Рішення № 10020768, 10.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/19310.06.10 за позовомприватного підприємства «Оплот»

довідкритого акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс»

простягнення 76729,65 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Кобилецький В.В. (довіреність від 05.05.2009 року)

від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне підприємство «Оплот»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс»заборгованості за договором підряду №15-05 від 15.05.2009 року в розмірі 76729,65 грн. (у тому числі 68749,60 грн. основного боргу; 6286,34 грн. інфляційних втрат та 1693,71 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі №23/193 та призначено її розгляд на 27.04.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.04.2010 року Позивач надав клопотання про збільшення позовних вимог, а саме збільшено розмір інфляційних втрат у сумі 6984,35 грн. та трьох процентів річних у сумі 1706,28 гривень.

У судовому засіданні 10.06.2010 року Позивач надав пояснення, відповідно до яких роботи за договором підряду №15-05 від 15.05.2009 року проводились по факту фінансування та поставки Відповідачем на об’єкт матеріально-технічних ресурсів.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення судового засідання були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.06.2010 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір підряду №15-05 від 15.05.2009 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався виконати загально-будівельні роботи на об’єкті в місті Києві, по вул. Майорова, 2 коридор, тамбур, лабораторія заводу дитячого харчування «Салюс», а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2 договору №15-05 від 15.05.2009 року вартість робіт складає 123630,00 грн. і уточнюється сторонами по фактично виконаних обсягах робіт згідно актів виконаних робіт.

Згідно пункту 3.2 договору №15-05 від 15.05.2009 року Відповідач зобов’язався щомісячно здійснювати розрахунки за виконані роботи згідно актів виконаних робіт. Оплата здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяцем.

Позивачем були виконані передбачені договором №15-05 від 15.05.2009 року загально-будівельні роботи загальною вартістю 182721,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні). Зазначені акти підписані повноважними представниками та скріплені печаткою Відповідача без зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Всупереч договірним умовам Відповідачем було перераховано на рахунок Позивача лише 113972,00 грн., що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку, які залучені до матеріалів справи.

Між Позивачем та Відповідачем було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого Відповідач станом на 15.01.2010 року визнав борг на суму 70749,60 гривень.

На момент звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №15-05 від 15.05.2009 року становить 68749,60 гривень.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені пунктом3.2 договору №15-05 від 15.05.2009 року, тобто вчинив господарське правопорушення.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На виконання зобов’язань, у строки, визначені договором підряду №15-05 від 15.05.2009 року Відповідачем було перераховано Позивачу 80000,00 грн., таким чином борг Відповідача становив 102721,60 гривень.

Оскільки за поясненнями Позивача роботи за договором підряду №15-05 від 15.05.2009 року проводились по факту фінансування та поставки Відповідачем на об’єкт матеріально-технічних ресурсів, то право на нарахування інфляційних втрат та трьох процентів у Позивача виникло з 11.09.2009 року.

У порушення строків остаточного розрахунку Відповідач перерахував Позивачу у вересні 2009 року 7000,00 грн., жовтні 2009 року 6972,00 грн., листопаді 2009 року 14000,00 грн., грудні 2009 року 2 000,00 грн., січні 2010 року 4000,00 гривень.

Період нарахуваньСума, грн.Інфляційні втрати, грн.3% річних, грн.

11.09.09-31.09.09102721,60821,77168,86

01.10.09-31.10.0995721,60861,49243,89

01.11.09-30.11.0988749,60976,25218,83

01.12.09.-31.12.0974749,60672,75190,46

01.01.10-30.01.1072749,601309,49185,36

01.02.10-31.03.1068749,601924,99333,39

Всього6566,741340,79 З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у сумі 6566,74 грн., трьох процентів річних у сумі 1340,79 грн., оскільки Позивачем невірно визначено період нарахувань.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов приватного підприємства «Оплот»до відкритого акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод дитячого харчування «Салюс»(04201, м. Київ, вул. Майорова, 2, ідентифікаційний код 21571406) на користь приватного підприємства «Оплот»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 1-В, кім. 115, ідентифікаційний код 30407835) 68749,60 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот сорок дев’ять гривень 60 копійок) основного боргу; 6566,74 грн. (шість тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень 74 копійки) інфляційних витрат; 1340,79 грн. (одна тисяча триста сорок гривень 79 копійок) трьох процентів річних; 766,57 грн. (сімсот шістдесят шість гривень 57 копійок) державного мита та 233,61 грн. (двісті тридцять три гривні 61 копійка) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Т.Ю.Кирилюк

Дата підписання рішення:14.06.2010 року.