Рішення № 10016354, 26.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/11426.04.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування”

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Простягнення 11023,14 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаНевідомий О.М. —представник за довіреністю від 29.09.2009 р. № 29/12-09 _Н

Від відповідача Карпов О.Н. —представник за довіреністю від 11.09.2009 р. 26.04.2010 р. у судовому засіданні за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” 10248,07 грн. сплаченого страхового відшкодування за заподіяні страхувальнику позивача збитки Вирозубом Ю.Б. цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем, а також 379,18 грн. збитків від інфляції, 50,54 грн. 3 % річних, 345,00 грн. пені.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/114 від 23.03.2010 р., яку призначено до розгляду на 09.04.2010 р.

Зважаючи на не повне виконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі 09.04.2010 р. розгляд справи було відкладено на 26.04.2010 р.

Позивач 20.04.2010 р. через канцелярію суду подав заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 26.04.2010 р. з'явилися представник позивача та відповідача, які надали суду для залучення до матеріалів справи документи згідно з вимогами ухвали від 09.04.2010 р. Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.11.2008 р. на вул. Тулузи, 3-Б у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля Toyota Camry, державний номер АА6019НО, власником якого є Євтушенко С.П. та автомобіля ГАЗ 3302 державний номер АА3173СА, під керуванням Вирозуба Ю.Б., внаслідок якої було пошкоджено автомобіль Toyota Camry, державний номер АА6019НО.

Згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05.12.2008 р. № 3-36865 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм Вирозуб Ю.Б., якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення ,передбаченого ст. 124 КУпАП.

Автомобіль Toyota Camry державний номер АА6019НО застрахований у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” договором добровільного страхування від 05.08.2008 р. № АС 002069.

Відповідно до умов договору добровільного страхування від 05.08.2008 р. № АС 002069, страхового акту № 736 від 06.01.2009 р., рахунку № ВДзС-37826 від 23.12.2008 р., акту виконаних робіт № ВДзСА-041058 від 23.12.2008 р., розмір страхового відшкодування склав 10 248,07 грн.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної страхувальнику за договором від 05.08.2008 р., позивачем було замовлено товарознавче дослідження.

Згідно з висновком звіту про оцінку майна від 12.08.2009 р. № 326 вартість матеріального збитку, завданого власнику Toyota Camry, державний номер АА6019НО, складає 9 210,55 грн.

25.12.2008 р. Євтушенко С.П. звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування по страховому випадку, що стався 28.11.2008 р. з автомобілем Toyota Camry, державний номер АА6019НО.

06.01.2009 р. позивачем складено страховий акт № 736, з якого слідує, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” вирішено виплатити страхове відшкодування в сумі 10 248,07 грн. Євтушенко С.П. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіДі-Автострада”.

Позивач, керуючись умовами договору від 05.08.2008 р. № АС 002069, страхового акту № 736 від 06.01.2009 р., на підставі заяви на виплату страхового відшкодування від 25.12.2008 р., здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 10 248,07 грн. Євтушенко С.П. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “ВіДі-Автострада” (копія платіжного доручення від 14.01.2009 р. № 227 в матеріалах справи).

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд вважає позовні вимоги про стягнення 10 248,07 грн. страхового відшкодування, законними та обгрунтованими, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Виходячи з положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, хімічних радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи слідує, що механічні пошкодження автомобіль Toyota Camry, державний номер АА6019НО, отримав внаслідок зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302 державний номер АА3173СА під керуванням Вирозуба Ю.Б.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05.12.2008 р. № 3-36865 встановлено наступне: “28.11.2008 р. приблизно в 11 год. 5О хв. Вирозуб Юрій Богданович керуючи автомобілем ГАЗ 3302 державний номер АА3173СА в м. Києві по вул. Тулузи 3-б під час зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, не врахував дорожньої обстановки і стану технічного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry державний номер АА6019НО під керуванням водія Євтушенко С.П., що привело до пошкоджень транспортних засобів”.

На вказаних підставах, Святошинським районним судом міста Києва відповідно до ст. 124 Кодексу про адміністративні правопорушення України Вирозуба Ю.Б. піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 425 грн. на користь держави за порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Наявний в матеріалах справи страховий поліс № ВА/6676356 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, підтверджує зобов'язальні відносини між Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” та Вирозубом Ю.Б. власником автомобіля ГАЗ 3302, державний номер АА3173СА.

Таким чином, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28.11.2008 р.

Отже, виходячи з вищезазначеного, позовні вимоги про стягнення 10 248,07 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 379,18 грн. збитків від інфляції, 50,54 грн. 3 % річних, 345,00 грн. пені.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутні договірні зобов’язання, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині вимоги про стягнення з відповідача 345,00 грн. пені.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, за перевіреним розрахунком суду стягненню підлягають 286,95 грн. збитків від інфляції, 50,54 грн. 3 % річних.          

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Страхова компанія “ВіДі-Страхування” (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, вул. В. Кільцева, 56, ідентифікаційний код 35429675) 10 248 (десять тисяч двісті сорок вісім) грн. 07 коп. страхового відшкодування, 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 95 коп. збитків від інфляції, 50 (п’ятдесят) грн. 54 коп. 3 % річних, 105 (сто п’ять) грн. 85 коп. державного мита, 226 (двісті двадцять шість) грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 01.06.2010 р.