Рішення № 10015607, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/15927.04.10 За позовом Фізичної особи –підприємця Іванченко Людмили Миколаївни До Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Захід»

про стягнення 27641,54 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Жмайло О.В. - представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 24600,00 грн. заборгованості по додатковій угоді №1 від 03.11.2008 до Договору № 8-2831, 2378,78 грн. пені, 339,68 грн. 3% річних, 323.08 грн. інфляційних нарахувань, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 276,42 грн. та послуг з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн., 1500,00 грн. адвокатських послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2010 було порушено провадження в справі № 47/159 та призначено розгляд справи на 16.03.2010.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.03.2010 розгляд справи було відкладено до 13.04.2010, а ухвалою від 13.04.2010 - до 27.04.2010.

В судовому засіданні 27.04.2010 представник позивача заявлені вимоги підтримав повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним були надані відповідачу послуги по роботі екскаватора відповідно до умов укладеного між сторонами Договору № 8-2831 від 03.11.2008 та додаткової угоди до нього №1 від 03.11.2008, вказані послуги відповідачем були прийняті, однак не оплачені в повному обсязі, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та суми пені.

Відповідач в судове засідання 27.04.2010 своїх представників –не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 27.02.2010, 16.03.2010 та від 13.04.2010 - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Про проведення судових засідань 16.03.2010, 13.04.2010 та 27.04.2010 був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного управління статистики у м. Києві про знаходження відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців № 21-10/2126-2 від 15.04.2010.

В свою чергу, відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в даному судовому засіданні.

Представник позивача проти заявленого клопотання заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, враховуючи те, що відповідач про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, він був обізнаний про наявність судового спору в справі № 47/159 та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи, а також з метою уникнення затягування строку вирішення спору, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ

03.11.2008 між позивачем –Фізичною особою підприємцем Іванченко Людмилою Миколаївною, в якості виконавця та відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»в якості замовника, було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №8-2831, яка підписана представниками позивача та відповідача і посвідчена печатками юридичних осіб, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами додаткової угоди №1 від 03.11.2008 до Договору №8-2831 сторони погодили, що виконавець (позивач) за завданням замовника (відповідача) зобов'язався надати послуги по роботі будівельної спецтехніки, а саме екскаватором КАМАТСУ-РС180LC, на об’єктах замовника за адресами вказаними в заявках (п. 1.1), а замовник (відповідач) зобов’язався оплачувати надані виконавцем (позивачем) послуги (п. 2.1.11), замовник (відповідач) проводить розрахунки з виконавцем (позивачем) на умовах передоплати в наступному порядку: на початку надання послуг замовник здійснює перший авансований платіж в сумі 18200,00 грн., який складається з платежу в розмірі 100% за 7 робочих днів надання послуг будівельною спецтехнікою (п. 3.3.1), наступні авансовані платежі замовник сплачує за кожні сім днів роботи будівельної спецтехніки в строк за 2 банківських дні до початку здійснення таких робіт виконавцем (п. 3..3.2), остаточний розрахунок замовник (відповідач) здійснює протягом 3-ох банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі наданих послуг. (п. 3.3.), виконавець (позивач) не пізніше 3-х робочих днів після надання послуг передає замовникові (відповідачу) акти приймання-передачі наданих послуг (п. 3.5), замовник (відповідач) протягом 3-ох робочих днів з моменту одержання актів приймання –передачі наданих послуг, здійснює приймання фактично наданих послуг, і підписує вищезазначені документи. У випадку виникнення розбіжностей між сторонами, з питань відповідності обсягів та якості надаваних послуг замовник повинен на протязі такого ж терміну направити мотивовані зауваження (п. 3.6), у випадку непредставлення у встановлений строк замовником (відповідачем) підписаного акту приймання передачі наданих послуг або мотивованої відмови від прийняття наданих послуг, такі послуги вважаються прийнятими замовником (п 3.8), в разі порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує пеню в розмірі 1% від вартості таких послуг за кожен день прострочення (п.6.1).

