Рішення № 10016591, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/12403.06.10 За позовом          Комунального підприємства з утримання та експлуатації

житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»

до                     Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського

району м. Києва

про                     стягнення 1494,73 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Калінчук В.В.

Від відповідачів не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»до Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва про стягнення з відповідача заборгованості по Договору № 2165 від 01.01.03р., всього в сумі 1494,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2010р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі виноситься на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської Ради від 01.03.2001 № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація», було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 № 2419, будинок № 48-б по вул. Горького (сучасна назва –Антоновича) закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання.

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(Позивач) та структурний підрозділ комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва ЖЕК № 101 (оскільки ЖЕК № 101, згідно з довідкою Головного управління статистики у м. Києві від 22.05.2008 № 13-2957/7, створено без права юридичної особи, відповідальність по зобов'язаннях несе комунальне підприємство житлового господарства Голосіївського району м. Києва (далі - Відповідач)) уклали договір оренди житлового приміщення від 01.01.2003 № 2165 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору надавалося в орендне користування житлове приміщення –квартира № 12/21 загальною площею 28,3 кв.м. в будинку № 48-б по вул. Горького (сучасна назва –Антоновича) в м. Києві.

Договір було укладено на строк з 01.01.2003р. по 01.07.2003р.

Приміщення було передано Позивачем в користування орендарю за актом прийому-передачі приміщення (додаток №1 до Договору).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції, яка діяла станом на момент укладення Договору), цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції, яка діяла станом на момент укладення Договору), термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як зазначалось вище, термін дії Договору був встановлений з 01.01.2003р. по 01.07.2003р. Оскільки відповідної заяви про припинення Договору від сторін після 01.07.2003р. не надходило (в матеріалах справи відсутні докази протилежного), тому даний Договір пролонговувався на той же самий строк і на тих же самих умовах.

Щодо п. 4.1 Договору, в якому встановлено, що «цей договір може бути продовженим за згодою Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії договору від Орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору», то на думку суду даний пункт Договору регулює взаємовідносини сторін щодо продовження строку дії Договору у випадку завчасної (до закінчення строку дії договору) ініціативи з боку орендаря. Проте даний пункт Договору не може обмежувати чи виключати дію ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», де вказано, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами не надано суду акту прийому-передачі (повернення) жилого орендованого за Договором приміщення Позивачу (орендодавцю), з чого суд приходить до висновку, що орендоване за Договором жиле приміщення Позивачу (орендодавцю) з орендного користування не поверталась та перебуває в фактичному користуванні орендаря.

Відповідно до п. 1.4 Договору, за згодою сторін договором встановлюється плата за оренду житлового приміщення з розрахунку 5 грн. 28 коп. за 1 кв.м. площі на місяць (з ПДВ), що складає 149 грн. 43 коп. на місяць (у т.ч. з ПДВ,) з урахування індексу інфляції.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору орендар зобов’язується не пізніше останнього дня поточного місяця вносити плату за оренду.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач порушував умови Договору, а саме проводив оплату орендних платежів несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Суд погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача з орендної плати за Договором, згідно з якими заборгованість Відповідача по орендній платі за період з 01.01.03р. по 30.06.2007р. загалом складає 1494,73 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості по орендній платі за Договором в розмірі 1494,73 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги до Відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення Позивача з позовом до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства житлового господарства Голосіївського району м. Києва (м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 17-б; ідентифікаційний код 03366575) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код 31454734) 1494 (одна тисяча чотириста дев’яносто чотири) грн. 73 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –04.06.2010р.