Рішення № 10021792, 20.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/13820.05.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»

До           Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені

М.П.Загороднього

Про стягнення 15852,63 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача Татарченко В.Г., довіреність б/н від 19.11.2009 р.

Від відповідача Поліщук Ю.В., довіреність № 435 від 11.02.2010 р.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 13120,00 грн. заборгованості згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. та 492,00 грн. трьох відсотків річних, 2240,63 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/138, розгляд справи призначений на 08.04.2010р.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника відповідача у даному судовому засіданні та наголошено, що Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього є правонаступником Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього, внаслідок перейменування підприємства, що прийнято судом до уваги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010р. розгляд справи відкладений на 20.05.2010р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010р. за заявою судді Катрич В.С., Голова Господарського суду міста Києва, продовжив строк вирішення спору у справі № 8/138.

У судове засідання, призначене на 20.05.2010р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

20.05.2010р. від представника відповідача через канцелярію суду надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду у справі № 8/138 на шість місяців.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав подану ним заяву про розстрочку виконання рішення суду у справі № 8/138, просив суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 8/138 на шість місяців.

Представник позивача заперечив проти розстрочення виконання рішення суду у справі № 8/138.

Суд врахував, що невиконання відповідачем власних зобов’язань згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008р., протягом тривалого строку призводить до додаткових збитків позивача. Зокрема, судом встановлено, що за період з листопада 2009 року до часу розгляду справи, середній індекс інфляції в Україні склав 105,8%, що знецінило суму боргу відповідача перед позивачем на 760,96 грн., тоді як відповідач жодних дій, спрямованих на погашення боргу, перед позивачем не вчинив.

За таких обставин, суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду у справі № 8/138.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно звернень відповідача про забезпечення будівельного майданчику ВП БМУ-3 бульдозером ДЗ-110 для виконання робіт по плануванню об’єкта в період з 18.06. по 24.06.2008р. (включаючи суботу 21.06.08) та про продовження терміну робіт бульдозера ДЗ-110 на будівельному майданчику ВП БМУ-3 по вул. Ілліча, 17 по 27.06.2008р., оплата гарантувалася, позивачем були надані відповідачу зазначені послуги на суму 18120,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008р.

Факт отримання відповідачем зазначених послуг підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на вищезазначеному акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008р.

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ст. 11 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини.

Таким чином позивач виконав власні зобов’язання належним чином, відповідач в свою чергу не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи відповідач, як зазначив позивач та визнав відповідач, розрахувався частково, заборгованість відповідача у повному обсязі не погашена та становить 13120,00 грн.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок на оплату, але відповіді від відповідача не отримано, відповідач кошти у повному обсязі не перерахував.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків у повному обсязі суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена, визнається відповідачем та становить 13120,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, визнав суму заборгованості, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13120,00 грн. заборгованості згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 492,00 грн. трьох відсотків річних, 2240,63 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 2240,63 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 492,00 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 2240,63 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 492,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач визнав позовні вимоги, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 525, 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 42, 32, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П.Загороднього (04209, м.Київ, вул. Лебединська, 6; код 04012655) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укренергобудмеханізація»(07300, м.Вишгород, вул. Промислова, 4; код 04630672) 13120 (тринадцять тисяч сто двадцять) грн. основного боргу, 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 00 коп. трьох відсотків річних, 2240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 63 коп. збитків від інфляції, 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 53 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 14.06.2010р.