Рішення № 10019343, 08.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/9508.06.10 За позовом Головного управління Державної фельд"єгерської служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аналітичний центр

"Президент"

про стягнення 6098,40 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача Єщенко О.А. (дов. №05-981 від 20.05.2010р.), Шевченко В.Г. (дов.

№05-980 від 20.05.2010р.)

Від відповідачів не з"явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Головне управління Державної фельд"єгерської служби України (далі по тесту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аналітичний центр "Президент" (далі по тесту - відповідач) про стягнення 6908,40 грн. збитків державного бюджету за договором №46-2/К від 01.11.2002 року на організацію та доставку комерційної кореспонденції та цінних відправлень, з яких 4545,60 грн. основного боргу, 308,61 коп. пені, 1713,41 грн. інфляційних втрат, 340,78 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/95, розгляд справи призначено на 21.05.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором №46-2/К від 01.11.2002 року на організацію та доставку комерційної кореспонденції та цінних відправлень у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року розгляд справи був відкладений на 08.06.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 08.06.10р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав додаткові докази та пояснення у справі. Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачу направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 26.04.10р. та від 21.05.2010 року про порушення провадження у справі та про відкладенян розгляду справи відповідно за зазначеною у позовній заяві адресою, проте направлені конверти повернулися до канцелярії суду у зв’язку з відсутністю відповідача за зазначеною адресою.

Представник позивача надав суду витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 23.10.2009 року, за яким адреса відповідача є тією ж, на яку направлялась ухвала про порушення провадження у справі, а саме: м. Київ, вул. Жолудєва, 6-Е, кв. 117.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що відповідач у судові засідання не з’являвся, не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2002 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №46-2/К за яким позивач організовує і забезпечує доставку комерційної кореспонденції та цінних відправлень відповідача на умовах цього договору.

Відповідно до п.8.1. договору відповідач сплачує послуги згідно діючих тарифів (додаток №1) по виставленим рахункам.

Як вбачаєтсья з копій квитанцій на прийняття відправлення, що оформлюються на підставі реєстрів на отримання кореспонденції відповідача (замовника) та є підставою для виставлення рахунку, позивач виконав свої зобов’язання за договором. Як вбачається з поснень позивача, на вимогу суду він не має змоги надати реєстри замовлень відповідача на відправку кореспонденції, оскільки вони були знищені, в зв'зку з закінченням термінів зберігання (надано копії актів знищення).

07.09.2007 року, 16.02.2008 року, 19.06.2008 року позивач звертався до відповідача листами №1189, №272, №927 в яких просив останнього погасити заборгованість за послуги в сумі 4545,60 грн. (за січень 2007 року –3292,80 грн., за лютий 2007 року - 1208,40 грн., за квітень 2007 року –44,40 грн.).

Листом №1405 від 18.10.2007 року позивач повідомив відповідача про призупинення надання послуг відповідно до п.8.1. договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено судом, станом на час розгляду справи основний борг відповідача перед позивачем складає 4545,60 грн.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абзац 2 п.8.1. договору у разі несвоєчасної оплати рахунків (протягом 5 банківських днів після їх отримання) відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від вартості неоплачених послуг за кожну добу затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення 4545,60 грн. основного боргу, 308,61 коп. пені, 1713,41 грн. інфляційних втрат, 340,78 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Суд зазначає, що ним не застосовувався строк позовної давності щодо заявлених позовних вимог, оскільки сторонами у справі не заявлено про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аналітичний центр

"Президент" (01001, вул. Жолудева, 6-е, кв.117; код ЄДРПОУ 31814547) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Головного управління Державної фельд"єгерської служби України (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 19; код ЄДРПОУ 14292513) 4545 (чотири тисячі п’ятсот сорок п’ять) грн. 60 коп. основного боргу, 308 (триста вісім) грн. 61 коп. пені, 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 340 (триста сорок) грн. 78 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 14.06.2010 року