Відповідно до Заявки №0000002372 від 03.11.2008, яка підписана представниками сторін та посвідчена печатками сторін, відповідач замовив позивачу виконання послуг (земляних робіт) будівельною спецтехнікою (екскаватором КАМАТСУ-РС180LC) за адресою м. Алтинівка (кар’єр ), строк виконання: 05.11.2008 -30.11.2008, сума фрахту 40000,00 грн.

Відповідно до Актів здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн., вартість наданих позивачем відповідачу послуг була визначена загалом в сумі 39600,00 грн.

Суд, дослідивши Акти здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн., встановив, що вони підписані в односторонньому порядку лише позивачем та посвідчені його печаткою, відповідачем зазначені акти не підписані і печаткою не посвідчені.

Відповідно до рахунків –фактур № РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн., позивачем було виставлено відповідачу вартість наданих послуг загалом в сумі 39600,00 грн.

Відповідно до виписок по рахунку позивача, відповідачем було здійснено перерахування на користь позивача в якості оплати за надані послуги будівельною технікою загалом 15000,00 грн., а саме: 07.11.2008 –10000,00 грн., 19.11.2008 –5000,00 грн.

Позивач у претензії б/н від 11.06.2009 заявив вимогу про погашення заборгованості за надані послуги згідно додаткової угоди № 1 від 03.11.2008 в сумі 24600,00 грн.

У відповідь на претензію позивача б/н від 11.06.2009, відповідач надіслав відповідь на претензію № 12 від 17.06.2009, в якій відповідач визнав суму заборгованості в сумі 24600,00 грн. та зобов’язався її сплатити в найкоротший термін.

Як зазначав позивач у позові, Акти здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн. були ним направлені відповідачу, на підтвердження чого надано фіскальний чек № 5841 від 04.11.2009, опис вкладеного та повідомлення про вручення, згідно яких отримувачем поштового відправлення зазначено ТОВ «Логіка-Транс», яке не є ні стороною додаткової угоди №1 від 03.11.2008 до Договору №8-2831, ні стороною у справі.

В подальшому, позивачем було надано суду фіскальний чек № 0698 від 14.04.2010 та опис вкладеного у цінний лист саме на ім’я відповідача, згідно якого відповідачу було направлено наступні документи: додаткову угоду №1 від 03.11.2008, копію заявки, односторонньо підписані позивачем Акти здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн., а також рахунки – фактури № РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн. та акт звірки взаєморозрахунків.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обов’язку по повній оплаті наданих позивачем (виконавцем) та прийнятих замовником (відповідачем) послуг, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 24600,00 грн. заборгованості по додатковій угоді №1 від 03.11.2008 до Договору № 8-2831, 2378,78 грн. пені, 339,68 грн. 3% річних, 323.08 грн. інфляційних нарахувань, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита 276,42 грн. та послуг з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн., 1500,00 грн. адвокатських послуг.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем на виконання умов укладеної з відповідачем додаткової угоди №1 від 03.11.2008 до Договору №8-2831 було надано відповідачу на його замовлення послуги з виконання робіт будівельною спецтехнікою (екскаватором КАМАТСУ-РС180LC) загалом на суму 39600,00 грн. і виконання яких оформлено позивачем актами здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн., які були підписані позивачем та посвідчені його печаткою, а також надіслані відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 0698 від 14.04.2010 та описом вкладеного у цінний лист саме на ім’я відповідача.

Судом не приймається як належний доказ направлення відповідачу позивачем актів здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн. фіскальний чек № 5841 від 04.11.2009, опис вкладеного та повідомлення про вручення, оскільки згідно наведених поштових документів отримувачем поштового відправлення зазначено ТОВ «Логіка-Транс», яке не є ні стороною додаткової угоди №1 від 03.11.2008 до Договору №8-2831, ні стороною у справі

В свою чергу, надіслані позивачем відповідачу акти здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн., надіслання яких підтверджується фіскальним чеком № 0698 від 14.04.2010 та описом вкладеного у цінний лист, відповідачем підписані не були і печаткою відповідача також посвідчені не були, мотивовані заперечення або відмова від прийняття наданих послуг по актам згідно п. 3.7 додаткової угоди №1 від 03.11.2008 до Договору №8-2831 відповідачем позивачу також надані не були, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, а тому у відповідності до ст. 853 Цивільного кодексу України та п. 3.8 додаткової угоди №1 від 03.11.2008 до Договору №8-2831 надані позивачем послуги по даним актам вважаються прийнятими відповідачем і у відповідача існує обов’язок їх оплати у повному обсязі.

