Постанова № 1002000, 17.09.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

       ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                               61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

                                                                                                   Головуючий 1 інстанції:

                                                                                                     суддя  Бунякіна Г.І.

Категорія:                                                                                   Доповідач 2 інстанції:                                                                                                           

оскарження рішення                                                                  суддя Григоров А.М.

                                                   ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 вересня 2007 року№22-а-412/07

         Судова колегія  Харківського апеляційного адміністративного суду  у складі:

           Головуючого судді - Сіренко О.І.

           Суддів  -  Григоров А.М., Подобайло З.Г.

при секретарі: Спесивцева О.В.

за участі:

представник позивача – Недбайло Л.А.

представник відповідача – Мовчан Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцької об”єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від15 лютого 2007року  по справі № 3/36

за позовом    Малого приватного підприємства «Філіп»                      

до                   Кременчуцької об”єднаної державної податкової інспекції

про              визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 09.03.05 р.

                     № 0000422306/0/372,

                                                  ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Мале приватне підприємство «Філіп», звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об”єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 09.03.05 р. № 0000422306/0/372.

Постановою Господарського суду Полтавської області від15.02.2007року позов Малого приватного підприємства «Філіп» до Кременчуцької об”єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 09.03.05 р. № 0000422306/0/372 задоволено.

З даною постановою  відповідач Кременчуцька ОДПІ не згоден  та   вважає  , що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, та загалом судом неправильно застосовано і порушено норми матеріального та процесуального права.

Суть порушення норм процесуального права:

               Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, «Адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України».

               Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України « Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України...»

В даному випадку не були враховані норми Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями.

Суть порушення норм матеріального права:

               Відповідно до ст. З Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ (із змінами та доповненнями): "Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також: рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень " Статтею 2 даного Закону встановлено, "органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. "

 В статті 18 Конституції України встановлено: "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. "

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість МПП "Філіп", яка проводилася Кременчуцькою ОДПІ за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р., встановлено порушення п.п.7.4.3, п.п. 7.4.4. п.7.4., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), про що був складений акт № 79/23-404/01529257 від 24.02.2006р., згідно з яким позивачу було донараховано ПДВ в сумі 12435 грн. в т.ч.:

1 кв. 2003р.758 грн. (за рахунок завищення податкового кредиту).; 4 кв. 2003р. 11677грн. (за рахунок завищення податкового кредиту), та визначено до сплати суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6218,00 грн. (всього - 18653,00 грн.).

По - перше: У періоді, що перевіряється, МПП "Філіп" був платником єдиного податку у розмірі 6 відсотків (період 01.10.2002р. по 31.12.2003р.) з 01.01.2004 року є платником податку у розмірі 10 відсотків.

Платник ПДВ, в обліку яких на день виключення з реєстрації (анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) значаться товарні залишки, неамортизовані основні фонди чи інші активи, стосовно яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту в попередніх чи в поточному звітних періодах, зобов'язані зменшити суму податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі, який відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях в попередніх звітних періодах товарних залишків відповідно пп. 7.4.3 статті 7 Закону, підпункт 5.8.2 розділу 5 "Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ" шляхом відображення у податковій декларації з ПДВ (з поданням розрахунку коригування).

               Звертаємо увагу суду на те, що за результатами перевірки, такого розрахунку коригування податкового кредиту підприємство не здійснювало.

Судом першої інстанції не були враховані ті факти, що в ході перевірки були надані до МПП "Філіп" листи від 13.02.06 р. №3230/10, від 15.02.06р. №3571/10 про надання письмових пояснень щодо дотримання вимог п.п. 7.4.3. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями). Крім цього, було надано лист від 20.02.06р. про надання письмового обґрунтованого пояснення та доказів про наявність залишкової балансової вартості основних засобів станом на 01.10.02.р., по яких було раніше відшкодовано ПДВ, а також придбання робіт, послуг, які були віднесені на капітальне будівництво - ремонт основних засобів за цей же період.

Даною перевіркою встановити фактичні обставини неможливо, так як період, що перевіряється, починається з 01.10.02р., і надати документи за попередні звітні періоди підприємство не може, посилаючись на те, що вони не збереглися.

Враховуючи викладене, для визначення товарних залишків, не амортизованих основних фондів чи інших активів, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту, були використані матеріали тільки у періоді з 01.10.2002р. по 31.12.2003р., що перевіряється.

               У вказаному періоді, підприємство віднесло суму ПДВ до податкового кредиту по таких видах послуг та робіт, які були віднесені на рахунок 152 і до кінця 2003 року були списані на збільшення вартості основних засобів.

