспорту площею 250 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ вул. Лукашевича, 19. Майно передається в найом з метою розміщення спеціальної рекламної конструкції для подальшого експонування на ній рекламних матеріалів третіх осіб.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору, позивач зобов’язався передати відповідачу в найом майно для тимчасового розміщення спеціальних рекламних конструкцій у відповідності до умов, викладених в цьому Договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було передано відповідачу у тимчасове платне користування спірне нерухоме майно, що підтверджується актом приймання-передачі в найом нерухомого майна від 12.11.06.

Згідно п. 4.2.9 Договору, відповідач зобов’язався оплачувати щомісячно тимчасове користування майном у відповідності до розділу 5 цього Договору та Кошторису.

У відповідності до п. 7.1 Договору, сторонами погоджено строк дії Договору до 28.11.09.

У відповідності до матеріалів справи, актом звірки розрахунків від 18.11.09. № 3/11-1126 відповідачем було підтверджено, що станом на 01.11.09. його заборгованість перед позивачем становить 33765,93 грн., а саме: 30186,18 грн. –заборгованість за найом, 3579,75 грн. –заборгованість по комунальним послугам.

Позивач вказує на те, що оскільки строк дії Договору закінчувався 28.11.09., за листопад 2009 р. (до 28.11.09.) відповідачу було нараховано 1453,85 грн. до суми основного боргу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства, зобов’язання щодо сплати орендної плати за користування спірним майном належним чином не виконував, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 35219,78 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за орендоване нерухоме майно та комунальних послуг не виконує, а тому позовні вимоги Державного економіко-технологічного університету транспорту щодо стягнення з відповідача 35219,78 грн. основного богу слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах за оренду приміщення, позивач на підставі п. 5.5 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 5014,11 грн. - пені.

Відповідно до п. 5.5 Договору, сторонами погоджено, що при порушенні термінів оплати найму, визначених у п. 5.4 Договору, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлена сума пені завищена, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 3471,79 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Державного економіко-технологічного університету транспорту задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвер Інвест»(04209, м. Київ, вул. Лебединська, 3-Б, код ЄДРПОУ 33782580) на користь Державного економіко-технологічного університету транспорту (03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 19, код ЄДРПОУ 01116223) 35219 (тридцять п’ять тисяч двісті дев’ятнадцять) грн. 78 коп. –заборгованості, 3471 (три тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 79 коп. – пені, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 91 коп. –державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 95 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 14.06.10.