Рішення № 10015622, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/19403.06.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк»

До Приватне підприємство «Алатус»

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю «Анкор-Плюс»

про стягнення 4193,97 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Тесленко О.В. –представник за довіреністю

Від відповідача не зявився

Від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 126,31 грн. суми заборгованості за процентами по договору, 4065,05 грн. пені, 2,61 грн. штрафних санкцій, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –102,00 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 було порушено провадження в справі № 47/194 та призначено розгляд справи на 08.04.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 розгляд справи було відкладено до 18.05.2010, а ухвалою від 18.05.2010 –до 03.06.2010.

В судове засідання 03.06.2010 зявився представник позивача, який заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що згідно умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про факторингове обслуговування № 1/030308-Ф відповідачем було відступлено позивачу право вимоги від третьої особи коштів у вигляді всіх видів неустойок з моменту їх виникнення по всіх угодах, які укладались між відповідачем та третьою особою. У додаткових угодах № 4/1-№ 4/17 до договору про факторингове обслуговування № 1/030308-Ф позивачем та відповідачем було узгоджено статус третьої особи,як дебітора і затверджено суму ліміту грошової вимоги до третьої особи. В свою чергу, на виконання додаткової угоди № 4/17 від 29.05.2009 по факту поставки на підставі видаткових накладних позивачем 29.05.2009 здійснено авансування у розмірі 94011,10 грн., продукція була поставлена 29.05.2009 та мала бути оплачена третьою особою у строк, обумовлений договором поставки - до 27.08.2009, але 27.07.2009 третьою особою було здійснено часткову оплату в сумі 3407,42 грн., а 29.09.2009 відповідачем частково оплачено 1945,39 грн. Станом на 20.11.2009 прострочення по оплаті третьою особою вартості поставленого товару в сумі 88658,29 грн. складає 85 календарних днів. А тому за прострочення виконання третьою особою зобов’язання по своєчасній оплаті вартості поставленого товару, позивач просив суд стягнути з відповідача на підставі п.п. 5.3.2, 7.2.8 договору про факторингове обслуговування № 1/030308-Ф заборгованості за процентами 126,31 грн. та 2,61 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, пеню в сумі 4065,05 грн.

Відповідач в судове засідання 03.06.2010 своїх представників –не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 15.03.2010, від 08.04.2010 та від 18.05.2010 - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань про відкладення розгляду справи –не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 440149.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Третя особа через канцелярію Господарського суду міста Києва подала заяву (телеграму), в якій просила суд слухати справу без участі представника ТОВ «Анкор-Плюс».

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          03.03.2008 між позивачем –ВАТ «КБ «Актив-банк»,як фактором, та відповідачем – ПП «Алатус», як підприємством, було укладено договір про факторингове обслуговування № 1/030308-Ф (далі –договір № 1/030308-Ф), який підписано представниками сторін та посвідчено їхніми печатками, належним чино засвідчена позивачем копія якого навна в матеріалах справи.

          Умовами договору № 1/030308-Ф сторони погодили, що відповідач зобов’язується відступити позивачу (фактору) відповідно до умов даного договору право вимоги від дебіторів відповідача (покупці поставленого відповідачем товару), зазначених у переліку дебіторів, коштів (включаючи усі види неустойок), право на одержання яких належить відповідачу на підставі документів, що підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту (договору купівлі-продажу (постачання) товарів, укладений між відповідачем та дебітором, на підставі умов якого відповідач передає, а позивач придбає право вимоги коштів від дебіторів), а позивач має право придбати зазначені права вимоги коштів від дебіторів відповідача і передати за плату кошти, у розмірі вартості відступленого відповідачем позивачу права вимоги коштів від дебіторів відповідача, у порядку та випадках, передбачених договором (п. 2.1), у день оплати позивачем авансу відповідач сплачує на користь позивача плату за надання позивачем грошових коштів за договором про факторингове обслуговування та комісію за надані позивачем послуги по управлінню дебіторською заборгованістю в розмірі, визначеними тарифами (п. 5.3.2), відповідач виступає поручителем перед позивачем за виконання дебіторами відповідача зобов’язань по оплаті за угодами коштів, право вимоги яких відступлено відповідачем позивачу відповідно до умов даного договору. відповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання дебітором зобов’язань, передбачених контрактом і кожною конкретною угодою (п. 7.2.1), у випадку невиконання або неналежного виконання дебітором зобов’язань по оплаті коштів по угоді, право вимоги по якій відступлено відповідачем позивачу, відповідач як солідарний боржник (поручитель дебітора) зобов’язується протягом наступного дня закінчення додаткового терміну, оплатити позивачу прострочену заборгованість дебітора в повному обсязі, право стягнення якого належить факторові на підставі умови контракту та/або угоди, і відшкодувати позивачу всі понесені ним збитки, пов’язані з невиконанням дебітором своїх зобов’язань (п. 7.2.2), за невиконання або неналежне виконання умов п. 7.2.2 даного договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених коштів за кожний день прострочення за період, протягом якого діяла зазначена ставка (п. 7.2.8).

