Рішення № 10019177, 11.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/8811.06.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства Київської обласної ради «Рембудексплуатація»

Простягнення 10092,61 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача:Войнов Є.А. –дов. № 5 від 15.02.2010 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Рембудексплуатація»про стягнення 8431, 77 грн. –основного боргу, 1004,63 грн. – інфляційних втрат, 234,62 грн. –3% річних та 421,59 грн. –штрафу.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору від 05.12.1995 року № 2132 (о/р 3202132) про постачання електричної енергії в редакції Додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року не виконав в повному обсязі покладені на нього зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленої позивачем електричної енергії, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 8431,77 грн.

Ухвалою від 22.03.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.04.2010 року.

В судовому засіданні 12.04.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.04.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2010 року надав усні пояснення по справі відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 30.04.2010 року представник відповідача подав додаткові документи по справі та надав пояснення по справі.

Крім того, в судовому засіданні 30.04.2010 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/88, яке судом задоволено.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі ухвалою від 30.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 21.05.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2010 року надав усні пояснення по справі, згідно з якими позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 21.05.2010 року представник відповідача надав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 21.05.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 11.06.2010 року для оголошення повного тексту рішення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.06.2010 року оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 1995 року між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», правонаступником якого є Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(далі –енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством «Будинокуправління № 1», яке в подальшому було реорганізовано шляхом злиття з Київським обласним підрядним спеціалізованим ремонтно –будівельним трестом управління житлово –комунального господарства Київської обласної державної адміністрації в Комунальне підприємство Київської обласної ради «Рембудексплуатація», (далі –абонент, відповідач) було укладено договір № 3202132 на використання електричної енергії (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1 Договору енергопостачальна компанія зобов’язується відпускати електроенергію, як вид промислової продукції абоненту в межах (приєднаної) дозволеної до використання потужності, згідно з визначеними йому цим Договором умовами та величинами споживання електроенергії та потужності (Додаток № 1).

Пунктом 3 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна компанія несе відповідальність за надійне забезпечення абонента електроенергією згідно з категорійністю та гарантованим рівнем надійності схеми електропостачання струмоприймачів.

Згідно з пунктом 4 Договору абонент зобов’язується:

-          оплачувати використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з прейскурантом 09-01, діючим індексом цін та умовами цього Договору;

-          для визначення величини використаної електроенергії знімати та подавати за установленою формою до енергопостачальної організації показники розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (Додаток 3.1; 3.2; 3.3) згідно з календарним графіком (Додаток 4) за формою згідно з Додатком 9;

-          здійснювати уточнення в енергопостачальній організації договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік;

-          забезпечити безперешкодний доступ у будь –який час доби працівників енергопостачальної організації до систем приладів обліку та приладів контролю потужності та якості електроенергії, а також, для контролю встановлених режимів споживання електроенергії та т.д.

Відповідно до пункту 5.4 Договору абонент за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії та потужності (безпідставну повну або часткову відмову, ухилення від оплати і таке інше) сплачує енергопостачальній організації штраф у розмірі 5% суми оплату якої абонент затримав. Штраф стягується вимогою енергопостачальної організації.

Пунктом 6 Договору сторони узгодили, що розрахунки за електричну енергію, потужність та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються згідно з Додатком № 13 за тарифами Прейскуранта 09-01 та існуючим індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку (Додаток 3.1; 3.2; 3.3). Якщо розрахункові прилади обліку встановлені не на межі балансової приналежності електромереж кількість врахованої ними електроенергії збільшується (зменшується) - на величину втрат електроенергії в мережі від місця установки приладів обліку до межі балансової приналежності електромереж. Величина втрат визначається у відсотках, згідно з Додатком 3.1; 3.2; 3.3 до цього Договору.

Відповідно до пункту 1 Порядку розрахунків щомісячно 21-23 числа, згідно з додатком № 4 до Договору на користування електроенергією направляється представник абонента в Південний РКМ за адресою Р.Ролана, 18 для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог - доручень (платіжних доручень) для оплати використаної електроенергії в наступному періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності і т. ін.)

При цьому сума оплати за використану електроенергію визначається у відповідності з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням сальдо розрахунків за минулий розрахунковий період і є передоплатою.

01 жовтня 2008 року сторони уклали Додаткову угоду до Договору від 05.12.1995 № 2132 (о/р 3202132) про постачання електричної енергії (далі –Додаткова угода), якою виклали Договір від 05.12.1995 року № 2132 (з усіма додатками до нього) (о/р 3202132) про постачання електричної енергії в новій редакції, пунктом 1 Додаткової угоди сторони узгодили, що постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до Договору, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.1 Додаткової угоди під час виконання умов цієї угоди, а також вирішення всіх питань не обумовлених цією угодою, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі –ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 7.1 Додаткової угоди сторони передбачили, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно –технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку,їх показання не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом згідно з вимогами Додатків «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів».

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу електричної енергії на загальну суму 81966,31 грн., що засвідчується звітами про використану електричну енергію, особистими картками від 01 квітня 2008 року на суму 5406,00 грн., від 01 травня 2008 року на суму 3751,44 грн., від 01 червня 2008 року на суму 3329,58 грн., рахунками –розшифровками № 3202132/7 від 18.07.2008 року на суму 3093,42 грн., № 3202132/8 від 18.08.2008 року на суму 3325,92 грн., № 3202132/9 від 18.09.2008 року на суму 4748,22 грн., № 3202132/10 від 18.10.2008 року на суму 2233,85 грн., № 3202132/11 від 18.11.2008 року на суму 3887,68 грн., № 3202132/12 від 18.12.2008 року на суму 4559,59 грн., № 3202132/1 від 18.01.2009 року на суму 4967,57 грн., № 3202132/2 від 18.02.2009 року на суму 18.02.2009 року, № 3202132/3 від 18.03.2009 року на суму 3755,34 грн., № 3202132/4 від 18.04.2009 року на суму 3628,75 грн., № 3202132/5 від 18.05.2009 року на суму 2951,58 грн., № 3202132/6 від 18.06.2009 року на суму 2885,39 грн., № 3202132/7 від 18.07.2009 року на суму 4275,42 грн., № 3202132/8 від 18.08.2009 року на суму 4275,42 грн., № 3202132/9 від 18.09.2009 року на суму 1682,58 грн., № 3202132/10 від 18.10.2009 року на суму 3471,90 грн., № 3202132/11 від 18.11.2009 року на суму 3566,71 грн., № 3202132/12 від 18.12.2009 року на суму 3807,25 грн., № 3202132/1від 18.02.2010 року на суму 3803,11 грн.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за поставлену електричну енергію, на доказ чого надано довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електроенергію, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 8431,77 грн., що засвідчується розрахунком позивача, листом відповідача до позивача № 5/11 від 05.02.2010 року та не спростовано наявними матеріалами справи.

Станом на день винесення рішення суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому заборгованість відповідача перед позивачем за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії складає 8431,77 грн.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 8431,77 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач керуючись пунктом 5.4 Договору, статтею 546 ЦК України та частиною 6 статті 231 ГК України, нарахував та просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 5% за несвоєчасно проведені розрахунки за спожиту електричну енергію в сумі 421,59 грн.

Відповідно до положень ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Зважаючи на той факт, що сторони уклавши Додаткову угоду до Договору від 05.12.1995 року № 2132 (о/р 3202132) про постачання електричної енергії, виклали Договір від 05.12.1995 року № 2132 (з усіма додатками до нього) (о/р 3202132) про постачання електричної енергії в новій редакції, якою не обумовили нарахування штрафних санкцій у вигляді штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань споживачем (відповідач) перед постачальником електричної енергії (позивач), господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того слід зазначити, що частина 6 статті 231 ГК України визначає лише розмір штрафних санкцій, які можуть встановлюватись сторонами, а не обов’язок їх сплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, нарахував та просить суд, стягнути з відповідача 1004,63 грн. –інфляційних втрат та 234,62 грн. –3 % річних.

Згідно з пунктом 2 Порядку розрахунків оплата платіжних документів здійснюється абонентом самостійно, в 3-х денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі. У випадку не оплати платіжного документа протягом 3-х днів сторони керуються договірними зобов’язаннями, вимогами Правил користування електроенергією в частині припинення подачі електроенергії, а на суму, вказану в платіжному документі. Нараховується пеня в розмірі 0,5% за добу по день фактичної оплати. Сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ.

Разом з тим, на доказ вручення рахунків (платіжних документів на оплату) позивачем надані корінці повідомлення про припинення подачі електроенергії в яких містяться відмітки про їх отримання.

Рахунок, в який входить заявлена до стягнення сума заборгованості було вручено відповідачу 22.02.2010 року.

Таким чином, прострочення по сплаті заборгованості з урахуванням пункту 2 Порядку розрахунків у відповідача виникло 26.02.2010 року.

Позивач розрахував інфляційні втрати та 3% річних по січень 2010 року включно, тобто по за межами прострочення виконання зобов’язання, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Рембудексплуатація»(місцезнаходження: 01113, м. Київ, Печерський р –н, вул. Івана Кудрі, буд. 30, код ЄДРПОУ 33234763) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187763) 8 431 (вісім тисяч чотириста тридцять одну) грн. 77 коп. –основного боргу, 85(вісімдесят п’ять) грн. 21 коп. державного мита та 197 (сто дев’яносто сім) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя