Рішення № 10021227, 09.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/17509.06.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетан"

до Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс"

про стягнення боргу за договором № 061109 від 06.11.09 р.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Кандаурова А.П. –дов. б/н від 22.04.2010 р.

від відповідача Мусієнко П.М. –дов. № 052 від 02.02.2010 р.

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетан" (далі-позивач) звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 39029,39 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати.

29.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/175, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.10 розгляд справи відкладено на 19.05.10 через неявку представника відповідача.

Розгляд справи відкладався відповідно до положень ст. 77 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, з підстав порушення умов договору та закону.

Відповідач у судовому засіданні надав докази на підтвердження погашення основної суми заборгованості. Зазначена обставина не заперечується позивачем.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

06.11.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тетан" (постачальник) та Приватним науково-виробничим підприємством "Синапс" (покупець) було укладено договір поставки № 061109 (надалі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобов’язувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній специфікації.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до умов договору відповідач мав сплатити передплату у розмірі 30% протягом 5-ти днів з моменту укладенню договору, а залишок сплатити протягом 10-ти днів після отримання повідомлення від позивача про наявність продукції на складі.

Відповідачем належним чином виконано зобов’язання, щодо оплати передоплати, що підтверджується банківськими виписками позивача.

Позивач, Листом від 28.01.10 повідомив відповідача про наявність продукції на складі та запропонував розрахуватися у повному обсязі. Проте всупереч умовам договору відповідач розрахувався не у повному обсязі та з порушенням строків встановлених договором, заборгувавши 37200,00 грн. Крім того, відповідач надав позивачу Гарантійний лист, відповідно до якого зобов’язувався сплатити залишок заборгованості до 08.03.10.

На підставі вище зазначеного Гарантійного листа та на виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу продукцію на загальну суму 96000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № Т-00000003 від 16.02.10, копія яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи та отримані відповідачем відповідно довіреності № 67 від 15.02.10.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише після порушення провадження у справі.

Зважаючи на вищевикладене позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 37200,00 грн. підлягають припиненню на підставі ч. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 843,84 грн., три відсотки річних у сумі 115, 58 грн., пеню в сумі 789,88 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню три проценти річних в сумі 115,58 грн. та втрати від інфляції в сумі 843,84 грн. за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань у розрахунку суду визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в сумі 789,88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитків у сумі 80,09 грн., у зв’язку з тим що позивачем була сплачена зазначена сума постачальнику позивача, через несвоєчасну оплату отриманої продукції позивачем з вини відповідача. У матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачем зазначених збитків, а тому вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі у зв’язку з його неправильними діями.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 80 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 37200,00 грн.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Синапс" (03055, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7, код ЄДРПОУ 24267073), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тетан" (02002, м. Київ, вул. Р. Окіпної, 2, код ЄДРПОУ 32849680) 843 (вісімсот сорок три) грн. 84 коп. – збитків від інфляції, 115 (сто п’ятнадцять) грн. 58 коп. –3% річних, 789 (сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 88 коп. - пені, 80 (вісімдесят) грн. 09 коп. збитків, 390 (триста дев’яносто) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук