Рішення № 10016350, 14.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/15314.05.10

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Сармат”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “СДМ Групп”

Простягнення 2601329,20 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивача Кулькін О.М. –представник за довіреністю від 06.04.2010 р.

Від відповідача не з’явився 14.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2010 року Закрите акціонерне товариство “Сармат” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СДМ Групп” 2601329,20 грн. заборгованості за поставлений товар відповідно до договору дистрибуції від 03.11.2008 р. № Д-49.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.02.2010 р. № 1/49.

Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 25.03.2010 р. № 1/46 матеріали вказаної справи направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2010 р. прийнято справу до провадження суддею Омельченко Л.В., присвоєно справі № 46/153, розгляд справи призначено на 26.04.2010 р.

Ухвалою від 26.04.2010 р. розгляд справи відкладався на 14.05.2010 р. через неявку представника відповідача та неподання витребуваних судом документів.

У судове засідання, призначене на 14.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/153 від 05.04.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2008 р. Закритим акціонерним товариством “Сармат” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СДМ Групп” укладено договір дистрибуції № Д-49, за умовами якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу продукцію –пиво (в скляних пляшках, ПЕТ-пляшках, банках і КЕГах), а відповідач зобов’язався прийняти продукцію, належним чином зберігати, здійснювати її продаж в оптово-роздрібну торгову мережу , своєчасно оплатити продукцію і повернути позивачу зворотню тару або за вимогою позивача уплатити вартість тари на умовах цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору поставка продукції здійснюється позивачем відповідно до загальних умов поставки та зберігання пива та безалкогольних напоїв Закритого акціонерного товариства “Сармат” (додаток № 1 до договору).

Продукція доставляється транспортом позивача та за його рахунок до складу відповідача, попередньо письмово погодженою сторонами (п. 7.2 договору).

Згідно з п. 7.5 договору моментом виконання зобов’язання позивача з поставки продукції вважається момент передачі продукції відповідачу на його складі.

Відповідно до п. 8.1 договору ціна продукції встановлюється на підставі діючого прейскуранту (прас-листа) позивача та включає в себе всі податки передбачені чинним законодавством, а також знижку, якщо вона передбачається відповідачу. Ціна вказується у видатковій накладній.

Аналіз умов договору від 03.11.2008 р. дає право стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача та відповідача являє собою договір поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе договором від 03.11.2008 р. зобов’язання, а саме: поставив товар у період з 10.08.2009 р. по 28.08.2009 р. загальною вартістю 27655799,23 грн., що підтверджується видатковими накладними (в матеріалах справи).

В свою чергу відповідач прийняв товар, що стверджується підписом уповноваженої особи відповідача на цих накладних та частково оплатив його на суму 25054470,03 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала 2601329,20 грн.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що строк оплати договором від 03.11.2008 р. № Д-49 не передбачений, а тому позивач 08.02.2010 р. надіслав відповідачу вимогу № 12-634, відповідно до якої вимагає оплати протягом 7 календарних днів від дня пред’явлення зазначеної вимоги вартість поставленої продукції та тари в сумі 2601329,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень представника позивача судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідач прийняв товар вартістю 27655799,23 грн., але оплатив його частково, чим порушив умови договору та чинне законодавство і його борг перед позивачем становить 2601329,20 грн.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2601329,20 грн. за договором від 03.11.2008 р. № Д-49 документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись 33, 47, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СДМ Групп” (04107, м. Київ, вул. Печенізька, 8, ідентифікаційний код 33454521) на користь Закритого акціонерного товариства “Сармат” (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 106, ідентифікаційний код 00377457) 2601329 (два мільйона шістсот одну тисячу триста двадцять дев’ять) грн. 20 коп. заборгованості, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 04.06.2010 р.