Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 8/9622.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ»
До 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМЗБУТ»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр
«Леман-Україна»
про стягнення 764494,19 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник –Пиляй С.І.(дов. № б/н від 14.12.09)
Від відповідачів не з`явились
Обставини справи :
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМЗБУТ»(надалі - відповідача-1) 409420,38 грн. заборгованості за договором поставки № КГО-01/06/08 від 03.06.2008р., 90300,70 грн. пені, 80434,60 грн. штрафу, 20424,27 грн. трьох відсотків річних, 163897,24 грн. збитків від інфляції та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний металоцентр «Леман-Україна»(надалі - відповідача-2) 17,00 грн. за договором поруки № 25 від 22.07.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2009р. № 06-5-8/1056 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі ст.ст. 15, 17, 86 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2009р. у справі № 06-5-8/1056 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2009р. № 06-5-8/1056 скасовано, справу № 06-5-8/1056 передано на розгляд Господарського суду міста Києва.
Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справа №06-5-8/1056 передана для розгляду судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010р. справу №06-5-8/1056 прийнято до провадження суддею Катрич В.С., присвоєно даній справі новий номер 8/96, розгляд справи призначений на 25.02.2010р.
Через канцелярію суду 24.02.2010р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХПРОМЗБУТ»надійшла телеграма, в якій відповідач-1 суд просив відкласти розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2010р. розгляд справи № 8/96 відкладений на 25.03.2010р., у зв’язку з нез’явленням представників відповідачів у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2010р. розгляд справи відкладений на 22.04.2010р., у зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, неподанням ними витребуваних доказів; звернуто увагу відповідачів на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
У судове засідання, призначене на 22.04.2010р. з’явився представник позивача. Представники відповідачів у судове засідання не з’явилися, відзиви на позов та витребувані судом документи не надали.
19.04.2010р. від представника позивача надійшли заява про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, в якій представник позивача просив суд стягнути з відповідача-1 заборгованості в розмірі 383000,00 грн., трьох відсотків річних в розмірі 11640,00 грн. та інфляційних збитків в розмірі 63244,00 грн. та з відповідача-2 17,00 грн. за договором поруки №25 від 22.07.2009р. та заява про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 26420,38 грн., пені у розмірі 90300,70 грн., штрафу у розмірі 80434,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8784,27 грн. та інфляційних збитків в розмірі 100653,24 грн., позивач просив суд припинити провадження у даній справі в цій частині.
Від відповідача-1 через канцелярію суду 22.04.2010р. надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав подані ним заяви про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог та про часткову відмову від позовних вимог, просив суд задовольнити позов з урахуванням даних заяв.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Таким чином, суд приймає до розгляду заяви позивача про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог та про часткову відмову від позовних вимог.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.
Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ :
03 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»- «постачальник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпромзбут»- «покупець» був укладений договір поставки №КГО-01/06/08 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого «постачальник»зобов’язався передати у власність «покупця»металопродукцію (надалі –товар) в строки та на умовах, встановлених договором, а «покупець»зобов’язався прийняти та сплатити вартість товару та прийняти його у відповідності з умовами договору.
Позивач повідомив про заміну назви позивача, надав статут позивача, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві де зазначено нове найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»- Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ".
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2008р., а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами (п.9.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога про стягнення суми основного боргу та трьох відсотків річних, інфляційних втрат за несплату у повному обсязі поставленого товару.
Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 Господарського Кодексу України та правові норми Цивільного та Господарського кодексів України, що визначають загальні умови виконання зобов'язань. Істотними умовами договору поставки є предмет, кількість, асортимент поставки, строки та порядок поставки, якість товарів, що поставляються, ціна товару, умови розрахунків.
На підтвердження факту поставки, позивачем надано суду наступні видаткові накладні: № КГт-000116 від 07.06.2008р. на суму 150590,15 грн., № КГт-000117 від 07.06.2008р. на суму 129012,29 грн., № КГт-000118 від 07.06.2008р. на суму 64050,00 грн., №КГт-000119 від 09.06.2008р. на суму 72303,80 грн., № КГт-000130 від 20.06.2008р. на суму 122382,69 грн., № КГт-000131 від 20.06.2008р. на суму 49944,12 грн., №КГт-000132 від 20.06.2008р. на суму 106427,47 грн., № КГт-000150 від 03.07.2008р. на суму 38198,32 грн., № КГт-000212 від 4849,31 грн., № КГт-000213 від 20.08.2008р. на суму 17481,38 грн., № КГт-000219 від 22.08.2008р. на суму 24519,72 грн., № КГт-000220 від 22.08.2008р. на суму 155035,88 грн., № КГт-000222 від 26.08.2008р. на суму 72556,63 грн., № КГт-000225 від 27.08.2008р. на суму 95347,75 грн., №КГт-000228 від 28.08.2008р. на суму 97235,73 грн., № КГт-000229 від 28.08.2008р. на суму 104646,22 грн., № КГт-000233 від 29.08.2008р. на суму 30707,35 грн., № КГт-000267 від 11.09.2008р. на суму 10081,31 грн., № КГт-000269 від 11.09.2008р. на суму 60482,33 грн., № КГт-000272 від 12.09.2008р. на суму 131402,44 грн.
