Рішення № 10016438, 04.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 49/1704.06.10 За позовом

До

ПроВідкритого акціонерного товариства «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керера»

стягнення 18305,56 грн. Суддя Бондаренко Г.П. Представники:Від позивачаДубовик П.В. (дов. №4 від 25.02.2010р.) Від відповідача не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Відкрите акціонерне товариство «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль»(далі по тексту –позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керера»(далі по тексту –відповідач) про стягнення 18305,56 грн. заборгованості по видатковій накладній №РН-0000054 від 31.01.2008 року, з яких 15842,12 грн. основного боргу, 1948,58 грн. інфляційних втрат, 514,86 грн. –3% річних, крім того 183,06 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов’язань згідно видаткової накладної №РН-0000054 від 31.01.2008 року, у зв’язку з чим виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010 року було порушено провадження у справі № 49/17 та призначено розгляд справи на 15.02.2010 року.

Ухвалами Господарського суду від 15.02.2010, від 01.03.2010 розгляд справи відкладався у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному судове засідання, призначене на 17.03.2010 року, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010 року розгляд справи призначено на 07.04.2010 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. №01-1/36 від 07.04.2010 року справу №49/17 передано на розгляд судді Бондаренко Г.П. у зв’язку із закінченням повноважень судді Митрохіної А.В.

Ухвалою суду від 12.04.2010р. суддею Бондаренко Г.П. прийнято справу 49/17 до свого провадження та призначено розгляд справи на 14.05.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року розгляд справи був відкладений на 04.06.2010 року у зв’язку з неявкою сторін та неподанням ними витребуваних судом доказів по справі.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, вимог суду, викладених в ухвалах від 12.04.2010 року та 14.05.2010 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що відповідач вчетверте не скористався своїм право на направлення представників сторін та подання відзису, нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, відповідно до видаткової накладної №РН-0000054 від 31.01.2008 року на суму 15842,12 грн., підписаної сторонами та скріпленої мокрими печатками сторін.           Факт отримання товару уповноваженою особою відповідача Вороньок А.О. підтверджено довіреністю серії НБЕ №942086 від 31.01.2008 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Отже, як встановлено судом з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було укладено усний договір купівлі-продажу бетону та цементного розчину.

05.12.2008 року позивач направив відповідачу вимогу №24/01 в якій просить останнього сплатити заборгованість в розмірі 15842,12 грн. в 7-ми денний термін у відповідності до ст. 530 ЦК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цк України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідач вчасно не розрахувався з позивачем за поставлений товар на суму 15842,12 грн. на підставі надісланої позивачем вимоги про сплату боргу, у зв’язку з чим виникла заборгованість. Доказів погашення даного боргу відповідачем на день розгляду справи не надано, а отже позовна вимоги про стягнення вказаного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення 1948,58 грн. інфляційних втрат, 514,86 грн. –3% річних, грунтовність розрахунку яких перевірено судом.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Керера»(01135, м.

Київ, вул. Григорія Андрющенка, 7/19, кв.44; код ЄДРПОУ 33501712) з будь-якого виявленого державним виконавцем рахунку на користь Відкритого акціонерного товариства «Виробничо-закупівельне підприємство «Хміль»(10001, м. Житомир, вул. Металістів,6; код ЄДРПОУ 05471336) 15842 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 12 коп. основного боргу, 1948 (одна тисяча дев’ятсот сорок вісім) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 514 (п’ятсот чотирнадцять) грн. 86 коп. –3% річних, 183 (сто вісімдесят три) грн. 06 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко Рішення підписано 11.06.2010 року