Також, сторонами договору № 1/030308-Ф було погоджено додаток № 1 до договору «Тарифи», відповідно до якого:

- проценти за користування наданим позивачем авансом погоджено в розмірі 1% річних від суми авансу з моменту виплати авансу і до отримання позивачем суми, рівній сумі авансу;

- комісія за надані позивачем послуги по управлінню дебіторською заборгованість відповідача –в розмірі 0.20% від повної суми (в т.ч ПДВ);

- плата за надання позивачем грошових коштів за договором визначається у відсотках від повної суми авансу (3,10%)з урахуванням строку відстрочки платежу –60 календарних днів.

03.12.2008 між позивачем –ВАТ «КБ «Актив-банк»,як фактором, та відповідачем – ПП «Алатус», як підприємством, було укладено додаткову угоду до договору № 1/030308-Ф, згідно якої сторонами погоджено нові Тарифи, а саме:

- проценти за користування наданим позивачем авансом погоджено в розмірі 1% річних від суми авансу з моменту виплати авансу і до отримання позивачем суми, рівній сумі авансу;

- комісія за надані позивачем послуги по управлінню дебіторською заборгованість відповідача –в розмірі 0.20% від повної суми (в т.ч ПДВ);

- плата за надання позивачем грошових коштів за договором визначається у відсотках від повної суми авансу (4,00%)з урахуванням строку відстрочки платежу –60 календарних днів.

Відповідно до укладених між позивачем –ВАТ «КБ «Актив-банк»,як фактором, та відповідачем – ПП «Алатус», як підприємством, додаткових угод, було узгоджено статус третьої особи,як дебітора і затверджено суму ліміту грошової вимоги до третьої особи, а також позивачем було перераховано відповідачу аванси, що підтверджується наявними в справі платіжними дорученнями, а саме:

-          по додатковій угоді № 4/1 від 04.03.2008 –в сумі 150237,31 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/2 від 05.03.2008 –в сумі 1062,69 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/3 від 21.05.2008 –в сумі 63491,42 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/4 від 24.06.2008 –в сумі 87789,45 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/5 від 23.07.2008 –в сумі 30714,92 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/6 від 25.07.2008 –в сумі 27863.85 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/7 від 31.07.2008 –в сумі 7231,04 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/8 від 19.08.2008 –в сумі 85490,19 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/9 від 01.09.2008 –в сумі 6149,38 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/10 від 05.09.2008 –в сумі 37346,54 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/11 від 13.10.2008 –в сумі 20569,99 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/12 від 13.11.2008 –в сумі 24216,70 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/13 від 28.11.2008 –в сумі 26070,41 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/14 від 30.01.2009 –в сумі 23229,59 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/15 від 27.03.2009 –в сумі 130000.00 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/16 від 03.04.2009 –в сумі 5988,90 грн.;

-          по додатковій угоді № 4/17 від 29.05.2009 –в сумі 94011,10 грн.

Позивачем для долучення до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії:

- Договору поставки № 1/06 від 10.01.2007, відповідно до умов якого відповідач –ПП «Алатус», як постачальник, зобов’язався передати у власність покупця –ТОВ «Анкор - Плюс»(третя особа) товар (полікарбонатні профілі та листи), а покупець зобов’язався їх оплатити з відстрочкою платежу 60 календарних днів (п.2.3).

- видаткових накладних по договору поставки № 1/06 від 10.01.2007, відповідно до яких відповідачем, як постачальником, було поставлено, а третьою особою, як покупцем, прийнято товар згідно специфікації, зокрема згідно видаткової накладної № АЛ –0000027 від 29.05.2009 на суму 32967,84 грн. та видаткової накладної № АЛ –0000023 від 29.05.2009 на суму 72540,00 грн., а загалом за зазначеними обома накладними –на суму 102507,84 грн.

Згідно умов укладеної між позивачем –ВАТ «КБ «Актив-банк»,як фактором, та відповідачем –ПП «Алатус», як підприємством, додаткової угоди № 4/17 від 20.09.2009 до договору № 1/030308-Ф, відповідач передав позивачу право стягнення грошових коштів, включаючи всі види неустойок і збитки), на умовах договору № 1/030308-Ф по угодам з дебітором, що вказаний у наведеному реєстрі, а саме: ТОВ «Анкор-Плюс», повна сума –105507,84 грн. по договору поставки № 1/06 від 10.01.2007 за видатковими накладними № АЛ –0000027 від 29.05.2009 на суму 32967,84 грн. та № АЛ –0000023 від 29.05.2009 на суму 72540,00 грн., строк оплати дебітором (ТОВ «Анкор-Плюс») –28.07.2009, сума авансу –94011,10 грн., який було перераховано позивачем.

