Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7/67610.06.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"
до Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Львівгазвидобування”
про стягнення заборгованості 27 533 177,77 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Шиян М.В.- довіреність №06-165 від 14.01.2010;
від відповідача: Каменчук В.О.- довіреність №5Д-08 від 29.12.2009 ;
від третьої особи-1: Бєлячкова О.В.- довіреність №2-15 від 17.12.2009;
від третьої особи-2: не з»явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Укргаз-енерго" про стягнення заборгованості 27 533 177,77 грн.
Ухвалою від 19.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, оголошуваля перерва.
01.04.2010 позивачем було подав заяву про уточнення позовних вимог та 27.05.2010 заяву про зміну позовних вимог.
Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов Договору № 54/66/Тр-07 від 25.07.2007 не розрахувався за надані послуги транспортування природного газу, суму винагороди не сплатив, в звязку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18593 185,12 грн., 6391, 41 грн. - винагороди, 2212843, 73 грн. пені, 3 % річних в розмірі 967 752,94 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5753 004,57 грн., обґрунтований розрахунок яких знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач не визнає позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідно до п. 4.4. Договору акт здачі-прийомки послуг з транспортування газу та акт здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі Газу в Пунктах Приймання-передачі та Пунктах призначення складається позивачем на підставі Реєстру фактично протранспортованих об'ємів природного газу у відповідному місяці, однак, вказані акти позивачем не було складено, крім того, згідно п. 6.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1 та 4.2 даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним. Проте позивачем не були надані відповідачу рахунки-фактури для здіснення розрахунку за надані послуги з транспортування природного газу у січні лютому 2008 року. Відповідач наголошує, що ненадання позивачем даних рахунків та нескладення актів зумовило порушення умов Договору з боку відповідача.
За клопотанням представника позивача, судом залучено до участі у справі Дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії ГПУ “Львівгазвидобування” в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Представник 3-ї особи-1 надав суду письмові пояснення в яких вказав, що відповідно до актів здачі-прийомки послуг з транспортування газу ДК "Укртрансгаз" надавала в лютому 2007 - березні 2008 роках відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами згідно Договору №117-36 від 28.02.07 - 312 911,123 тис. куб. м. природного газу відповідача було протранспортовано магістральними трубопроводами ДК "Укртрансгаз" до мереж позивача.
Представник 3-ї особи-2 в письмових поясненнях на позовну заяву зазначив, що з жовтня по грудень 2007 року протранспортовано 2 673,432 тис. м природного газу, що підтверджується реєстрами обсягів протранспортованого природного газу підприємствам Львівської області по мережі ГПУ "Львівгазвидобувавння". З них 1 067,102 тис. м природного газу протранспортовано з ресурсів ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", на підтвердження чого надав рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 р. по справі №37/449. З чиїх ресурсів здійснювалось транспортування природного газу промисловим споживачам з жовтня по грудень 2007 року в обсязі 1 606,330 тис. м3 станом на 22.02.2010 року 3-ю особою-2 не встановлено.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.06.2010 р. оголошено повний текст рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2007 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір про надання послуг з транспортування природного газу № 54/66/Тр-07 (далі Договір), згідно умов якого (п. 1.1. Договору) позивач зобов'язався відповідно до умов даного Договору протранспортувати природний газ (надалі - газ) системою внутрішньопромислових трубопроводів, що знаходяться в зоні обслуговування та/або користуванні відповідача, від пунктів приймання-передачі газу (надалі - Пункти приймання-передачі) - пунктів виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України (надалі - ПВВГ), який транспортується шляхом заміщення, до Пунктів призначення: газопроводів Споживачів та/або до ГРС для передачі визначеним замовником та доведеним (підтвердженим) до позивача через Об'єднане диспетчерське управління ДК “Укртрансгаз” (ОДУ ДК “Укртрансгаз”) споживачам та/або Уповноваженим організаціям, здійснювати облік такого газу, а відповідач зобов'язується відповідно до умов даного Договору оплатити надані позивачем послуги з транспортування газу.
Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором про надання послуг.
Згідно ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором.
Згідно п.п. 4.1. та 4.2. Договору надання послуг з транспортування газу щомісячно оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (далі Акт). Надання послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення оформлюється Замовником і Виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з технічного приймання-передачі газу в Пунктах приймання-передачі та Пунктах призначення.
Вартість наданих виконавцем замовнику послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.1 Договору. Вартість наданих виконавцем замовнику послуг з технічного приймання-передачі газу в пунктах приймання-передачі та пунктах та пунктах призначення у звітному місяці визначається на підставі Акту, зазначеного в п. 4.2 Договору (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.2 Договору замовник здійснює попередню оплату послуг за даним Договором на підставі рахунків-фактур, виставлених Виконавцем Замовнику в порядку:
- до 5 числа місяця надання послуг 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць;
- до 10 числа місяця надання послуг 40% від вартості планового обсягу послуг з транспортування газу на звітній місяць.
Остаточний розрахунок здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених виконавцем замовнику на підставі Актів, зазначених в пунктах 4.1. та 4.2. даного Договору, до 15 числа місяця, наступного за звітним.
В позовній заяві, позивач вказує, що на виконання умов Договору протранспортував в період з лютого 2007 по квітень 2008 включно природний газ в обсязі 346 157,331 тисяч метрів кубічних і відповідно надав відповідачу послуг на загальну суму 32944 935,42 гривень.
Відповідач за надані послуги розрахувався частково, у звязку з чим суму боргу відповідача становить 18593185, 12 грн.
12.08.2009 позивач звернувся з вимогою до відповідача про оплату 18593185, 12 грн. заборгованості за протранспортований природний газ примірниками Актів здачі приймання послуг з технічного приймання передачі та транспортування природного газу та примірники реєстру фактично про транспортованих обсягів природного газу.
Однак відповідач в порушення умов Договору надіслані акти та реєстри не підписав, виставлений рахунок не оплатив.
Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що строк виконання зобовязання щодо оплати послуг за транспортування газу встановлений п. 6.2 Договору, яким передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Таким чином, сторонами у Договорі чітко встановлений строк виконання зобовязання, а тому воно підлягає виконанню у зазначений у Договорі строк, при цьому згідно з п. 6.2 Договору строк оплати взаємоповязаний зі строком, що минув після настання звітного періоду (до 15 числа місяця наступного за звітним), а не до строку, що минув після надсилання рахунків-фактури.
Отже, посилання відповідача на нестання строку оплати за отримані послуги є безпідставними.
Однак, згідно наданих суду Актів здачі прийомки послуг з транспортування газу за період з лютого 2007 по березень 2008, які підписані між ДК “Укртрнсгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та ЗАТ “УКРГАЗ - ЕНЕРГО” та реєстрів фактично протранспортованих обємів природного газу у відповідний період, на підставі яких складено Акти здачіприйомки послуг з транспортування газу та Акти здачі прийомки послуг з технічного приймання передачі газу, підтверджується надання послуг з транспортування кількість газу в обсязі 312 911,123 тисяч метрів кубічних.
Доказів надання послуг відповідачу з транспортування газу у квітні 2008 суду не надано, таким чином позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обґрунтовані та документально доведені лише у розмірі 18552692, 25 грн. та 6366, 62 грн. винагороди., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2212843, 73 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 7.8 договору передбачено, що у випадку непроведення у встановлені даним договором строки розрахунків, ЗАТ “Укргаз-Енерго”сплачує на користь виконавця пеню в розмірі 0,5 % від вартості послуг транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення виконання зобовязання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбулася затримка виконання зобовязання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Договору та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, проте, у звязку з частковим задоволенням позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, суд здійснив перерахунок суми пені.
Відповідно до обґрунтовано розрахунку суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 2208 024,52 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 5753 004,57 грн. інфляційні витрати та 967 752,94 грн. 3% річних за період з вересня 2007 по липень 2009 (розрахунок у матеріалах справи).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Згідно обґрунтованого розрахунку суду, розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 923227, 53 грн. та збитків завданих інфляційними втратами 5177871, 12 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Однак, виходячи з того, що сума державного мита нарахована пропорційно розміру задоволених вимог, є більшою за сплачені позивачем 25500, 00 грн., то з відповідача підлягає до стягнення 25500, 00 грн. державного мита.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "УКРГАЗ-ЕНЕРГО" (юр. адреса: 01001, м. Київ вул. Б.Хмельницького, 6, пошт. адреса: 01004, м.Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2 оф.G-1, код ЄДРПОУ 34003224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 18552692 (вісімнадцять мільйонів пятсот пятдесят дві тисячі шістсот девяносто дві) грн. 25 коп. основного боргу, 5177871 (пять мільйонів сто сімдесят сім тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 12 коп. індексу інфляції, 923227 (девятсот двадцять три тисячі двісті двадцять сім) грн. 53 коп. 3 % річних, 2208 024 (два мільйони двісті вісім тисяч двадцять чотири) грн. 52 коп. пені, 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.
Суддя М.М. Якименко
Судове рішення № 10018873, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 7/676. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: