Рішення № 10016300, 20.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/12120.05.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Військової частини А 0139 Міністерства оборони України

Київського квартирно-експлуатаційного управління

про стягнення 99 206, 65 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Іваненко І.П.–довіреність №Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009;

від відповідача-1: Кучерявий С.В.- за довіреністю;

від відповідача-2: Вітковська Г.О.- довіреність №303/25/3-2163 від 03.10.2008;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася в Господарський суд м. Києва з позовом доВійськової частини А 0139 Міністерства оборони Українита Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 99 206, 65 грн.

Позивач зазначав, що між ним та Військовою частиною № А 0139 (далі –відповідач-1) укладений Договір № 965 о/р 1065 від 16.10.2001 р. про постачання електричної енергії, згідно з яким позивач зобов’язався постачати відповідачу-1 електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

15 січня 2006 р. між позивачем, відповідачем-1 та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі –відповідач 2) укладено додаткову угоду до договору № 965 від 16.10.2001 р. на використання електричної енергії, відповідно до умов якої з 1 січня 2006 р. відповідачі є солідарно зобов’язаними особами в частині здійснення розрахунків з позивачем за спожиту електричну енергію за Договором.

Всупереч умов договору та угоди відповідачі частково оплатили спожиту протягом вересня 2008 – лютого 2010 років електричну енергію, заборгувавши позивачу за активну електроенергію 61 365,45 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідачів на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 20 527,86 грн., три проценти річних з простроченої суми 4 134,78 грн., пеню 13 178,56 грн., а також понесені позивачем по справі судові витрати.

Ухвалою від 05.03.2010 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувалася перерва.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 20.05.2010 подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в позові заявленому до Військової частини А 0139, посилаючись на те, що не є споживачем за Договором про постачання електричної енергії.

Представник відповідача-2 у відзиві на позовну заяву від 29.04.2010 просить суд припинити провадження у справі, у зв’язку зі сплатою суми боргу.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2010 підтвердив відсутність боргу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.05.2010 р. за згодою представника позивача та представників відповідачів оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2001 р. між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір № 965 о/р 1065 (далі по тексту - Договір) про постачання електричної енергії, згідно з яким позивач зобов’язався постачати відповідачу-1 електричну енергію, а останній –оплачувати її вартість.

15 січня 2006 р. між позивачем, відповідачем-1 та Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі –відповідач 2) укладено додаткову угоду до Договору № 965 від 16.10.2001 р. на використання електричної енергії, відповідно до умов якої з 1 січня 2006 р. відповідачі є солідарно зобов’язаними особами в частині здійснення розрахунків з позивачем за спожиту електричну енергію за Договором.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію визначається Додатком 4 до Договору, відповідно до якого оплата спожитої електроенергії в розрахунковому періоді здійснюється до 25 числа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином.

За період з 01.09.2008 року по 01.02.2010 року позивачем поставлено, а відповідачем спожито активної електричної енергії на суму 2273 101, 73 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, а також звітами про використану електроенергію за спірний період.

У свою чергу, за поставлену активну електроенергію відповідачі розрахувалися частково, у зв’язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду виникла заборгованість в розмірі 61 365,45 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків та заборгованість із сплати спожитої електричної енергії.

Однак, після порушення провадження у справі, суму боргу в розмірі 61 365,45 грн. сплачено на підтвердження чого сторони надали суду Акт звірки взаєморозрахунків за квітень 2010.

Таким чином, в частині стягнення основного боргу у розмірі 61 365,45 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Обов’язок солідарного зобов’язання відповідачів в частині здійснення розрахунків з позивачем за спожиту електричну енергію за Договором встановлено Додатковою угодою Договору від 15 січня 2006 р.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачами грошового зобов’язання, з них, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню солідарно 20 527,86 грн. –індексу інфляції та 4 134,78 грн. –3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення оплати за поставлений товар, а тому позивач, на підставі п. 5.1 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 13178, 56грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 5.1 Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню у розмірі 0,75 % за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачами взятих на себе зобов’язань в розмірі 13178, 56грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів солідарно.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 0139 Міністерства оборони України (03066, м. Київ, просп. Перемоги, 55/2, код ЄДРПОУ 07953714) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –10 263 (десять тисяч двісті шістдесят три) грн. 93 коп. –індексу інфляції, 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 39 коп. –3 % річних, 6589 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 28 коп. –пені, 496 (чотириста дев’яносто шість) грн. 03 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Київського квартирно-експлуатаційного управління (03186, м. Київ, вул. Антонова, 2/32, кор. 97, код ЄДРПОУ 22991617) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –10 263 (десять тисяч двісті шістдесят три) грн. 93 коп. –індексу інфляції, 2 067 (дві тисячі шістдесят сім) грн. 39 коп. –3 % річних, 6589 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) грн. 28 коп. –пені, 496 (чотириста дев’яносто шість) грн. 04 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частинні стягнення суми основного боргу провадження у справі припинити.

5. Повернути Акціонерній енергопостачальній компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету надмірно сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №1124 від 10.02.2010 (оригінал в матеріалах справи № 7/121) в розмірі 1 191 (одна тисяча сто дев’яносто одна) грн. 69 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:04.06.2010р.