Рішення № 10021345, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/4027.05.10

За позовом          Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна

          залізниця", м. Київ

до          Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія

          "Центренерго", м. Київ

Про          стягнення 4 001 091,50 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Лагода О.А., Кучер М.К., Желєзняк В.М. - пред. по довір.

Від відповідача          Формагей О.Л. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 4001091,50 грн. збору за зберігання вантажу на підходах та на станції Трипілля –Дніпровське Південно-Західної залізниці за період жовтень - листопад 2008 р. посилаючись на неналежне виконання замовником договірних зобов’язань та умов Договору № 2036103.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 05.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2009р. розгляд справи відкладено на 04.03.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 04.03.2009р. було оголошено перерву до 08.04.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2009р. розгляд справи відкладено на 14.05.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2009р.провадження у справі було зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи № 8/106.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. апеляційну скаргу ДТГО «Південно-Західна залізниця»задоволено, ухвалу суду від 14.05.2009р. скасовано, в задоволенні клопотання ВАТ «ДЕК «Центренерго»про зупинення провадження відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2009р. касаційну скаргу ВАТ «ДЕК «Центренерго»залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009р. залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2009р. було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 23.12.2009р.

Ухвалою Верховного Суду України від 28.01.2010р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови ВГСУ від 05.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2010р., розгляд справи було призначено на 31.03.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2010р., розгляд справи було відкладено на 28.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2010р., розгляд справи було відкладено на 20.05.2010р.

18.05.2010р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заяви клопотання про залучення до участі у справ третіх осіб.

Суд визнав клопотання недоведеним , необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 20.05.2010р. було оголошено перерву до 27.05.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що затримка вагонів сталася не з його вини, а тому нарахування збору за зберігання вантажу є необґрунтованим.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами було укладено Договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 18.01.2007р. №2036103, за умовами якого позивач, як залізниця, зобов’язався надавати послуги, пов’язаних з перевезенням, а відповідач, як вантажовласник та замовник послуг , зобов’язався проводити розрахунки за надані послуги.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України правове регулювання та умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями, визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами, одним із яких є Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, статтями якого визначені обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, при перевезеннях залізничним транспортом.

Протягом жовтня - листопада місяців поточного року відповідачем було порушено виконання зобов'язань Договору в частині здійснення своєчасної попередньої оплати за перевезення та додаткові послуги, відповідно до обсягів перевезення вантажів за відповідний період, та своєчасного вивантаження вантажів, передбачених п. п. 2.4. (2.4.1, 2.4.2) п. 2 зазначеного договору, наслідком чого стала затримка вагонів на станції призначення - Трипілля - Дніпровське, на підходах до неї - станціях Південно –Західної залізниці Миронівка, Кагарлик, Нові - Безрадичі та нарахування збору за зберігання вантажу - вугілля по відправках №№ 33275097; 33398639, 33398640; 33985519, 33275116, 33275123, 33275147; 45357547, 45357541; 50479771; 50529011, 50529010, 50529044, 20529033, 50529030, 50529028, 50529027; 50085364, 50085340, 50085310, 50085311, 50085385, 50085268, 50085246; 50530778, 50530779, 50530780, 50530789, 50530782, 50530783, 50530798, 50530799, 50530800; 50531041, 50531035, 50531062, 50531060, 50531061, 50800999; 50840378, 50840376, 50840375, 50840390, 50840394, 50840395, 50840396, 50840397, 50840398, 50840399, 50840400, 50840401, 50840406, 50840409, 50840412, 50840413, 50840417, 50840419, 50840422, 50840423, 50840420, 50840432, 50840458, 50840463, 50840464, 50840461, 50840487, 50840488, 50840486, 50840494, 50828279, 50828181, 50828187, 50828188, 50828185, 50828186; 51342292, 51342377, 51342381, 51342375, 51342372, 51342379, 51342382, 51342385, 51342384, 51342380, 51342376, 51342373, 51342374, 51342371, 51342383, 51342378, 51342360, 51342365, 51342359, 51342361, 51342367, 51342368, 51342366, 51342364, 51342358, 51342357, 51342370, 51342343, 51342386, 51342369, 51342362, 51342363, 51342406, 51342472, 51342466, 51342467, 51342468, 51342469, 51342465; 51343470; 51345455, 51345456, 51345453, 51345457, 51345443, 51345446, 51345447, 51345448, 51345449, 51345450, 5134545151, 51345444, 51345430, 51345431, 51345432, 51345433, 51345437, 51345438, 51345439, 51345435, 51345442, 51345440, 51345441, 51345264, 51345282, 51345284, 51345281, 51345286, 51345254, 51345257, 51345463, 51345464, 51345465, 51345466, 51345467, 51345425, 51345523, 51345524, 51345525, 51345521, 51345528, 51345527, 51345526, 51345520, 51345529, 51345531, 51345513, 51345514, 51345517, 51345518, 51346087, 51346096, 51346088, 51346238, 51346239, 51346085; 51348927, 51348969, 51348474, 51354303, 51354307, 51354302, 51354332, 51354331, 51354428, 51354431, 51354430, 51354414, 51354415; 51357238, 51357245, 51357246, 51357253, 51357254, 51357255, 51357269, 51357271, 51357272, 51357273, 51357280, 51357282, 51357283, 51357284, 51357286, 51357285, 51357289, 51357288; 51358617, 51358630, 51358524, 51358525, 51358537, 51358538, 51358539, 51358570, 51358568, 51358569, 51358571, 51358572, 51358573, 51358575, 51358576, 51358494, 51358492, 51358493, 51358496, 51358640, 51358642; 51359464, 51359547 станціями відправлення яких є Красна Могила, Красний Луч, Пелагіївський, Дебальцеве, Софіно - Бродська, Штерівка, Карахаш, Довжанська, Торез Донецької залізниці.

