Рішення № 10013535, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/19130.04.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ласуня»

До                               Малого приватного підприємства «Альфа –П»

Про                              стягнення 4286,05 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Дутчак В.Ф., довіреність № 3/10/10 від 10.03.2010р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ласуня»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Малого приватного підприємства «Альфа –П»(далі – відповідач) про стягнення з останнього 4286,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 84 від 01.01.2009р.

Ухвалою суду від 21.04.2010р. порушено провадження у справі № 1/191 та призначено розгляд на 30.04.2010р.

30.04.2010р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Представник позивача наголосив на тому, що між сторонами було укладено акт звірки розрахунків, після підписання якого відповідача частково розрахувався з заборгованістю.

Згідно з довідкою ЄДРПОУ на відповідача, місце реєстрації останнього не змінювалось, процесуальні документи скеровані на адресу відповідача до суду не повертались.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 84 від 01.01.2009р. (далі –договір), відповідно до якого позивач зобов’язався поставляти та передавати у власність, а відповідач зобов’язався приймати товари та здійснювати їх оплату, на умовах та в строки, визначені договором.

На виконання умов договору та згідно надісланих відповідачем заявок на товар позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується копіями видаткових накладних, доданих до матеріалів справи на суму 4046,46 грн.

Згідно п.6.4 договору, відповідач зобов’язався здійснювати оплату за поставлений товар з відстрочкою оплати 21 календарний день, проте відповідач в порушення умов договору з наявною заборгованістю не розрахувався.

Між сторонами було укладено акт звірки розрахунків за період з 01.12.2009р. по 31.12.2009р., згідно якого відповідач визнав наявність заборгованості у розмірі 4728,20 грн.

Відповідач після підписання акт звірки частково розрахувався з наявною заборгованістю.

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 3828,20 грн.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 4285,05 грн. боргу, а саме: 3828,20 грн. –основного боргу, 245,78 грн. –пені, 35,97 грн. –3% річних, 176,10 грн. –інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

У судовому засіданні 30.04.2010р. позивач подав уточення позовних вимог, яким зменшив позовні вимоги внаслідок погашення відповідачем суми основного боргу, проте оскільки борг було погашено вже після порушення провадження у справі просив суд стягнути з відповідача 475,51 грн. боргу, а саме: 261,19 грн. –пені, 38,22 грн. –3% річних, 176,10 грн. –інфляційних втрат.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 102 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням уточнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Альфа –П»(04201, м.Київ, вул. Полярна 8-А, код ЄДРПОУ 21607114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Ласуня»(01103, м.Київ, вул. М.Драгомирова 4, офіс 122, код ЄДРПОУ 32310083) 261 (двісті шістдесят одну) грн. 19 коп. –пені, 38 (тридцять вісім) грн. 22 коп. –3% річних, 176 (сто сімдесят шість) грн. 10 коп. –інфляційних втрат; 102 (сто дві) грн. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 3828,20 грн. –основного боргу, провадження припинити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                       В.І. Мельник

(Рішення виготовлено та підписано 14.05.2010р.)