Таким чином, оскільки відповідачем свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг по актам здачі - приймання виконаних робіт №РФ-0000006 від 30.11.2008 на суму 30800,00 грн. та № РФ-0000007 від 17.12.2008 на суму 8800,00 грн. не було виконано належним чином, оскільки позивачем було надано відповідачу послуг загалом на суму 39600,00 грн., з яких відповідачем оплачено лише 15000,00 грн., заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті наданих послуг складає загалом 24600,00 грн. і мала бути погашена у строк до 23.04.2010, з урахуванням того, що належним доказами направлення актів є саме фіскальний чек № 0698 від 14.04.2010 та описом вкладеного (3 дні на підписання (п.3.6. угоди) + 3 банківських дні на оплату (п.3.3 угоди), чого відповідачем здійснено не було, належних та допустимих доказів погашення заборгованості в сумі 24600,00 грн. суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Отже, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по існує непогашена заборгованість в сумі 24600,00 грн. (39600,00 грн. (загальна сума наданих послуг)–15000,00 грн. (часткова оплата) = 24600,00 грн.), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем та прийняті відповідачем послуги, але не оплачені відповідачем (замовником) у повному обсязі - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 24600,00 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов’язання по повній оплаті наданих послуг 2378,78 грн. пені, 339,68 грн. 3% річних, 323,08 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст. 343 ч.2 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, вищенаведені розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат здійснені позивачем за період з червня 2009 по листопад 2009 включно, з урахуванням того, що на думку позивача, відповідач мав погасити заборгованість за надані послуги виконання робіт будівельною технікою у строк до 17.06.2009, оскільки у відповіді на претензію відповідач погодився з наявною сумою заборгованості в сумі 24600,00 грн.

Але, суд враховує те, що початком прострочення відповідачем виконання зобов’язання перед позивачем по оплаті заборгованості по актам здачі-приймання робіт в сумі 24600,00 грн. є 23.04.2010, оскільки доказами направлення актів є саме фіскальний чек № 0698 від 14.04.2010 та описом вкладеного, а оскільки позивачем у позові заявлено вимоги до сплати витрат з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних за період з червня 2009 по листопад 2009 включно, тобто за період у який строк оплати відповідачем наданих послуг ще не настав, а тому підстав для застосування до відповідача відповідальності за просторочення виконання зобов’язання відповідно до вимог ст. 230 ГК України та ст.625 ЦК України у суду відсутні.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2050,81 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 2378,78 грн. пені та 3% річних у розмірі 495,06 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 24600,00 грн. основного боргу, в задоволенні позовних вимог в інший частині суд відмовляє.

Також, позивачем у позові заявлено про відшкодування йому за рахунок відповідача суму адвокатських витрат в розмірі 1500,00 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме Договором №1-09/ф про надання правової допомоги від 30.10.2009., який укладений між позивачем та адвокатським об’єднанням «Віталій Титич і партнери», Актом приймання-передачі виконаних послуг від 02.12.2009 на суму 1200,00 грн., квитанцією про оплату послуг адвоката від 04.12.2009 р. на суму 1200,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на послуги адвоката підлягають пропорційному відшкодуванню в сумі 1067,96 грн., оскільки позивачем відповідно до квитанції про оплату послуг адвоката від 04.12.2009 було сплачено на користь адвокатського об’єднання 1200,00 грн. і позовні вимоги задоволені судом частково.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати на оплату послуг адвоката, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 44, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Захід»(код ЄДРПОУ 31980480, місцезнаходження: 02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Фізичної особи підприємця –Іванченко Людмили Миколаївни (ідентифікаційний код 2424814166, юридична адреса: 08030, м. Бориспіль, вул. Ушакова,3 кв.7) 24 600 (двадцять чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1067 ( одна тисяча шістдесят сім) грн. 96 коп. витрат на оплату послуг адвоката, а також 246 (двісті сорок шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 210 (двісті десять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

Дата підписання рішення –03.06.2010