Враховуючи специфіку роботи відповідача, пов'язану із забезпеченням безперебійної роботи теплоелектростанції, питання своєчасного проведення розрахунків за надані послуги потребує постійного контролю на підставі фактичних об'ємів перевезень вантажу, і якому, з боку останнього, не було надано достатньої уваги, незважаючи на постійно зростаючу кількість вагонів під вивантаженням на станції призначення - Трипілля Дніпровське.

Так, станом на 31.10.2008р., заборгованість відповідача за попередньо надані послуги складала 541 943 грн. 90 коп., про що його було повідомлено телефонограмою від 31.10.2008р. № 51.

Наявних на той час на особовому рахунку відповідача по ЄТехПД коштів у розмірі 91 267 грн. 12 коп. для погашення вищезазначеної заборгованості було недостатньо.

Незважаючи на дану обставину, та враховуючи масове надходження вантажу на адресу відповідача, послуги позивачем надавались до 13 листопада 2008 року включно. Погашення заборгованості, хоч і частковим перерахуванням коштів на свій особовий рахунок. відповідачем все ж таки проводилось, у такому порядку: 04.11.2008р. - 200 000 грн.; 05.11.2008р. - 100 000 грн.;06.11.2008р. - 100 000 грн.; 11.11.2008р. - 100 000 грн.; 12.11.2008р.-368 685 грн.; 13.11.2008р. - 100 000 грн.

Загальна сума перерахувань відповідача станом на 13.11.2008р., з урахуванням залишку на 31.10.2008р. - 91267 грн. 12 коп., становила 1 059 952 грн. 12 коп.

Напрацювання по переліках ЄТехПД щодо стягнутих коштів з особового рахунку відповідача на підставі проведених накопичувальних карток за даний період –1 059 162 грн. 33 коп. з урахуванням ПДВ.

Тобто, залишок коштів на особовому рахунку Відповідача становив 789 грн. 79 коп. При цьому слід зазначити, що станом на 13.11.2008р.: тільки по 7 (семи) накопичувальних картках станції Трипілля - Дніпровське, невідпрацьованих по ЄТехПД з причини відсутності коштів у відповідача, підлягали стягненню кошти на загальну суму 555 897 грн. 92 коп. без урахування ПДВ, нарахованих за зберігання вантажу на станції призначення із-за неподання вагонів під вивантаження з вини одержувача; безпосередньо по станції Трипілля - Дніпровське знаходилось неподаних під вивантаження з вини одержувача 230 вагонів, за час затримки яких на станції призначення також підлягав нарахуванню збір за зберігання вантажів.

Розрахунки між залізницями і суб'єктами господарювання за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються згідно вимог Правил розрахунків за перевезення вантажів. п. п. 1.3 п. 1 Правил передбачено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Пунктом 2.7 Правил розрахунків за перевезення вантажів передбачено сплату додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому ж самому порядку через ЄТехПД незалежно від терміну видачі вантажу станцією.

Судом встановлено, що відповідачем своєчасної передоплати (з урахуванням суми по невідпрацьованих через ЄТехПД накопичувальних картках та передбачуваних нарахувань за наявності на ст. Трипілля - Дніпровське вагони) на свій особовий рахунок здійснено не було за причин значного перевантаження станції .

Відповідач зазначає, що саме позивач зупинив вагони, адресовані на Трипільську ТЕС ВАТ "Центренерго" 13.11.2008 року, які відповідач отримує через ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на підставі договору № 03/08 від 07.02.2008 року, що є в матеріалах справи.

В той же час, питання правомірності та причина зупинення вагонів залізницею 13.11.2008 було предметом дослідження та розгляду у справі № 8/106 за позовом Державного територіального галузевого об'єднання „Південно-Західна залізниця" до ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", третя особа ВАТ „Центренерго" про стягнення, плати за користування вагонами за листопад 2008 року, спричиненої затримкою вагонів.

При цьому, Виший господарський суд 29 квітня 2010 року встановив, що залізниця зупинила вагони без дотримання порядку нарахування та списання відповідних платежів, за відсутності заборгованості ВАТ „Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", яке отримувало вагони для Трипільської ТЕС.

Згідно статті 35 Господарського-процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Так, постанова Вищого Господарського суду України по справі № 8/106 має преюдиціальне значення для правильного вирішення справи № 31/40 зважаючи на наступне.

Як встановлено в постанові ВГСУ по справі № 8/106 на підставі ст. 77 Статуту залізниць України ДТГО "Південно-Західна залізниця" в особі Київської дирекції залізничних перевезень та ВАТ "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Трипільської філії уклали Договір від 01.08.2003р. № 1778 про експлуатацію залізничної під'їзної колії, яка примикає до станції Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці.

За цим Договором Трипільська філія ВАТ "Київ-Дніпровського МГОІЗТ" забирає своїм локомотивом на станційних приймально-здавальних коліях вагони, в тому числі і для контрагента Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго" і повертає на станційні колії вагони після закінчення вантажних операцій.

Південно-Західна залізниця в обґрунтування заявлених позовних вимог по справі № 8/106 зазначила, що саме зобов'язання відповідача ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" щодо здійснення попередньої оплати за перевезення вантажів було ним порушене, внаслідок чого заборгованість відповідача за попередньо надані послуги станом на 24.11.2008р. склала 417 278,40 грн., а наявних на той час на особовому рахунку відповідача в ЄТехПД коштів у розмірі 18 891,00 грн. для погашення вищезазначеної заборгованості було недостатньо.

У той же час, як зазначене на стор.4 постанови ВГСУ по справі № 8/106, судом першої інстанції при розгляді справи № 8/106 встановлено, що у листопаді 2008р. Трипільська філія ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" отримувала від залізниці послуги, пов'язані з перевезенням та видачею вагонів із вантажами для своїх контрагентів, за що розраховувалась в повному обсязі. Станом на 01.11.2008р. попередня оплата за перевезення та додаткові послуги по видачі вантажів становила 121 998,19 грн., що підтверджується випискою з особового рахунка ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" в ЄТехПД та актом звірки взаєморозрахунків з ЄТехПД.

При розгляді справи № 8/106 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що Південно-Західна залізниця, яка вважала наявність заборгованості у відповідача ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" за попередньо надані послуги та недостатність грошових коштів для оплати заборгованості, з 13.11.2008 затримала вагони, які слідували на адресу Трипільської ТЕС ВАТ "Центренерго", по видачі на станції призначення Трипілля-Дніпровське та на підходах до станції призначення, хоча згідно з виписки ЄТехПД станом на 13.11.2008 у ВАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ" була попередня оплата в сумі 101305,43 грн.

Таким чином, рішенням суду першої інстанції по справі № 8/106 на підставі щомісячних актів звіряння взаєморозрахунків з ЄТехПд за період з 01.11.2008р. по 28.02.2009р., встановлено відсутність заборгованості і, як наслідок цього, підстав, для зупинення вагонів.

Таким чином, зважаючи на те, що при розгляді справ № 8/106 та № 31/40 брали участь одні й ті ж сторони, факти, встановлені рішеннями першої та касаційної інстанціями по справі № 8/106 року мають безумовне значення для правильного вирішення даної справи та не доводяться знову ( ст. 35 ГПК України ) .

Як зазначено вище, предмет розгляду справи № 31/40 пов'язаний зі справою №8/106.

Так, виходячи із змісту листа Київської дирекції залізничних перевезень ДП-1-452/1223 від 12.11.08 року та листа №194 від 01.11.08, в.о. начальника станції Трипілля-Дніпровське, залізниця затримала подачу вагонів Товариству на станції призначення - Трипілля-Дніпровське та станціях підходу до неї, внаслідок наявності у Товариства заборгованості коштів по рахунку ТЕХПД.

В той же час, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків від 15.12.08 року по договору, укладеному між ВАТ ДТГО „Південно-Західна-залізниця" та ВАТ ,Дентренерго", станом на 01.11.08 року на рахунку ВАТ „Центренерго" в ЄТЕХПД рахувалась передоплата в розмірі 91267,12 гривень.

