Рішення № 100205658, 07.10.2021, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/949/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2021 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Коломієць Л.В.,

справа № 677/949/19,

сторони по справі:

позивач - акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

предмет позову - стягнення заборгованості,

представник позивача - Фацул М.В. ,

представник відповідача - ОСОБА_3.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

«І.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

Вимоги позову позивач обґрунтовував тим, що 27.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» (надалі - ПАТ «Банк Ренесанс Капітал») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №GP-6398898, на підставі якого відповідачу видано кредит у сумі 36105,24 грн.

19.07.2016 ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинилося шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (надалі - ПАТ «ПУМБ»), яке є правонаступником усіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 22.04.2019 складає 117466 грн, з яких: 20130,44 грн - заборгованість за кредитом; 3376,79 грн - заборгованість за процентами; 12598,13 - заборгованість за комісією; 81360,64 - штрафні санкції.

Враховуючи викладене, просив стягнути з відповідача вказані суми на користь позивача.

Представник відповідача ОСОБА_3 надав відзив на позов, у якому позов не визнав, та пояснив, що 27.05.2014 відповідачем було підписано пропозицію укласти договір (оферту) з АТ «Банк Ренесанс Капітал», однак сам кредитний договір банк з нею не укладав, та кредит в розмірі 36105,24 грн вона не отримувала. Окрім того, відповідач ніколи не отримувала письмової вимоги (повідомлення) від АТ «Банк Ренесанс Капітал» чи від ПАТ «ПУМБ», а тому відповідач заборгованість не визнає.

Окрім того, зазначає, що позивач на підтвердження видачі відповідачу грошових коштів в сумі 36105,24 грн не надав будь-яких документів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить необхідних даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми непогашеного кредиту.

Розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування заборгованості, оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунком заборгованості не можна довести виконання умов договору кредиту, у зв`язку з тим, що єдиним доказом внесення готівкової валюти на рахунок банку є відповідна заява на переказ готівки.

Також представник відповідача ОСОБА_3 наголошує, що позивач не надав до позовної заяви належним чином оформлений розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, прозрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер), який підтверджує факт видачі/перерахування кредитних коштів та згідно якого можна було б встановити, яку суму позивач наддав/перерахував відповідачу згідно кредитного договору та встановити рахунок, на який були перераховані вищезазначені кредитні кошти.

Враховуючи наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

Представник позивача 02.12.2020 подала до суду клопотання, в якому вимоги позову підтримала, наполягала на їх задоволенні, справу просила розглянути її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду заяву, у якій щодо задоволення позову заперечив, справу просив розглянути у відсутність відповідача та її представника.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

11.06.2019 відкрито провадження в справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 29.07.2019.

18.09.2019 ухвалою судді Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюка Р.В. справу прийнято до свого провадження, та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

02.12.2020 ухвалою суду визнано обов`язковою явки представників сторін в судове засідання на 31.05.2021, зобов`язано позивача надати докази.

31.05.2021 ухвалою суду визнано повторно обов`язковою явку представника АТ «ПУМБ» в судове засідання на 07.10.2021.

31.05.2021 ухвалою суду визнано повторно зобов`язано позивача надати витребувані судом докази, застосовано до позивача АТ «ПУМБ» захід процесуального примусу.

07.10.2021 ухвалою суду у зв`язку з невиконанням ухвал від 31.05.2021 застосовано до позивача АТ «ПУМБ» захід процесуального примусу.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

27.05.2014 ОСОБА_1 підписала пропозицію укласти договір (оферту) (надалі - Оферта), згідно з якою запропонувала АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» та ПрАТ «УАСК «АСКА- ЖИТТЯ», від імені якого на підставі агентського договору діє банк, на умовах, зазначених в пропозиції, та у відповідності до чинних загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків банку, які разом з умовами є невід`ємною частиною пропозиції, Загальних умовах відкриття та обслуговування карткового рахунку та договору страхування та чинних Правил страхування життя страховика № 003.2 від 30.12.2003, зареєстрованих Держфінпослуг 20.02.2004 року за № 0104189, укласти договір страхування та договір про надання споживчого кредиту, на умовах, викладених в частині 2 цієї Пропозиції, з метою рефінансування її заборгованості шляхом її погашення кредитору за рахунок коштів кредиту у сумах та за реквізитами, зазначеними у п. 2.9. цієї пропозиції, сплати комісійної винагороди Банку за переказ коштів у розмірі, визначеному в п. 2.6 цієї пропозиції, оплати ціни Договору страхування, що вказаний нижче (а.с.7).

Згідно п. 2.2 Оферти сума кредиту визначена у розмірі 22219,04 грн, в тому числі 20272,85 грн з метою Рефінансування, 1946,19 грн в оплату Договору страхування.

