Рішення № 10022186, 07.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/12807.06.10 За позовом Виробничого кооперативу «Контакт-90»

доВідкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-6»

простягнення 137 366, 88 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: не з’явились; Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Виробничого кооперативу «Контакт-90»до Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд № 6»про стягнення заборгованості у розмірі 100000, 00 грн. –основного боргу, 37366, 88 грн. –інфляційних нарахувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 30.03.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 15.03.2010 року та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.03.2010 року подав письмовий відзив на позов та надав усні заперечення.

          У судовому засіданні 30.03.2010 року оголошено перерву до 20.04.2010 року.

          Представник позивача у судове засідання 20.04.2010 року не з’явився, витребуваних судом доказів та пояснень не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2010 року заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане відповідачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2010 року відкладено розгляд справи до 17.05.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.05.2010 року проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 07.05.2010 року оголошено перерву до 07.06.2010 року.

У судове засідання 07.06.2010 року представники сторін не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

06.08.2007 року між Виробничим кооперативом «Контакт-90»(надалі –генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством трестом «Київміськбуд-6» (надалі –підрядник), був укладений договір підряду № 2/08-07 (надалі –договір), за яким генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по монтажу павільйонів очікування в кількості 11 (одинадцять) штук на благоустрою зупиночних майданчиків на об’єкті: «Тролейбусна лінія по бул. Перова, пр. Визволителів, вул. Попудренка, вул. Будівельників, пр.. Миру до Ленінградської площі».

Відповідно до п. 1.2 договору генпідрядник зобов’язується прийняти виконану роботу у підрядника і оплатити її на умовах договору.

Згідно із п. 1.3 договору термін виконання робіт: початок робіт –07.08.2007 року, закінчення робіт –22.08.2007 року.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що за домовленістю сторін генпідрядник може здійснювати авансування робіт за власні кошти.

15.08.2007 року позивач перерахував на рахунок відповідача 100000, 00 грн. попередньої оплати для закупівлі матеріалів.

У зазначений п. 1.3 договору період відповідач робіт не виконав, враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 100000, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2007 року.

Таким чином, договір підряду № 2/08-07 від 06.08.2007 року припинив свою дію 31.12.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що згідно із п. 5.7.1 договору якщо підрядник після перерахунку авансу від генпідрядника не приступив до виконання своїх зобов’язань в установлені договором строки чи не відзвітував за нього в повному обсязі, то він повертає аванс (чи частину яка залишилася) з урахуванням інфляції за час його користування на протязі 5-ти банківських днів після отримання письмового повідомлення генпідрядника про його повернення.

Враховуючи те, що позивач не звертався до відповідача з повідомленням про повернення суми авансу, останній вважає, що строк виконання зобов’язання щодо повернення суми авансу у розмірі 100000, 00 грн. не настав.

Суд не може погодитися з даними запереченнями відповідача враховуючи наступне.

Зобов'язання з безпідставного набуття або збереження майна є одним з видів недоговірних зобов'язань, які регулюються положеннями глави 83 ЦК України. Змістом даних зобов'язань є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому. Таке же зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК України). Крім того, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (частина перша статті 1214 ЦК України).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави –юридичного факту –для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Причому обов’язок з повернення такого майна виникає з моменту, коли особа дізналася про безпідставність одержання цього майна.

Відтак посилання відповідача на п. 5.7.1 договору, за змістом якої боржник повинен виконати обов’язок у п’ятиденний банківський строк з дня пред’явлення відповідної вимоги кредитором, як на мотив для відмови у задоволенні позову в даному випадку є необґрунтованим.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Беручи до уваги те, що відповідач доказів виконання робіт передбачених договором не надав, враховуючи, що строк дії договору підряду № 2/08-07 від 06.08.2007 року закінчився, у відповідача відпала підстава збереження у себе суми попередньої оплати у розмірі 100 000, 00 грн., тому позовна вимога про стягнення суми передоплати підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у сумі 37366, 88 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Як було зазналося вище, договір підряду № 2/08-07 від 06.08.2007 року припинив свою дію 31.12.2007 року.

Судом встановлено, що обов’язок щодо повернення безпідставно збереженого майна виникає відразу ж коли підстава, на якій воно було набуте відпала.

Враховуючи зазначене, нарахування збитків від інфляції а період з січня 2008 року по грудень 2009 року є обґрунтованим.

Розрахунок збитків від інфляції:

100000, 00 грн. * 137,34% (зведений індекс з січня 2008 року по грудень 2009 року) –100000, 00 грн. = 37 340, 00 грн.

Таким чином, збитки від інфляції становлять 37340, 00 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 837, 1212, ЦК України, ст.ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства тресту «Київміськбуд-6»(01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 9; код ЄДРПОУ 04012885) на користь Виробничого кооперативу «Контакт-90» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 37; код ЄДРПОУ 22873846) суму попередньої оплати у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., збитки від інфляції у сумі 37340 (тридцять сім тисяч триста сорок) грн.. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 373 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 39 коп., та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 15.06.2010 року