Рішення № 10019336, 14.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/10414.05.10 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ» До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомтор»

Про                              стягнення 32434,50 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Сірук І. П. –представник (дов. б/н від 04.03.2010 р.)

Від відповідача           не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Київ» (далі –позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомтор»(далі –відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 32434,50 грн. (22511,39 грн. –основний борг, 8587,65 грн. –збитки від інфляції, 1335,46 грн. –3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №122-0 від 03.01.2007 р.

Ухвалою суду від 18.02.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №12/104 та призначено розгляд справи на 26.03.2010 р.

В судове засідання 26.03.2010 р. представник відповідача не з'явився, причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

За таких обставин, а саме в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи Ухвалою від 26.03.2010 року відкладено на 14.05.2010 року.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 18.02.2010 р. та від 26.03.2010 р. не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.2010 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2007 р. між сторонами укладено договір поставки (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався поставити, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити продукцію, в асортименті, кількості та за ціною згідно з специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставка продукції проводиться партіями, на кожну з якої складається специфікація.

Згідно п. 3.1 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем протягом 21 календарного дня з дати поставки продукції.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято на підставі довіреності ЯМФ № 926150 від 16.11.2007 р. продукцію (автозапчастини) на загальну суму 13333,07 грн. за товарними накладними №48947/06 від 17.11.2007 року на суму 6374,34 грн., №49269/06 від 20.11.2007 р. на суму 6958,73 грн.;

на підставі довіреності ЯМФ № 926151 від 03.12.2007 р. продукцію (автозапчастини) на загальну суму 2787,78 грн., за товарними накладними № 50902/06 від 03.12.2007 р. на суму 1254,47 грн., № 50918/06 від 03.12.2007 р. на суму 1533,31 грн.

на підставі довіреності ЯМФ № 926152 від 15.12.2007 р. продукцію (автозапчастини) на загальну суму 6461,94 грн. за товарними накладними № 52595/06 від 17.12.2007 р. на суму 2480,02 грн., № 53213/06 від 21.12.2007р. на суму 3981,92 грн. , всього на загальну суму 22582,79 грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем повністю не оплачена.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 22511,39 грн.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 1335,46 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 8587,65 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 22511,39 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1335,46 грн., втрат від інфляції – 8587,65 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано, розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1335,46 грн. та втрат від інфляції у розмірі 8587,65 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремкомтор»(01001, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, б.106/2, Код 33493199, п/р 26004001600001 у КФ АТ "Укрінбанк", м. Київ, МФО 300250, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Київ" (08132, м. Вишневе, вул.Чорновола, 53, код 25272811, п/р 26007901311570 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528) 22511 (двадцять дві тисячі п’ятсот одинадцять) грн. 39 коп. основного боргу, 1335 (одна тисяча триста тридцять п’ять) грн. 46 коп. 3% річних, 8587 (вісім тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 65 коп. збитків від інфляції, 324 (триста двадцять чотири) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко