Постанова № 1001625, 06.09.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а- 788\07 Головуючий 1 інстанції: Бунякіна Г.І.

Категорія : визнання протиправним Доповідач: Подобайло З.Г.

та нечинним рішення

Постанова

Іменем України

06 вересня 2007 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді - Сіренко О.І.

Суддів - Подобайло З.Г., МельніковоїЛ.В.

за участю секретаря судового засідання Спесивцевої О.В.

та осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача Полоненко О.А.

представник відповідача - Стеценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької Обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2007року по справі № 3/221

за позовомЗакритого акціонерного товариства «Псьол»

до Кременчуцької Обєднаної державної податкової інспекції

3-тя особа на стороні позивача Державна акціонерна компанія «Укрресурси»

про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення рішення КО ДПІ від 13.07.2006р. № 0001032301/1/1758

встановила :

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Псьол» у липні 2006 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна акціонерна компанія «Укрресурси» про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення КО ДПІ від 13.07.2006р. № 0001032301/1/1758 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 176928,0 грн., у т.ч.: за основним платежем -117952,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 58976,0 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 11.04.2007р. у справі №3/221 позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 13.07.2006р. № 0001032301/1/1758, за яким ЗАТ «Псьол» донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 176928, 00 грн., в т.ч. основний платіж- 117952,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 58976,0 грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Псьол» 85,0 грн. судових витрат.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція не погодилась з постановою суду, надіслала апеляційну скаргу та просить скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 11.04.2007 року по справі №3/221 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Псьол» відмовити повністю, оскільки постанова прийнята в порушення норм матеріального і процесуального права.

Представник ОДПІ у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив того, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 13.07.2006р. № 0001032301/1/1758 про визначення Закритому акціонерному товариству «Псьол» податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 176928,0 грн., у т.ч.: за основним платежем -117952,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 58976,0 грн. відповідач, податковий орган припустився порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при виключенні із складу валових витрат сум по господарській операції позивача з ДАК «Укрресурси» (в т.ч. ПДВ в вартості послуг), які підтверджені первинними документами податкового обліку , наявність яких в сукупності з іншими документами, є підставою для віднесення платником податку на прибуток витрат до складу валових в розумінні пп..5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Закрите акціонерне товариство «Псьол» з апеляційною скаргою не погоджується, надав суду заперечення, в яких просить залишити апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області по справі № 3/221 без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 11.04.2007 року по справі № 3/221 без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб які зявилися у судове засідання, вивчивши матеріали адміністративного позову, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково .

Відповідно до п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( далі Закон) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно п. 1.32 ст. 1 цього Закону України господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до абз.4 пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктами 5.3.-5.10. ст. 5 Закону встановлені обмеження щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків. Згідно з пунктом 5.11 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем була проведена перевірка підприємства позивача, про що 26.04.2006р. складений акт №148/23-120/31913519 «Про результати проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 31.12.2005р. та валютного законодавства за період з 25.02.2002р. по 31.12.2005р. Закритим акціонерним товариством «Псьол», код за ЄДРПОУ 31913519», яким, поряд з іншими порушеннями , встановлено порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме пп.5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 кв. 2004 року на суму 117, 9 тис. грн., пп..4.6.1 п.4.1 ст.4 в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 кв. 2003 року в сумі 37800,0 грн. та в 1 кв.2004 року в сумі 20500,0 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2006р. №0001032301/0/1158, про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 264378,0 грн. : основний платіж 176252,0 грн., штрафні ( фінансові) санкції у розмірі 88126,0 грн., яке за рішенням Кременчуцької ОДПІ від 10.07.2006 року про результати розгляду первинної скарги скасоване у розмірі 84450 грн.: 58300,0 грн. основний платіж та 29150,0 грн. штрафна санкції , що стосується встановленого перевіркою порушення підприємством пп.4.6.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ( том 1 а.с. 48-52).

Після прийняття відповідачем вказаного рішення за результатами розгляду скарги відповідно ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 13 липня 2007 року ним приймається податкове повідомлення-рішення №0001032301/1/1758 про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 176928,0 грн. : основний платіж 117952,0 грн., штрафні ( фінансові) санкції у розмірі 58976,0 грн., яке є предметом оскарження.