Крім того, 15.12.08 між ВАТ „Центренерго" та ТЕХПД-1 ВАТ ДТГО „Південно-Західна залізниця" було підписано акт звірки взаємних розрахунків, в якому згідно даних внесеним уповноваженим бухгалтером ТЕХПД-1 на рахунку ВАТ „Центренерго" в ЄТЕХПД станом на 30.11.08 існувала заборгованість за здійснення послуг з перевезення вантажу в сумі лише 344,93 гривень (за даними ТЕХПД), за даними ВАТ „Центренерго" -передоплата в сумі 981 272-85 грн.

Таким чином, як підтверджено матеріалами справи та встановлено рішенням суду першої інстанції по справі № 8/106, залишеним в силі Постановою ВГСУ від 20.04.2010 року, слідує висновок, що зважаючи на те, що в обліку ТЕХПД, який повинен відображати всі проведені нарахування на підставі відповідних первинних документів (п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів), відсутня заборгованість, яку намагається стягнути позивач з відповідача по справі № 31/40 затримка вагонів виникла внаслідок винних дій саме позивача, що знайшли вираз у зупиненні подачі вагонів за відсутності заборгованості відповідача.

При вирішенні спорів про стягнення з вантажовласника плати за користування вагонами у випадку затримки вагонів і контейнерів на підходах до станції призначення та на станції призначення суд перевіряє дотримання залізницею встановленого порядку, а також надає оцінку обставинам, за яких залізниця не подавала чи не могла подавати вагони під вивантаження і з'ясовувати, чи був одержувач повідомлений належним чином про прибуття на його адресу вантажу або з яких причин вагони було затримано залізницею на шляху перевезення і чи дійсно ці причини не залежали від залізниці, що не виключає вини вантажовласника у затримці вагонів.

Так, відповідно до п.2 Правил видачі вантажів про прибуття вантажу на станцію призначення залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу, але не пізніше 12-ї години наступного дня, із зазначенням найменування та кількості вантажу, а також роду й кількості вагонів (контейнерів).

Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції, який повинен передбачити використання в першу чергу радіо, телефонного, телеграфного та поштового зв'язку.

У нашому випадку, способом повідомлення було надсилання телеграми, що повністю відповідає вимогам встановленим Правилами.

Для запису повідомлень (як про прибуття, так і про подавання вагонів під вивантаження) на станції ведеться книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження. У цій книзі зазначаються: одержувач, назва вантажу, номер вагона (контейнера); дата й час передачі та прийняття інформації; прізвища тих працівників вантажовласників і станції, які передали та прийняли повідомлення, а також час, на який планується подача вагонів під вивантаження.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У той же час, хоча і в книзі про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження зазначається інформація про повідомлення працівників ТЕС про затримку вагонів, фактично Позивач не надав документального підтвердження із згодою представників ТЕС щодо повідомлення їх про затримку вагонів у встановлені законом строки.

Так, згідно 2.6. правил розрахунків за перевезення вантажів облік використання коштів з особового рахунку ведеться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (якщо вони не були включені у відомості плати за користування вагонами і контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і платника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Відповідно до п. 8. Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

До матеріалів справи залучені накопичувальні картки ,що передавалися представникам платникам для підпису але безмотивно не підписувалися представниками Трипільської ТЕС, як і акти загальної форми , та акти складені на станції призначення у зв'язку із затримкою вагонів. Відповідачу разом з перевізними документами цей пакет доказів передавались проте часто не підписувались останнім під час їх складання.

Судом досліджувалися існуючі ставки та порядок нарахування плати за користу вання вагонами. Представлений розрахунок позовних вимог ґрунтується на підставі складених пам’яток про користування вагонами ( контейнерами ) з урахуванням оформлених Актів загальної форми та актів про затримку вагонів ( ф. ГУ-23 та ф. ГУ-23а ).До того ж детально наведений розрахунок перевірявся сторонами під час виконання звіряння взаємних розрахунків .

Доводи відповідача, щодо відсутності його вини у затримці вагонів не заперечують факту надання позивачем послуг за договором у заявленому обсязі. Посилання на те, що накопичувальні картки, складені позивачем, ним погоджені але підписані не були, також не спростовують факту належного виконання позивачем зобов’язань за спірним договором та права останнього на одержання належної оплати за надані послуги.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Статутом залізниць , Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1; 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –4350049 (чотири мільйони триста п’ятдесят тисяч сорок дев’ять) грн. 87 коп., 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 11 червня 2010 року