Рішення № 10013417, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/74729.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кушнер»

до Дочірнього підприємства «Торговий центр «Тортола»спільного

українсько-амеріканського підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРТОЛА»

про стягнення 4787,19 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Єрьомін В.О. - предст. за довір. №б/н від 05.11.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 29.03.2010, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер»до Дочірнього підприємства «Торговий центр «Тортола» спільного українсько-амеріканського підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРТОЛА»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007р., та згідно видаткових накладних: №ВН-К6932 від 04.03.2009р., №ВН-К7455 від 09.03.2009р., №ВН-К8291 від 16.03.2009р., у розмірі 4787,19 грн., з яких: 4287,63 грн. –сума боргу, 81,01 грн. –3% річних, 13,50 грн. –пеня, 405,05 грн. –штраф, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 було порушено провадження у справі №35/747, розгляд справи призначено на 13.01.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 13.01.2010 надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/747 від 09.12.2009.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.01.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/747 від 09.12.2009.

В судовому засіданні 13.01.2010, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 27.01.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 27.01.2010 надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/747 від 09.12.2009; підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.01.2010 надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/747 від 09.12.2009; заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №35/747 від 27.01.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 08.02.2010.

04.02.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представників останнього в судове засідання.

Позивач в судове засідання 08.02.2010 не з’явився, своїх повноважних представників не направив, про поважність підстав відсутності суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва №35/747 від 08.02.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 24.02.2010.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2010 повідомив суд, що ведуться переговори щодо врегулювання спору між сторонами шляхом укладання мирової угоди.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.02.2010 підтвердив вищезазначену інформацію, викладену позивачем.

Представники в судовому засіданні 24.02.2010 надали суду узгоджене сторонами клопотання про подовження строку розгляду спору у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнив вищезазначене клопотання сторін, та продовжити строк вирішення спору у справі №35/747.

В судовому засіданні 24.02.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 15.03.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2010, на підставі п.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору у справі №35/747.

Представник позивача в судовому засіданні 15.03.2010 повідомив суд, що відповідачем частково сплачено суму боргу.

Відповідач в судове засідання 15.03.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність підстав відсутності суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/747 від 15.03.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.03.2010.

23.03.2010 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2010 надав клопотання про розстрочку виконання рішення суду відповідачем; підтримав уточненні позовні вимоги та просив суд задовольнити позов та клопотання про розстрочення виконання рішення відповідачем.

Позивач в заяві про уточнення позовних вимог просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача.

Суд відмовив в задоволенні зазначеної вимоги позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду, а також не вказано на яке саме майно та на які грошові кошти на яких рахунках відповідача позивач просить накласти арешт.

Відповідач в судове засідання 29.03.2010 не з’явився, своїх представників не направив, про поважність підстав відсутності суд не повідомив, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КУШНЕР»(далі-позивач) та Дочірнім підприємством «Торговий центр «Тортола»(далі-відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу товарів №13/5370 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.) продавець (позивач) зобов’язався продати (передати у власність), а покупець (відповідач) прийняти та оплатити пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, а також у випадках, обумовлених договором, тару, яки надалі іменовані «товар».

Згідно п.3.2. Договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін документів, які засвідчують момент передачі товару в асортименті, кількості та за цінами, вказаних в них, і є невід’ємною частиною цього договору. Підписання покупцем товарних накладних свідчить про виконання продавцем зобов’язань за цим договором належним чином.

Відповідно до п.4.2. Договору відповідач сплачує вартість товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом чотирнадцяти банківських днів з моменту переходу права власності на товар.

Позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007 поставив, а відповідач отримав товар за видатковими накладними: №ВН-К6932 від 04.03.2009 на суму 1688,95 грн., №ВН-К7455 від 09.03.2009 на суму 1437,43 грн., №ВН-К8291 від 16.03.2009 на суму 1174,69 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 4287,63 грн.

01.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер»та Дочірнім підприємством «Торговий центр «Тортола»була укладена додаткова угода №14 П до Договору купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007р. в якій сторони договору домовились про розстрочку платежу відповідно до графіку: з лютого по червень 2010р. сума платежу складає 750,00 грн. щомісячно, а в липні 2010р. сума платежу складає 537,63 грн.

04.02.2010р. відповідач відповідно до погодженого договору перерахував 750,00грн. на розрахунковий рахунок позивача.

З матеріалів справи вбачається, що на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007 та додатковою угодою №14 П від 01.02.2010 щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 3537,63 грн. не сплатив.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за видатковими накладними та ґрунтуються на Договорі купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3537,63 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за договором, щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 3537,63 грн. не сплатив.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений товар в порядку та на умовах, встановлених Договором купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007р.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір 3% річних становить 81,01 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 13,50 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за прострочення оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми непогашеного боргу за кожен календарний день прострочення платежу за весь час прострочення;

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нараховано пеню в розмірі 13,50 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 3537,63 грн., пені в розмірі 13,50 грн., 3% річних в розмірі 81,01грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 6.5. договору штраф в розмірі 405,05 грн. за неправомірне користування чужими коштами в розмірі 15% від суми несплаченої партії поставленого товару.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

У відповідності із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання по оплаті платежів нараховано штраф в розмірі 405,05 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи клопотання Позивача про розстрочення виконання рішення, , суд вважає за необхідність використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення відповідно до графіку погодженого сторонами у додатковій угоді №14 П від 01.02.2010р. до Договору купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007р. Суму штрафних санкцій віднести до останнього місяця розрахунків (липень 2010р.)

Розстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення Господарського суду м. Києва №35/747 від 29.03.2010 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Торговий центр «Тортола»спільного українсько-амереканського підприємства з іноземною інвестицією товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРТОЛА»(02121, м. Київ, вул. Колекторна, 3-Б, код ЄДРПОУ 25266065, п/р 260020130075 в ТОВ «Укрпромбанк»м. Київ, МФО 321228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер»(02192, м. Київ, вул. Миропільська, 4, код ЄДРПОУ 32559075, п/р 260093051701 у ВАТ «Банк Богуслав», м. Київ, МФО 380322), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3537,63 грн. (три тисячі п’ятсот тридцять сім гривень 63 коп.) –заборгованості за Договором купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007р., 81,01 грн. (вісімдесят одна гривня 01 коп.) - 3% річних, 13,50 грн. (тринадцять гривень 50 коп.) –пені, 405,05 грн. (чотириста п’ять гривень 05 коп.) –штрафу, 478,71 грн. (чотириста сімдесят вісім гривень 71 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення Господарського суду м. Києва №35/747 від 29.03.2010 року відповідно до графіку погодженого сторонами у додатковій угоді №14 П від 01.02.2010р. до Договору купівлі-продажу товарів №13/5370 від 01.10.2007р. Суму штрафних санкцій віднести до останнього місяця розрахунків (липень 2010р.)

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.05.2010