Рішення № 10016496, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/14604.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-опт» до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство

«І.Т.Е.М.»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Келембет В.В. (довіреність від 13.05.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

04.06.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКС-опт»(надалі ТОВ «АКС-опт», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «І.Т.Е.М.»(надалі ТОВ НВП «І.Т.Е.М.», відповідач) суми боргу у розмірі 29600, 13 грн., з них сума пені 4002, 12 грн., 3% річних 1145, 55 грн., сума інфляційного збільшення 9008, 12 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 5ОПСР-2356 від 15.10.2008р. рахується заборгованість за поставлені товари, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 14.05.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 26.04.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2008р. між ТОВ «АКС-опт»та ТОВ НВП «І.Т.Е.М.»укладено договір поставки № 5ОПСР-2356 за яким продавець зобов’язувався поставити покупцю непродовольчі товари, в погодженій сторонами кількості і асортименті, за цінами у відповідності з прайс-листом продавця, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти і оплатити товар згідно умов договору.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними № С\НО-01312 від 21.10.2008р. на суму 2598, 66 грн., № С\НО-01340 від 28.10.2008р. на суму 7443, 61 грн., № С\НО-01297 від 04.11.2008р. на суму 58354, 38 грн., № С\НО-01422 від 18.11.2008р. на суму 1997, 17 грн., № С\НО-01372 від 25.11.2008р. на суму 18810, 88 грн., на виконання договірних зобов’язань виписані також податкові накладні № 01312 від 21.10.2008р., № 01340 від 28.10.2008р., № 01297 від 04.11.2008р., № 01422 від 18.11.2008р., № 01372 від 25.11.2008р.. Товари відповідачем отримано на підставі довіреностей серії ЯОЧ № 751991 від 10.10.2008р., серії ЯОЧ № 751999 від 29.10.2008р., № 2 від 04.11.2008р., № 12 від 12.11.2008р., № 19 від 19.11.2008р., які також залучені до справи.

Відповідно до положень п. 8.2 договору сторони погодились, що договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє протягом одного року з моменту підписання; якщо ні одна із сторін за один місяць до дати закінчення дії договору письмово не повідомляє іншу сторону про намір розірвати або змінити договір, він автоматично пролонгується на наступний рік на тих же умовах. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок продукції з приводу оплати якої виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.

Оплату за поставлений товар відповідачем повністю не здійснено (банківські виписки на підтвердження часткової оплати залучені до справи), частину товару повернуто про що свідчать накладні на повернення які разом із розрахунками коригування залучені до справи, у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 15444, 34 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умови оплати та порядок розрахунків по договору сторони погодили у розділі 5 договору, згідно з п. 5.1 якого покупець зобов’язувався провести оплату товару до 29.01.2009р..

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого згідно видаткових накладних № С\НО-01312 від 21.10.2008р., № С\НО-01340 від 28.10.2008р., № С\НО-01297 від 04.11.2008р., № С\НО-01422 від 18.11.2008р., № С\НО-01372 від 25.11.2008р. станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений відповідачем у строк до 29.01.2009р..

Доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за товари поставлені згідно вказаних накладних суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено у зв’язку з чим вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 15444, 34 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.1 договору № 5ОПСР-2356 від 15.10.2008р. сторона, що не виконала належним чином зобовязання за договором, відшкодовує потерпілій стороні прямі збитки, а по строкових зобов’язаннях –сплачує пеню в розмірі 0, 067% від вартості невиконаних зобовязань за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем у відношенні суми заборгованості за кожною накладною з урахуванням проведеної часткової сплати та повернення товару, в розмірі подвійної облікової ставки встановленої Постановою НБУ № 107 від 21.04.2008р., листом НБУ від 16.02.2009р. № 14-011/778-2395 - 12% в періоді нарахування пені по 15.06.2009р., Постановою НБУ від 12.06.2009р. № 343 (11% в періоді з 15.06.2009р.), Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%) в межах шестимісячного строку встановленого законом, та складає 4002, 12 грн. (розрахунок суми пені із зазначенням періоду прострочення наведений у позовній заяві).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 9008, 12 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 1145, 55 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 5ОПСР-2356 від 15.10.2008р. відповідачем не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвали суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 296 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «І.Т.Е.М.»(юрид. адреса: 03680, м. Київ, пр. Червонозоряний 51, р/р 26007021122881 в Залізничному відділенні КГФ АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30177315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-опт»(юрид. адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса 81А, р/р 26005051700406 у ДРУ КБ «Приватбанк»м. Донецьк, МФО 335496, ідент. код 32442798) 15444, 34 грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок чотири гривні 34 копійки) основного боргу, 4002, 12 грн. (чотири тисячі дві гривні 12 копійок) пені, 9008, 12 грн. (дев’ять тисяч вісім гривень 12 копійок) інфляційних збитків, 1145, 55 грн. (одну тисячі сто сорок п’ять гривень 55 копійок) 3% річних, 296 грн. (двісті дев’яносто шість гривень) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 07.06.2010