               На думку скаржника Господарський суд Полтавської області при винесенні оскаржуваної постанови не звернув увагу суду на ту обставину, що одним із контрагентів, який надавав ремонтні послуги МПП «Філіп», значиться ТОВ «Спеціальні технології та постачання» (м. Київ, код ЄДРПОУ 216214326042).

Проте, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 липня 2003 року визнано недійсним:

Установчі документи ТОВ «Спеціальні технології та постачання» з 05 жовтня 2001р.;

Свідоцтво платника ПДВ - з 05 жовтня 2001р.

По - друге: В лютому 2003 року МПП «Філіп» віднесено за рахунок прибутку суму 3788,12 грн., згідно Акту від 25.02.03р. без номера, на списання біомаси «Женьшень» яка була виготовлена Позивачем із придбаних матеріалів, в ціні яких був ПДВ, в кількості 36,555 кг на суму 3788,12 грн.

Кременчуцька ОДПІ вважає, що Позивач зависив суму податкового кредиту у розмірі 758 грн. (3788,12x20%).

Враховуючи вищевикладене, Кременчуцька ОДПІ згідно даної перевірки виключила суму ПДВ з податкового кредиту Позивача у розмірі 12437 грн. в т.ч.: 1 кв. 2003р. - 758грн.; 4 кв. 2003 р. в сумі 11677 грн.

Перевіркою встановлені наступні порушення з боку МПП "Філіп":

Підпункт 7.4.3, підпункт 7.4.4. пункту 7.4., статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями), "уразі коли платник придбає товари (роботи, послуги) вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються ".

"у разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду ".

Також, враховуючи п.п.4.1 розділу 4 Листа ДПА України від 27.08.2001 року № 11563/7/16-1117 "платники ПДВ, в обліку яких на день виключення з реєстрації (анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) значаться товарні залишки, незамортизовані основні фонди чи інші активи, стосовно яких суми ПДВ було включено до складу податкового кредиту в попередніх чи в поточному звітних періодах, зобов'язані зменшити суму податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі, який відповідає частці таких недовикористаних в оподатковуваних операціях в попередніх звітних періодах товарних залишків (п.п. 7.4.3 ст. 7 Закону, п.п. 5.8.2 розділу 5 "Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ" затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 зареєстрованого в МЮУ 09.07.1997р. за № 250/2054,) шляхом відображення у податковій декларації з ПДВ (з поданням розрахунку коригування).

Враховуючи вищевикладене, на підставі п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-111 (із змінами та доповненнями) Кременчуцькою ОДПІ була нарахована штрафна (фінансова) санкція у розмірі - 6212 грн.

"У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пункті "б" підпункта 4.2.2. пункта 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не меньше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупного за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули».

Виходячи з вищенаведеного, скаржник вважає, що господарським судом Полтавської області при винесенні постанови, яка є предметом оскарження, було допущено порушення норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення. Скаржник просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від15 лютого 2007року  по справі № 3/36 повністю та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства „Філіп" відмовити.

 Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи , обговоривши доводи апеляційної скарги , судова колегія вважає , що апеляційна скарга  підлягає задоволенню частково.

 Судом першої інстанції було встановлено, та підтверджено у суді апеляційної інстанції наступне.

 Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем - КОДПІ була проведена документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Малого приватного підприємства „Філіп" (код за ЄДРПОУ 13951978) за період з 01.10.2002р. по 30.09.2005р.

Результати даної перевірки були відображені у акті перевірки №79/23-414/01529257 від 24 лютого 2006 року, в якому працівниками податкової служби було констатовано про порушення позивачем пп. 7.4.3 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (зі змінами і доповненнями), що привело до заниження податку на додану вартість на 12 435,00 грн., вт.ч. за 1 кв. 2003р.-758,00 грн. та 4 кв. 2003р. - 11677,00 грн. При цьому свої твердження ДПС ґрунтує тим, що:

(1) У періоді, що був охоплений перевіркою, МПП „Філіп" був платником єдиного податку у розмірі 6% (з 01.10.2002р. по 31.12.2003р.), а з 01.01.2004р. є платником такого у розмірі 10%. З огляду на цю обставину, платники ПДВ, в обліку яких на день виключення з реєстрації (анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ) значаться товарні залишки, неамортизовані основні фонди чи інші активи, стосовне яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту в попередніх чи в поточному звітних періодах, зобов'язані зменшити суму податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого (нарахованого) при їх придбанні, у розмірі який відповідає частці таких недовикористаних в оподаткованих операціях в попередніх звітних періодах товарних залишків відповідно пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України про ПДВ, (підпункт 5.8.2 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ) шляхом відображення у податковій декларації з ПДВ ( з поданням розрахунку коригування). Такого розрахунку коригування податкового кредиту підприємство не здійснювало (цитується за актом перевірки - стор. 32-33, та відзивом на позов).