Підставою для визначення зобовязання за оскарженим рішенням став встановлений перевіркою факт порушення ЗАТ «Псьол» пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та неправомірним включенням до складу валових витрат у 1 півріччі 2004 року суму у розмірі 471 806, 67 грн., сплачену за послуги, надані йому ДАК «Укрресурси» м.Київ за умовами договорів: №531 від 30.03.2004р., №830 від 19.05.2004р. та №929 від 25.05.2004р., оскільки витрати, пов'язані з придбанням цих послуг не можуть відноситись до витрат виробництва та не підтверджені відповідними документами, так як згідно переліку документів наданих підприємством щодо надання послуг не можливо встановити, які фактично послуги були надані перевіряємому підприємству, а саме в актах виконаних робіт від 12.05.2004 р., від 19.05.2004 р. та від 01.06.2004 р. недостатньо інформації щодо наданих послуг ( том 1 а.с. 13-40 акт перевірки). Також , відповідач поставив під сумнів необхідність для підприємства таких послуг, оскільки конкурси (тендери) щодо придбання авіа палива з державного резерву пройшли раніше, ніж були надані послуги ДАК «Укрресурси», тоді як останні повинні передувати проведенню тендерів.

Судом встановлено, що позивачем з Державною акціонерною компанією «Укрресурси» були укладені договори №531 від 30.03.2004р., № 830 від 19.05.2004р. та № 929 від 26.05.2004р. Послуги , придбані ЗАТ « Псьол» у Державної акціонерної компанії «Укрресурси» за вказаними договорами були використані у господарській діяльності підприємства-позивача для отримання доходу та безпосередньо пов'язані із постачанням вказаній компанії палива для реактивних двигунів ТС-1 за договором № 532 від 30.03.2004р. та купівлі у цієї компанії авіапалива марки РТ з комбінату системи Держкомрезерву України «Айстра» за договорами постачання № 831 від 19.05.2004 р. та № 930 від 26.05.2004р., що підтверджується також рішеннями господарського суду Полтавської області від 13.02.2007р. в справах №№16/19, 16/20 та 16/21, що набрали законної сили, фактів укладення договорів між позивачем та ДАК „Укрресурси" по наданню інформаційно (консультаційних) послуг від 03.03.2004р., від 12.05.2004р. та від 21.05.2004р. шляхом обміну листами ( крім тих, що зазначені вище) та фактів надання згідно цих договорів (відповідно) послуг щодо організації, проведення, умов участі у конкурсі (тендері) на постачання до державного резерву авіа палива, консультацій з питань відповідності продукції умовам закладення її до держрезерву, підготовки пакету документів, необхідних для укладання договору постачання, розробки механізму документообігу в процесі здійснення та забезпечення оформлення поставки продукції по договору постачання №532 від 30.03.2004р. (справа №16/21), організації, проведення, участі у конкурсі (тендері) на придбання (купівлю) з державного резерву авіа палива, консультацій з питань порядку визначення переможця конкурсу (тендера), умов і порядку укладення договору поставки з переможцем конкурсу (тендеру) , умов відпуску (передачі) продукції з підприємства відповідального зберігання державного резерву (справа №16/20), організації, проведення, участі у конкурсі (тендері) на придбання (купівлю) з державного резерву авіа палива, консультації з питань порядку визначення переможця конкурсу (тендера), умов і порядку укладення договору поставки з переможцем конкурсу (тендеру), умов відпуску (передачі) продукції з підприємства відповідального зберігання державного резерву (справа №16/19).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з посиланням на приписи ч. 1 ст. 72 КАС України, стосовно факту надання наданнях послуг позивачу Державною акціонерною компанією «Укрресурси» за укладеними договорами №531 від 30.03.2004р., № 830 від 19.05.2004р. та № 929 від 26.05.2004р., що встановлені судом в господарських справах та мають преюдиціальне значення і доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції встановлено, що вказані договори не розірвані, не визнані недійсними у встановленому законом порядку та те, що відповідач і не застосовував будь-яких заходів щодо можливості вирішення питання про правомірність укладення цих договорів та їх виконання.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що в розумінні пп.5.3.9 п.5.3-5.10 ст.5 Закону витрати ЗАТ «Псьол» по оплаті послуг, наданих ДАК «Укрресурси» (в т.ч. ПДВ в вартості послуг), підтверджуються актами здачі-приймання виконаних робіт від 12.05.2004р., 19.05.2004р., 01.06.2004р., що містять усі необхідні реквізити первинного документа, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та те, що податковий орган не наводить ні в акті перевірки, що ліг в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ні в запереченнях на позов, наданих суду , обмежень , встановлених Законом щодо віднесення витрат у розмірі 471806,67 грн. до складу валових витрат позивача як платника податків, а установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється відповідно з вимогами пункту 5.11 цього ж Закону.

