Рішення № 10016447, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом

До

Про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудкомплект»

Дочірнього підприємства «Основа-декор»

стягнення 16169,95 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудкомплект»(далі по тексту –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Основа –декор»(далі по тексту –відповідач) про стягнення 16169,95 грн. та 1500,00 грн. витрат на адвокатські послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2010 року було порушено провадження у справі № 49/43 та призначено розгляд справи на 17.03.2010 року.

У зв`язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, судове засідання призначене на 17.03.2010 року не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року розгляд справи призначено на 07.04.2010 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. №49/43 від 07.04.2010 року справу передано на розгляд судді Бондаренко Г.П. у звязку із закінченням повноважень судді Митрохіної А.В.

Ухвалою суду від 12.04.2010р. суддею Бондаренко Г.П. прийнято справу № 49/43 до свого провадження та призначено розгляд справи на 14.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року розгляд справи був відкладений на 04.06.2010 року у зв’язку з неявкою відповідача та неподанням ним витребуваних судом доказів.

У судовому засіданні 14.05.2010 року представник позивача надав довідку, в якій просить суд зменшити позовні вимоги та стягнути 9000,00 грн. заборгованості, 1500,00 грн. витрат на адвокатські послуги у зв’язку з частковою оплатою заборгованості, а отже суд розглядає позовні вимоги відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Відповідач у судовому засіданні визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 9000,00 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва —

ВСТАНОВИВ:

У січні 2008 року між позивачем та відповідачем було досягнуто домовленості щодо поставки та передачі у власність відповідача сітки арматурної, тобто укладено договір купівлі-продажу товару в усній формі, відповідно до якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити товар, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти даний товар та здійснити оплату за поставлений товар.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За період з червня 2008 року по жовтень 2009 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 314470,32 грн.

Факт отримання товару підтверджено довіреностями, видатковими накладними та рахунками-фактурами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивач частково розрахувався з позивачем, сплативши йому 298300,37 грн., відповідно до банківських виписок, копії яких наявні в матеріалах справи.

11 листопада 2009 року позивач направив відповідачу лист №198 в якому просить останнього сплатити заборгованість в розмірі 16169,95 грн. протягом 2 тижнів.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 21.01.2010 року, підписану сторонами та скріплену мокрими печатками, заборгованість відповідача перед позивачем складала 16169,95 грн.

Крім того, в процесі розгляду справи після подачі позовної заяви та призначення її до розгляду господарським судом відповідачем було частково погашено наявну заборгованість, а саме 4200,00 грн. погашено відповідачем 26.02.10р. та 05.03.10р. відповідачем також здійснено оплату 2969,95 грн., про що свідчить копія виписки з банківського рахунку позивача.

Таким чином, на момент розгляду справи у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 9000,00 (дев’ять тисяч) грн., що не заперечується сторонами у справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Усний договір прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі, тому наслідки недотримання умов усного договору такі ж як і недотриманні письмового договору.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (п.2 ст.530 ЦК України).

Оскільки сторонами строки оплати не обумовлені, письмовий договір відсутній, такою вимогою у розумінні ст.530 ЦК України можна вважати лист позивача №198 від 11.11.2009 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем у зв’язку з чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення 9000,00 грн.

Крім того, суд вважає за можливе задовольнити частково вимоги позивача про стягнення витрат на адвокатські послуги на суму 900,00 грн., виходячи з наступного.

На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в сторону Позивача, то судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на Відповідача в повному розмірі.

В пункті 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи";

Абзацем 3 пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до наданої копії договору №153 від 11.02.2010 року про надання адвокатських послуг, рахунку-фактури №101 від 11.02.2010 року та копії банківської виписки від 12.02.2010 року., відповідно до яких позивачем на користь адвоката Вакуленко Є.В. (свідоцтво адвоката № 2483/10) за написання позовної заяви сплачено 1500,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем не надано зазначених вище доказів обґрунтованості суми адвокатських витрат у розмірі 1500,00 грн., враховуючи ціну позову, вартість оплати відповідних адвокатських послуг в регіоні за написання позовної заяви про стягнення боргу, незначну складність справи та незначну суму боргу, а також те, що відповідач здійснював протягом часу слухання справи часткове погашення боргу, позивач самостійно, а не через адвоката здійснював представництво своїх інтересів в суді (а отже мав можливість і самостійно скласти позовну заяву), суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката, заявлені позивачем, підлягають зменшенню з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки часткове погашення заборгованості відбулося після порушення провадження у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Основа-декор»(03150, м. Київ, вул.

Ковпака, 17; код ЄДРПОУ 32707869) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудкомплект»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 20-22; код ЄДРПОУ 31752507) 9000 (дев’ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 900 (дев’ятсот) грн. 00 коп. витрат на адвокатські послуги, 161 (сто шістдесят одна) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 09.06.2010 року