На листи-запити КОДПІ від 13.02.2006р. №3230/10 та від 15.02.2006р. №3571/10 про надання письмових пояснень, щодо дотримання вимог пп.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 ЗУ про ПДВ, МПП „Філіп" надав відповідь, яка не містить обґрунтованих пояснень, а на запит ДПС за листом від 20.02.2006р. про надання письмових обґрунтованих пояснень та доказів про наявність залишкової балансової вартості основних засобів станом на 01.10.2002р. (початок періоду, що був охоплений перевіркою КОДПІ), по яких було раніше відшкодовано ПДВ (?), а також придбання робіт, послуг, які були віднесені на  капітальне будівництво - ремонт основних засобів за цей же період(?), МПП відповіді; не надало. З огляду на останнє, ДПС обмежилась усними поясненнями головного бухгалтера підприємства, за якими - основні засоби, що були придбані до 01.10.2002р. залишкова вартість яких 15 756,00 грн. (66945 - 51189), у не платників ПДВ і для коригування податкового кредиту не підлягають (див. стор. 33 акту). І далі працівник ДПС, що здійснював перевірку стверджує, що даною перевіркою підтвердити останнє неможливо в силу того, що документи не можуть бути надані за сплином часу їх зберігання., тому для використання товарних залишків, неамортизованих основних) фондів чи інших активів, стосовно яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту були використані документи за період з 01.10.2002р. по 31.12.2003р. ( стор. 33 акту).

Розшифруванням віднесення МПП „Філіп" в період з 01.10.2002р. по 31.12.2003р. сум ПДВ в 10 840,89 грн. до податкового кредиту відповідних звітних періодів від отриманих послуг по виконанню ремонтних робіт основних засобів та по облаштуванню території ринку від своїх контрагентів - ТОВ „Спеціальні технології та постачання м. Київ, ПП „Гарант" м. Київ та АТП ОПС м. Кременчук є таблиця на стор. 33-35 акту, з яких 10 757,00 грн. віднесені з порушенням пп. 7.4.3 та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість";

(2) На рахунку 20/1 „Сировина та матеріали" значиться сума 1 471,00 грн., сума ПДВ яких становить 294,00 грн. (1471x20%); залишок готової продукції по рахунку 26 становить   3 130,00 грн. ПДВ з цієї суми - 626,00 грн.;

(3)В лютому 2003 року МПП „Філіп" віднесено за рахунок прибутку (рахунок 443) суму 3 788,12 грн. згідно акту від 25.02.2003р. про списання біомаси „Женьшень", яка була виготовлена підприємством-позивачем із придбаних матеріалів з ПДВ в кількості 36,555 кг на суму 3788,12 грн. З огляду на останнє підприємство зависило суму податкового кредиту з ПДВ на 758,00 грн. (З 788,12 х 20%).

І в розвитку цих доводів ( див. стор. 35 акту №79/23-414/01529257 від 24 лютого 2006 року ) податкова резюмує „ ... даною перевіркою сума ПДВ у розмірі 12 437грн. знімається з податкового кредиту декларацій по ПДВ в т.ч.: 1 кв. 2003р. 758 грн.; 4 кв. 2003р. в сумі 11 677 грн." ... (цитується за актом).

За матеріалами перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.03.05 р.  № 0000422306/0/372, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 18 653,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 12 435,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -6 218,000 грн.

Зазначений вище висновок відповідача, що набрав форму оспорюваного податкового повідомлення-рішення, є за межами норм чинного законодавства, виходячи з наступного:

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (в редакції, що діяла в період 2003 року) визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

В матеріалах перевірки КОДПІ, яким є акт №79/23-414/01529257 від 24 лютого 2006 року, не приводяться дані щодо часткового використання в господарській діяльності МПП „Філіп" отриманих від своїх контрагентів -ТОВ „Спеціальні технології та постачання м. Київ, ПП „Гарант" м. Київ та АТП ОПС м. Кременчук послуг по ремонту приміщень, по благоустрою території ринку тощо. Не надані такі документальні докази податковою службою - відповідачем і в ході розгляду цього спору, оскільки за приписами ст. 71 (ч. 2) КАС України обов'язок доведення вірності висновків за оспрюваним податковим повідомленням-рішенням лежить саме на останній.

Не доведено КОДПІ і наявність фактів включення МПП „Філіп" в період, що був охоплений перевіркою, до податкового кредиту сум ПДВ при приданні останнім товарів (робіт, послуг), вартість яких би не відносилась до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягала амортизації, а тому відсилка до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, як порушення з боку позивача, є неправомірною.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. При цьому підприємство слідкує за виконанням таких умов: придбаваються товари, за які сплачено компенсацію; витрати здійснено на придбання активів, які надалі використовуватимуться у власній господарській діяльності.

Підпунктом 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків уведення в   експлуатацію   основних   фондів,   а   також   від   того,   чи   мав   платник   податку оподатковувані обороти  протягом такого звітного періоду.  З огляду на  викладене,     платником податку має бути виконана умова щодо сплати ПДВ у звітному періоді у  зв'язку   з   придбанням   активів,   які   використовуватимуться   для   ведення   власної  господарської діяльності  та   наявності   податкової накладної,   оформленої належним чином.

Із матеріалів перевірки КОДПІ не вбачається порушень платником податку вимог законодавства щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ. Посилання відповідача на те, що підприємство при переході на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності та сплаті єдиного податку за ставкою 10 % не провело коригування податкового кредиту на суму ПДВ, сплаченого при придбанні матеріальних активів, є необґрунтованим і суперечить наведеним вище нормам законодавства.

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить норм, які регламентують проведення будь-яких перерахунків чи коригувань при анулюванні свідоцтва платника ПДВ. Посилання відповідача у цьому випадку на порушення пп. 7.4.3 ст. 7 Закону України Про ПДВ є підміною такого поняття як "невключення до податкового кредиту" на "коригування податкового кредиту", що є за межами чинного законодавства.

Доводи відповідача-КОДПІ, що прозвучали в уточненнях до заперечень від 30.08.2006р. №21898/10, з посиланням на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29.07.2003р., за яким установчі документи контрагента позивача - ТОВ „Спеціальні технології та постачання" м. Київ та свідоцтво платника ПДВ останнього були визнані недійсними, суд не приймає як суттєві, оскільки ці документи не були предметом дослідження при перевірці ДПС, а також не можуть бути підставою для „корегування податкового кредиту". Крім того, на вимогу суду ( п. 3 ухвали від 16.01.2007р.) ДПС доказів набрання чинності рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29.07.2003р. та пояснень з приводу анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ ВКЦ „Спеціальні технології та постачання в контексті ст.9 Закону України „Про податок на додану вартість" не надала.  Також колегія суддів зазначає, що не такі доводи скаржника не можуть бути прийняті і тому, що обставини на які він посилається не були підставою винесення оскарженого повідомлення – рішення.

За викладеного у Кременчуцької ОДПІ не було законних підстав для визначення МПП „Філіп" податкових зобов'язань з ПДВ в загальній сумі 18 653,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 12 435,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -6 218,000 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 09.03.05 р. №0000422306/0/372.

Наведені обставини повністю підтверджені в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є помилковими.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Але, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, згідно до статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» із змінами, внесеними згідно із Законом N 3096-III ( 3096-14 ) від 07.03.2002р.  із скарг за  неправомірні  дії  органів  державного управління   і службових осіб, що ущемляють права громадян сплачується 0,2  неоподатковуваного  мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн., однак  судом першої інстанції  було стягнуто на користь Малого приватного підприємства «Філіп»  - 85,00 грн. судового збору, за таких обставин в цій частині постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови  стосовно розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200,п. 4 ст. 202, 205, 207, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                ПОСТАНОВИЛА:

  Апеляційну скаргу Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції  задовольнити частково.

                В частині стягнення з державного бюджету України  на користь Малого приватного підприємства «Філіп» (м. Кременчук, пр-т 50 років Жовтня, 39) код ЄДРПОУ 13951978, р/р 26008055232767 в філії ПРУ КБ «Приватбанк» м.Кременчук - 85 грн. судових витрат постанову Господарського суду Полтавської областівід 15 лютого 2007року  по справі № 3/36 скасувати. Стягнути з державного бюджету України  на користь Малого приватного підприємства «Філіп» - 3,40 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

                В іншій частині постанову Господарського суду Полтавської області від 15 лютого 2007року  по справі № 3/36 – залишити без змін

 Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 24 вересня 2007 року

                    Головуючий                                                        Сіренко О.І.       

                               Судді                                                          Григоров А.М.

                                                                                                   Подобайло З.Г.