Як зазначав позивач у позові, за додатковими угодами № 4/1 - № 4/16 до договору № 1/030308-Ф заборгованість відсутня,про що позивачем надано виписку по рахунку, згідно якого вихідний залишок дорівнює розміру авансу за додатковою угодою № 4/17 від 29.05.2009 в сумі 94011,10 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з статтею 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Умовами статті 1084 Цивільного кодексу України встановлено, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно вимог статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В свою чергу, поняття пені визначене частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, згідно якої пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що згідно умов Договору поставки № 1/06 від 10.01.2007 та на підставі видаткових накладних № АЛ –0000027 від 29.05.2009 на суму 32967,84 грн. та № АЛ –0000023 від 29.05.2009 на суму 72540,00 грн. відповідачем було передано третій особі у власність товар загалом на суму 102507,84 грн., який третя особа мала оплатити у строк до 27.08.2009 враховуючи відстрочку оплати платежу у 60 календарних днів.

В свою чергу, на підставі укладення між позивачем та відповідачем додаткової угоди № 4/17 від 29.05.2009 до договору № 1/030308-Ф, позивачем було здійснено авансування вищезазначеної поставки в сумі 94011,10 грн., а відповідач передав позивачу право стягнення грошових коштів (включаючи всі види неустойок і збитки) по договору поставки № 1/06 від 10.01.2007 за видатковими накладними № АЛ –0000027 від 29.05.2009 на суму 32967,84 грн. та № АЛ –0000023 від 29.05.2009 на суму 72540,00 грн.

Таким чином, оскільки 29.05.2009 відповідачем було поставлено третій особі товар за видатковими накладними № АЛ –0000027 від 29.05.2009 на суму 32967,84 грн. та № АЛ –0000023 від 29.05.2009 на суму 72540,00 грн., третя особа мала оплатити у повному обсязі поставлений у строк до 27.08.2009, але нею лише було здійснено часткове перерахування грошових коштів позивачу в сумі 3407,42 грн., що відбулось 27.07.2009, а відповідачем також було перераховано позивачу 1945,39 грн. 29.09.2009, а заборгованість в сумі 88658,29 грн. не була погашена і позивачу у обумовлений договором № 1/030308-Ф строк відповідачем станом на 20.11.2009 не відшкодована, період прострочення якої складає 85 днів.

Таким чином, оскільки відповідач, всупереч умов договору № 1/030308-Ф, не оплатив у обумовлений договором строк позивачу прострочену заборгованість дебітора (ТОВ «Анкор-Плюс») в повному обсязі, право стягнення якої належить позивачу на підставі умови контракту та/або угоди (Договору поставки № 1/06 від 10.01.2007 та на підставі видаткових накладних № АЛ –0000027 від 29.05.2009 на суму 32967,84 грн. та № АЛ –0000023 від 29.05.2009 на суму 72540,00 грн.) та враховуючи те, що згідно пункту 7.2.1. договору № 1/030308-Ф відповідач виступає поручителем перед позивачем за виконання дебіторами відповідача зобов’язань по оплаті за угодами коштів, право вимоги яких відступлено відповідачем позивачу відповідно до умов даного договору. відповідач несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання дебітором зобов’язань, передбачених контрактом і кожною конкретною угодою, доказів погашення заборгованості відповідачем у заявлений позивачем період стягнення штрафних санкцій суду станом на момент вирішення спору не надано, а тому суд дійшов висновку, що згідно ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, відповідачем прострочення виконання своїх зобов’язань по договору № 1/030308-Ф, і згідно вимог п.п. 5.3.2, 7.2.1, 7.2.2 та 7.2.8 договору № 1/030308-Ф таке прострочення є підставою для відповідальності відповідача у вигляді стягнення заборгованості за процентами в сумі 126,31 грн. та 2,61 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами в сумі 4065,05 грн., щодо періодів нарахування яких та ставок суд погоджується з розрахунками позивача, наведеними ним у розрахунку позовних вимог.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 126,31 грн. заборгованості за процентами, 2,61 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, 4065,05 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за перерахованим авансом.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Алатус»(код ЄДРПОУ 33776624, місцезнаходження: 03124 м.Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7А) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк»(код ЄДРПОУ 26253000, місцезнаходження: 04070 м.Київ, вул. Борисоглібська, 3) заборгованості за процентами –126 (сто двадцять шість) грн. 31 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами –02 (дві) грн. 61 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за перерахованим авансом - 4065 (чотири тисячі шістдесят п’ять) грн. 05 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Дата підписання рішення –03.06.2010