Придбання позивачем послуг від ДАК «Укрресурси» за договорами №531 від 30.03.2004р., №830 від 19.05.2004р. та №929 від 26.05.2004р. підтверджується, крім зазначеного вище, виписками банківської установи від 01.04.2004 року, від 26.04.2004 року, від 05.05.2004 року, від 12.05.2004 року, від 19.05.2004 року, від 01.06.2004 року, що не спростовується відповідачем.

Висновок суду першої інстанції про відсутність у податкової - відповідача у справі законних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним, у зв»язку з чим суд дійшов правильного висновку про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 13.07.2006р. № 0001032301/1/1758, за яким ЗАТ «Псьол» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 176928, 0 грн., в т.ч. основний платіж - 117952,0 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 58976,0 грн., задовольнивши позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про порушенням судом першої інстанції норм матеріального права при розгляді справи № 3/221 при оцінці предмету договору № 531 від 30.03.04р. між ДАК «Укрресурси» та ЗАТ «Псьол», не застосовання норми ст..20 Закону «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», первинні документи по виконанню договорів № 531, № 830 , № 829 не відповідають вимогам ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік», тому не підтверджують валові витрати підприємства, що порушує вимоги п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» є неправомірним та спростовуються поданими доказами.

Доводи апеляційної скарги про порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи № 3/221 - ст.160 КАС України, оскільки ОДПІ не було отримано копії постанови, яка була прийнята 11.04.07р. є неправомірним, оскільки згідно ст.167 КАС України копія постанови отримується стороною в суді (ч.2 ст.167 КАС), а надсилається лише особі, яка не була присутня в судовому засіданні. Оскільки представники ОДПІ були присутні в засіданні при проголошенні рішення суду по справі № 3/221, тому обовязок суду надсилати копію постанови не передбачений нормами КАС України.

Доводи апеляційної скарги про порушенням судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи № 3/221 - ст.ст.86, 159 Кодексу адміністративного судочинства є недоведеними, оскільки не зазначено в чому полягає порушення.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують висновків прийнятого судом рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, в цій частині , так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню в цій частині, апеляційна скарга в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно п.3 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмірі судового збору , розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто у розмірі 3, 40 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при подачі адміністративного позову сплачено судового збору у розмірі 85,0 грн. згідно платіжного доручення № 6731 від 24 липня 2006 року ( том. 1 а.с.7) , який і стягнуто судом першої інстанції на користь позивача відповідно ст. 94 КАС України, що є помилковим , тому в цій частині постанова суду відповідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню - в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Держаного бюджету на користь ЗАТ «Псьол» 81,60 грн. судових витрат, з прийняттям нової постанови про стягнення з державного бюджету на користь ЗАТ «Псьол» 3,40 грн. судових витрат.

Керуючисьст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Постановила :

Апеляційну скаргу Кременчуцької Обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2007року по справі № 3/221 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2007року по справі № 3/221 скасувати в частині стягнення з державного бюджету на користь ЗАТ «Псьол» судових витрат в розмірі 81,60 грн. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з державного бюджету на користь ЗАТ «Псьол» 3,40 грн. судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення КО ДПІ від 13.07.2006р. № 0001032301/1/1758 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 176928,0 грн., у т.ч.: за основним платежем -117952,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 58976,0 грн. постанову господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2007року по справі № 3/221 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Подобайло З.Г.

Мельникова Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Подобайло З.Г