Рішення № 10020942, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/17503.06.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія" Київенерго"

до Приватного підприємства "А - Транс"

про стягнення заборгованості - 46 507,81 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Сидоренко В.В.- довіреність №Д07/2009/12/08-2 від 08.12.2009;

від відповідача: не з»явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія "Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом до Приватного підприємства "А - Транс"про стягнення заборгованості - 46 507,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушуючи чинне законодавство України та умови Договору на послуги із знешкодження (термічної обробки) твердих побутових відходів № 7-ТПВ/09-К від 31.12.2008 не розрахувався за надані послуги, заборгувавши позивачу 230000,00 грн.          

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 41 151,23 грн. - боргу, 3 504,77 грн. –пені, 1563, 75 грн. –індексу інфляції, 288, 06 грн. –3% річних, а також понесені по справі судові витрати –465,08 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 06.04.2010 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 13.05.2010.

13.05.2010 представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.06.2010 р.

03.06.2010 р. представник відповідача повторно в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 позивачем та відповідачем укладено Договір №7-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної обробки) твердих побутових відходів (далі по тексту- Договір), згідно умов якого предметом Договору є надання послуг із знешкодження (термічної переробки) твердих побутових відходів (надалі послуги) позивачем в обсягах, визначених лімітом на утворення та розміщення відходів на 2009 рік та Дозволом на розміщення відходів на 2009 рік, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві та згідно з Додатком 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 відповідач сплачує позивачу вартість послуги у відповідності до тарифу, встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради, діючого на момент надання таких послуг. На час укладання Договору тариф становив 83,30 грн. за одну тонну, крім того ПДВ 16,76 грн., всього за одну тонну - 100,56 грн.

Сторони дійшли згоди, що відповідача щомісячно сплачує до двадцять п'ятого числа вартість послуги, наданої в перші п'ятнадцять днів поточного місяця. Решту коштів відповідач сплачує до п'ятого числа наступного місяця (п. 2.2 Договору).

Позивач свої зобов’язання по Договору виконав належним чином, надавши позивачу послуг на загальну суму 41 151,23 грн., що підтверджується Актом №6-7-ТПВ/09-К наданих послуг за червень 2009 р. на суму 12 319,61 грн.; Актом №7-7-ТПВ/09-К наданих послуг за липень 2009 р. на суму 12 706,76 грн. та Актом №8-7-ТПВ/09-К наданих послуг за серпень 2009 р. на суму 16 124,86 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору не виконав, за надані послуги не розрахувався.

Зважаючи на вищевикладене борг відповідача на день подачі позивачем позову складає 41 151,23 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 41 151,23 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 3.4. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 3 504,77 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

В пункті 3.4. Договору передбачено, що за прострочення виконання зобов'язання по оплаті отриманих послуг, передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 3 504,77 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 1563, 75 грн. –індексу інфляції та 288, 06 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "А - Транс" (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, 15, код ЄДРПОУ 31900672) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія" Київенерго" (02121, м. Київ, вул. Колекторна, буд. 44, код ЄДРПОУ 26051472) –41 151 (сорок одна тисяча сто п’ятдесят одна) грн. 23 коп. –боргу, 1563 (одна тисяча п’ятсот шістдесят три) грн. 75 коп. –індексу інфляції, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 06 коп. –3 % річних, 3504 (три тисячі п’ятсот чотири) грн. 77 коп. –пені, 465 (чотириста шістдесят п’ять) грн. 08 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 11.06.2010р.