Строк дії Кредиту становить 48 місяців (п. 2.3 Оферти).

Розмір процентної ставки - 9 % річних (п. 2.5 Оферти).

Разом із позовною заявою, крім згаданої копій пропозиції укласти договір (оферти), позивач подав до суду такі документи: анкету ОСОБА_1 , в якій викладенні анкетні дані відповідача та не містять відомостей про укладення будь-яких договорів з банком; довідку про стан та історію заборгованості за кредитним договором GP-6398898 від 28.05.2014; письмову вимогу (повідомлення) про необхідність сплати заборгованості ПАТ «ПУМБ» відповідачу направлялася за вих. №584 від 22.02.2018 ( а.с.9) (Докази про отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги позивачем суду не надані); виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором GP-6398898, витяг з статуту АТ «ПУМБ».

Згідно витягу із Статуту АТ «ПУМБ», АТ «ПУМБ» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «ПУМБ» (назву товариства змінено на АТ «ПУМБ» згідно рішення річних Загальних зборів акціонерів банку, протокол №79 від 26.04.2018), Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» (повне найменування) і АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (скорочене найменування) в результаті реорганізації АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» шляхом приєднання до банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів банку (протокол № 68 від 14.03.2015 року) та згідно рішення єдиного акціонера АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» (рішення № 2 від 14.03.2015 року) (а.с.15-16).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

«V. Оцінка суду»

Звертаючись до суду з позовом, АТ «ПУМБ» на підтвердження позовних вимог та розміру заборгованості за кредитним договором надало копію пропозиції укласти договори (оферта), а також довідку про стан та історію заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладеним шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Проте, доказів у розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України того, що ПАТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» акцептовано пропозицію укласти договір (оферту) від 27.05.2014 р. та виконано умови зобов`язання у частині надання ОСОБА_1 кредиту позивачем суду не надано.

Більше того, у позовній заяві вказано, що відповідачу надано кредит у сумі 36105,24 грн., хоча в Оферті визначено суму кредиту у розмірі 22219,04 грн. Будь-яких доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 36105,24 грн позивачем суду не надано. Разом з тим, розрахунок заборгованості позивачем проводиться на тіло кредиту в сумі 20130,44 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано довідку про стан заборгованості за кредитним договором №GP-6398898 від 28.05.2014 р. та виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором GP-6398898, при тому, що позивач стверджує, що договір укладено 27.05.2014.

Вирішуючи питання про те, які документи підтверджують заборгованість боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.06.2019 (справа № 750/1627/18). В цій справі Верховний суд дійшов висновку, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Згідно з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (надалі - Положення) (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками ( по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах 17.12.2020 у справі №278/2177/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи долучені позивачем довідка про стан та історію заборгованості за кредитним договором та виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором GP-6398898 не є належними доказами у справі, оскільки не містить обов`язкові реквізити, передбачені для первинних та зведених облікових документів відповідно до положення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» і пункту 61 Положення.

Водночас судом неодноразово 02.12.2020 (а.с.67), та 31.05.2021 (а.с.73) (а.с.74-75) постановлялися ухвали про визнання явки представника позивача Фацул М.В. обов`язковою та витребування у відповідача доказів, зокрема завірених належним чином виписок по рахунках ОСОБА_1 .

Разом з тим, представник позивача для подачі особистих пояснень не з`явився, жодних заяв, клопотань до суду не подав, причини неявки не повідомив, витребувані судом докази суду позивачем надано не було, відомостей про наявність поважних підстав неможливості подачі витребуваних доказів матеріали справи не містять, при цьому позивач копії ухвал від 02.12.2020 та 31.05.2021 отримав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про надіслання копії ухвали від 02.12.2020 за № 677/949/19/6182/2020 (а.с.69а), та відміткою про надіслання двох копій ухвал від 31.05.2021 за № 677/949/19/3782/2021 (а.с.76а), які міститься в матеріалах справи, на електронну адресу заявника, а саме info@fuib.com.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим, чи навпаки, як це має місце при використанні презумпції, існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що банк не надав належні та достатні докази на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, зокрема, суду не був наданий витребуваний ним оригінал кредитного договору та будь-які докази, які б підтверджували розмір нарахованої банком заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, з огляду на позицію відповідача, яка позовні вимоги не визнала, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, суд доходить висновку, що у задоволенні позову АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає у зв`язку з його не обґрунтованістю та безпідставністю.

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні позову відмовлено, а тому судові витрати слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76-81, 141, 264-265 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 623, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14282829.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Р. В. Вознюк