Рішення № 10016253, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/9402.06.10 «2»червня 2010 р.Справа № 14/94 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/94

за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"

простягнення штрафу та пені

за участю представників сторін: від позивача- Гордійчук К.П. від відповідача - Хома Т.Ю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Відділення) звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (надалі ТОВ "НК Альфа-Нафта") про стягнення 17000 грн. штрафу, 14535 грн. пені за прострочення сплати штрафу, а всього 31535 грн.

Предявлені вимоги Відділення обґрунтовує тим, що рішенням Адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення № 71-рш від 14.09.2009 р. на відповідача був накладений штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідач згідно з нормами чинного законодавства був зобовязаний сплатити штраф протягом двох місяців з дня одержання рішення, проте станом на день подання позовної заяви штраф сплачений не був. У звязку з несплатою штрафу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.01.2010 р. у справі № 15/01-12/136 позовні матеріали надіслані до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.02.2010 р., зобовязано сторони виконати певні дії.

У судовому засіданні 24.02.2010 р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 17000 грн. штрафу, 17000 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

В даному судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-14761/09/2670 про скасування рішення від 14.09.2009 № 71-рш.

Представник позивача проти поданого клопотання заперечував.

Суд відмовив ТОВ "НК Альфа-Нафта" в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з п. 3 частини першої ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

За приписами ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Відповідно до п. 13 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою ст. 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми ст. 12 ГПК України та ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо підвідомчості спорів за участю органів Антимонопольного комітету України господарським судам якраз і є законодавчими приписами стосовно передбаченого ст. ст. 2, 4 КАС України іншого порядку судового вирішення, а саме - вирішення спорів господарськими судами в порядку господарського судочинства.

Отже, спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України відносяться до підвідомчості господарських судів та підлягають вирішенню за правилами ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно в даній справі.

В даному випадку, як це вбачається із сукупності згаданих норм чинного законодавства та наведених обставин, що передували зверненню позивача із цим позовом, у суду відсутні процесуальні підстави для зупинення провадження у справі, оскільки не існує обставин, які б перешкоджали йому розглянути справу по суті у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що за певних обставин скасування рішення територіального органу Антимонопольного комітету України може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, але не підставою для зупинення провадження у справі.

Схожих висновків дійшов Вищий господарський суд України в постановах від 20.04.2010 р. у справі № 14/51 та від 29.01.2008 р. у справі № 11/206-07.

У судових засіданнях судом, згідно ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви.

У судове засідання 16.04.2010 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В даному судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в порядку ст. 59 ГПК України подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у позові з підстав, зазначених у відзиві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2010 р. розгляд справи відкладено на 02.06.2010 р.

У судове засідання 02.06.2010 р. представники сторін з'явились.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відхилив заявлене клопотання за необґрунтованістю.

В даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду справи № 02-12/46-09 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Адміністративна колегія Хмельницького обласного територіального відділення прийняла рішення № 71-рш від 14.09.2009 р. (надалі Рішення), яким визнала, що ТОВ "НК Альфа-Нафта", не надавши інформацію 03.04.2009 р., 10.04.2009 р., 17.04.2009 р., 24.04.2009 р. на вимогу виконуючого обов'язки Голови Відділення від 19.12.2008 р. № 02-21/15-3688, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені Головою Відділення строки.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" на ТОВ "НК Альфа-Нафта" накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та субєктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у звязку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобовязання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Пунктом 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Комітету від 23 лютого 2001 р. № 32-р, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 129/5482, передбачено, що діяльність щодо виявлення, попередження та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється територіальним відділенням з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України, а також Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджуються Комітетом.

Відповідно до вказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачами у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Комітету є обовязковим для виконання.

Копія Рішення надіслана відповідачу із супровідним листом Відділення від 15.09.2009 р. № 02-21/10-3506 та отримана відповідачем 19.09.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 119230.

Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Доказів оскарження даного рішення Відділення в порядку ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" до господарського суду не надано.

Наразі, рішення, яке набрало законної сили про визнання недійсним (скасування) рішення Відділення суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач накладений на нього штраф, ані в двомісячний строк, ані станом на час вирішення спору так і не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 17000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем Рішення у встановлений строк, вимога позивача про стягнення з відповідача 17000 грн. пені є законною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

За таких обставин, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код 31088169) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 17000 (сімнадцять тисяч) грн. штрафу, 17000 (сімнадцять тисяч) грн. пені, із зарахуванням до загального фонду Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 23030300, символ звітності 106.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта" (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26, код 31088169) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 340 (триста сорок) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 04.06.2010 р.