Факт отримання відповідачем-1 товару за вищевказаними накладними підтверджується відтиском печатки на вищезазначених накладних та довіреностями серія ЯПГ № 285563/40 від 20.06.2008р., № 285426/154 від 20.08.2008р., № 285448/176 від 11.09.2008р. виданими ТОВ «Техпромзбут»на ім’я Попова Д.В.
Згідно з п.3.5 договору, оплата за товар здійснюється «покупцем»протягом 3-х днів від дати поставки товару, якщо інше не зазначено в рахунку-фактурі.
Відповідно пункту 2.5 договору, датою поставки товару вважається у випадку поставки автомобільним транспортом позивача та у випадку самостійного вивезення товару відповідачем-1 зі складу позивача – дата, відображена у видатковій накладній постачальника.
Право власності на товар переходить від позивача до відповідача-1 в момент передачі товару перевізнику чи «покупцеві» (пункт2.7 договору).
Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та номенклатура товару, яка поставляється за договором, вказується у рахунках-фактурах постачальника, які є невід’ємною частиною договору та/чи видаткових/залізничних накладних (п.1.2 договору).
Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався частково.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором поставки № КГО-01/06/08 від 03.06.2008р. складає 383000,00 грн., яка виникла в результаті порушення договірного зобов’язання відповідачем-1 в частині своєчасного та у повному обсязі перерахування грошових коштів за отриманий товар.
Між ТОВ «Метінвест-СМЦ»- «кредитор»та ТОВ «Сервісний метало центр «Леман-Україна»- «поручитель»був укладений договір поруки № 25 від 22.07.2009р., відповідно до якого «поручитель» несе зобов’язання перед «кредитором»за боржника, на умовах безвідплатності, яким є відповідач-1, в розмірі 10 відсотків, але не більше 17,00 грн. Зазначений договір є чинним і у встановленому законом порядку не розірваний, не визнаний недійсним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням поданих заяв, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.
Відповідачами не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.
Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивачем та відповідачем-1 погоджено строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п. 3.5 поставки № КГО-01/06/08 від 03.06.2008р.), проте відповідач-1, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 383000,00 грн.
Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили та не довели суду належними і допустими докази належного виконання ними своїх зобов’язань, то за таких обставин, позов про стягнення боргу з відповідача-1 за договором поставки № КГО-01/06/08 від 03.06.2008р., з урахуванням поданих представником позивача заяв, в розмірі 383000,00 грн. грн., а з відповідача-2 у розмірі 17,00 грн. за договором поставки № КГО-01/06/08 від 03.06.2008р. та договором поруки № 25 від 22.07.2009р. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
У зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог в частині стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 26420,38 грн., пені у розмірі 90300,70 грн., штрафу у розмірі 80434,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8784,27 грн. та інфляційних збитків в розмірі 100653,24 грн. слід припинити провадження у даній справі в цій частині на підставі п.4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В зв’язку з простроченням відповідачем-1 зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач також просив суд стягнути з відповідача-1, з урахуванням поданої заяви, трьох відсотків річних в розмірі 11640,00 грн. та інфляційних збитків в розмірі 63244,00 грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача-1 по оплаті товару виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем-1 договору поставки № КГО-01/06/08 від 03.06.2008р., відповідач-1 не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість отриманого товару у повному обсязі, відповідачем-1 не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 11640,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 63244,00 грн. зазначених позивачем в розрахунку та перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 трьох відсотків річних в розмірі 11640,00 грн. та збитків від інфляції в розмірі 63244,00 грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідачі не довели протилежне, тому враховуючи подані позивачем заяви, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача-1 підлягають задоволенню в сумі 457884,00 грн. та до відповідача-2 в сумі 17,00 грн. В іншій частині позовних вимог до відповідача-1 слід припинити провадження у даній справі, у зв’язку з відмовою позивача від позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1.
Крім того, у зв’язку з відмовою позивача від позову в частині стягнення з відповідача-1 суми основного боргу в розмірі 26420,38 грн., пені у розмірі 90300,70 грн., штрафу у розмірі 80434,60 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8784,27 грн. та інфляційних збитків в розмірі 100653,24 грн., державне мито у цій частині покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 525, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОМЗБУТ" (50005, Дніпровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 51; код 31385996) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” (01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829) 383000 (триста вісімдесят три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 11640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. трьох відсотків річних, 63244 (шістдесят три тисячі двісті сорок чотири) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 4578 (чотири тисячі п’ятсот сімдесят вісім) грн. 84 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХПРОМЗБУТ" припинити провадження у справі № 8/96.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр" Леман-Україна" (01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32665054) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” (01601, м. Київ, вул.Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829) 17 (сімнадцять) грн. 00 коп. основного боргу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяВ.С. Катрич Дата підписання: 14.06.2010р.
Судове рішення № 10021795, Господарський суд м. Києва було прийнято 22.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/96. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: