Рішення № 10012882, 11.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/47711.05.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»

до дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс»

Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

про звернення стягнення на предмет іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача: Чиж І.О. представник за довіреністю № 10 від 28.01.2010 року;

від відповідача: Гуськова Л.М. - представник за довіреністю № 936 від 05.06.2008 року;

Чалий О.М. директор 1;

Гуманенко В.О. директор 2;

від третьої особи ОСОБА_1

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс»- український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 29_/КЛ-2007.

На виконання Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу»від 14.09.2006 року № 133-V створено відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»шляхом реорганізації (перетворення) товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк».

Відповідно до п.1.1. договору кредитної лінії банк відкриває позичальнику кредитну лінію та надає позичальнику кредит у межах суми (ліміту) кредитної лінії, що становить 750000 (сімсот пятдесят тисяч) доларів США.

Позичальник повертає банку кредит і сплачує проценти за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.

Сторонами були підписані угоди до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року, а саме, угода від 23.08.2007 року, від 28.08.2007 року, від 30.08.2007 року.

Відповідно до п. 3 угоди від 30.08.2007 року до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 12 (дванадцять) % річних.

Відповідно до п. 4 угоди від 30.08.2007 року до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року строк повернення позичальником кредиту до 22 серпня 2010 р.

На виконання умов договору позивач надав кредит третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в розмірі 750000 доларів США, що підтверджується заявами про видачу готівки № 06 від 23.08.2007 року, № 06 від 28.08.2007 року, № 04 від 30.08.2007 року.

Відповідно до п. 7 угоди від 30.08.2007 року до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року позичальник щомісяця, до 23 числа кожного місяця, наступного за звітним, сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку № 22080600989201 відповідно до цього договору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, порушила умови договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року.

Відповідно до п.5.2. договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року за несвоєчасне повернення кредиту (траншу кредиту) та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує пеню у розмірі 1 (один) % від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного повернення кредиту і процентів по ньому.

Відповідно до п.5.3. договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року за несвоєчасну повернення сплату комісії за розрахункове обслуговування по кредиту (п. 4.5.1 цього договору) позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 (один) % від суми боргу за кожний день прострочення.

Відповідно до п.2.3. договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року у разі неналежного виконання позичальником умов цього договору (в т.ч. несвоєчасного повернення кредитів (кредиту) несплати процентів, пені) банк має право звернути стягнення на забезпечення.

Станом на 04.06.2009 року заборгованість третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, становить 833541,65 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6343251,96 грн.), простроченої комісії в сумі 122913,76 грн., пені в розмірі 200939,86 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за договором кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року 23.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та дочірнім підприємством акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс»Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда»було укладено іпотечний договір, посвідчений 23.08.2007 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрований в реєстрі за № 4932.

Відповідно до абз. 1 п. 1.2. іпотечного договору від 23.08.2007 року для забезпечення своїх зобов'язань за договором кредиту іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне майно: нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень № 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м. та нежилі приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 50), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 51) (в літ. Б) загальною площею 154, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара будинок 74 (сімдесят чотири) (далі «предмет іпотеки»).

Відповідно до п. 4.1. іпотечного договору від 23.08.2007 року іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки за хоча б однією підставою з наступних, в тому числі за порушення позичальником договору кредиту (несвоєчасне повернення кредиту повністю або частково, або несвоєчасна сплата процентів, комісій тощо).

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору від 23.08.2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, на розсуд іпотекодержателя, відповідно до цього договору або законодавства України за виконавчим написом нотаріуса, рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання через продаж від власного імені предмету іпотеки чи передачу іпотекодержателю предмету іпотеки у власність.

Відповідно до п. 4.4.1. договору кредитної лінії банк також зобовязується у випадку дострокового стягнення кредиту встановлювати конкретний строк повернення кредиту, сповіщаючи про це позичальника.

На виконання умов п. 4.4.1. договору кредитної лінії 11.06.2009 року позивач направив відповідачу іпотечне повідомлення-вимогу за вих. № 1101/2150, що була залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Також, 11.06.2009 року позивач направив третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, іпотечне повідомлення-вимогу за вих. № 1101/2149, що була залишена третьою особою без розгляду та без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/477, розгляд справи призначено на 28.09.2009 року.

У судовому засіданні 28.09.2009 року представник позивача частково подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.07.2009 року.

Представники відповідача подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 07.07.2009 року.

Також, представники сторін подали суду заяву про продовження розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання 28.09.2009 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника третьої особи, суд відклав розгляд справи на 10.11.2009 року.

23.10.2009 року від третьої особи до загального відділу діловодства надійшли документи по справі.

10.11.2009 року представник відповідача через загальний відділ діловодства подав клопотання про припинення провадження у справі № 33/477 у звязку з відсутністю предмету спору.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009 року, у звязку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи № 37/477 відкладено на 17.12.2009 року.

У судове засідання 17.12.2009 року представник позивача та представники відповідача зявилися.

Представник третьої особи в судове засідання 17.12.2009 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника третьої особи, суд відклав розгляд справи на 08.02.2010 року.

Представник третьої особи в судове засідання 08.02.2010 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача через загальний відділ діловодства подали пояснення по справі, а також клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справою № 34/69, вимоги ухвали суду від 17.12.2009 року не виконали.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника третьої особи, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 15.03.2010 року.

У судове засідання 15.03.2010 року представники сторін зявилися.

Від Шевченківської РДА у м. Києві до загального відділу діловодства надійшли документи по справі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 11.05.2010 року.

У судове засідання 11.05.2010 року зявились представники сторін. Представник відповідача Гуськова Л.М. подала додаткові документи по справі, а через загальний відділ діловодства клопотання про зупинення провадження у справі, яке підтримали у судовому засіданні.

Представник позивача заперечував проти вищезазначеного клопотання. Представник відповідача Гуманенко В.О. заперечував проти зупинення провадження по справі. Представник третьої особи заперечував проти зупинення провадження по справі.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача Гуськової Л.М. про зупинення провадження у справі у звязку з його необґрунтованістю.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив в рахунок погашення заборгованості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача станом на 28.09.2009 року у частині заборгованості за кредитом сумі 750000,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6005100,00 грн.), у частині заборгованості за нарахованими процентами у сумі 117076,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 937409,16 грн.), простроченої комісії в сумі 180918,95 грн., пені в розмірі 425957,48 грн. та судові витрати звернути стягнення на нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м та нежилі приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 50), з № 1 по № 12 (3 (групи приміщень № 51) ( в літ. Б) загальною площею 154,40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 74 та належать на праві власності ДП АТ «Рігонда-сервіс»УРТТЦ «Рігонда» м. Київ, код ЄДРПОУ 20041811 та встановити спосіб реалізації вищеназваних приміщень шляхом продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Представники відповідача Гуськова Л.М. та Чалий О.М. позов не визнали. Представник відповідача Гуманенко В.О. позов визнав. Представник третьої особи визнав, що є заборгованість перед банком.

Відповідно до наданого витягу станом на 11.03.2010 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що на момент розгляду справи підтверджено повноваження директора Гуманенко Володимира Олександровича. Також, в заяві про визнання позову директор відповідача Гуманенко В.О. повідомляє про скасування всіх довіреностей, які видані від імені відповідача директором Чалим О.М. та припиняє представництво за ними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

23.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 29_/КЛ-2007.

На виконання Закону України «Про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо форми створення банків та розміру статутного капіталу»від 14.09.2006 року № 133-V створено відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»шляхом реорганізації (перетворення) товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк».

Відповідно до п.1.1. договору кредитної лінії банк відкриває позичальнику кредитну лінію та надає позичальнику кредит у межах суми (ліміту) кредитної лінії, що становить 750000 (сімсот пятдесят тисяч) доларів США.

Позичальник повертає банку кредит і сплачує проценти за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.

Сторонами були підписані угоди до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року, а саме, угода від 23.08.2007 року, від 28.08.2007 року, від 30.08.2007 року.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.1.1. договору кредитної лінії банк відкриває позичальнику кредитну лінію та надає позичальнику кредит у межах суми (ліміту) кредитної лінії, що становить 750000 (сімсот пятдесят тисяч) доларів США.

Позичальник повертає банку кредит і сплачує проценти за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.

Сторонами були підписані угоди до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року, а саме, угода від 23.08.2007 року, від 28.08.2007 року, від 30.08.2007 року.

Відповідно до п. 3 угоди від 30.08.2007 року до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 12 (дванадцять) % річних.

Відповідно до п. 4 угоди від 30.08.2007 року до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року строк повернення позичальником кредиту до 22 серпня 2010 р.

Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобовязань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обовязки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

На виконання умов договору позивач надав кредит третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в розмірі 750000 доларів США, що підтверджується заявами про видачу готівки № 06 від 23.08.2007 року, № 06 від 28.08.2007 року, № 04 від 30.08.2007 року.

Відповідно до п. 7 угоди від 30.08.2007 року до договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року позичальник щомісяця, до 23 числа кожного місяця, наступного за звітним, сплачує проценти за користування кредитом на рахунок банку № 22080600989201 відповідно до цього договору.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, порушила умови договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року.

Відповідно до п. 3.6. договору кредитної лінії позичальник повертає кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок банку у строк, що встановлений п. 1.2. цього договору, або до настання цього строку про виникненні будь якої із таких подій: в тому числі порушення строків сплати процентів; будь яке порушення умов цього договору або договору іпотеки.

П. 4.5.2. договору кредитної лінії позичальник зобовязується протягом дії цього договору щомісяця до 23 числа кожного місяця сплачувати на рахунок банку № 35781600988101комісію за кредитне обслуговування в розмірі 0,25 % від залишку заборгованості за кредитом, що обліковується на позичковому рахунку в останній день місяця, що передує місяцю, у якому сплачується комісія. Ця комісія сплачується у національній валюті України за офіційним курсом обміну валют, що встановлений Національним Банком України у день сплати комісії.

Таким чином, станом на 28.09.2009 року у третьої особи існує заборгованість за кредитом сумі 750000,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6005100,00 грн.), заборгованість за нарахованими процентами у сумі 117076,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 937409,16 грн.), простроченої комісії в сумі 180918,95 грн.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.2. договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року за несвоєчасне повернення кредиту (траншу кредиту) та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує пеню у розмірі 1 (один) % від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного повернення кредиту і процентів по ньому.

Відповідно до п.5.3. договору кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року за несвоєчасну повернення сплату комісії за розрахункове обслуговування по кредиту (п. 4.5.1 цього договору) позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 (один) % від суми боргу за кожний день прострочення.

Станом на 28.09.2009 року заборгованість третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по пені становить 425957,48 грн.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача звернути стягнення на нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м та нежилі приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 50), з № 1 по № 12 (3 (групи приміщень № 51) ( в літ. Б) загальною площею 154,40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, будинок 74 та належать на праві власності ДП АТ «Рігонда-сервіс»УРТТЦ «Рігонда»м. Київ, код ЄДРПОУ 20041811.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за договором кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року 23.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та дочірнім підприємством акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс»Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда»було укладено іпотечний договір, посвідчений 23.08.2007 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрований в реєстрі за № 4932.

Відповідно до ч. 1. статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до абз. 1 п. 1.2. іпотечного договору від 23.08.2007 року для забезпечення своїх зобов'язань за договором кредиту іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне майно: нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень № 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м. та нежилі приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 50), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 51) (в літ. Б) загальною площею 154, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара будинок 74 (сімдесят чотири) (далі «предмет іпотеки»).

Відповідно до ч.1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше вставлено законом (право застави).

Згідно статті 1 Закону України «Про заставу»застава це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п. 4.1. іпотечного договору від 23.08.2007 року іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки за хоча б однією підставою з наступних, в тому числі за порушення позичальником договору кредиту (несвоєчасне повернення кредиту повністю або частково, або несвоєчасна сплата процентів, комісій тощо).

Відповідно до п. 4.2.3. договору кредитної лінії банк має право звернути стягнення на забезпечення у порядку та у випадках, встановлених договором іпотеки або іншою угодою про забезпечення.

Відповідно до п.2.3. договору кредитної лінії у разі неналежного виконання позичальником умов цього договору (в т.ч. несвоєчасного повернення кредитів (кредиту) несплати процентів, пені) банк має право звернути стягнення на забезпечення.

Відповідно до п. 2.4.3. іпотечного договору від 23.08.2007 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 2.4.3. іпотечного договору від 23.08.2007 року іпотекодержатель має право за рахунок коштів, отриманих від продажу предмету іпотеки погасити наявну заборгованість за договором кредиту, а також усі повязані з цим витрати.

Відповідно до п. 2.4.5. іпотечного договору від 23.08.2007 року іпотекодержатель має право достроково звернути стягнення на предмет іпотеки у разі хоча б одного із наступного, в тому числі порушення позичальником договору кредиту та/або іпотекодивцем цього договору.

Відповідно до п. 4.1. іпотечного договору від 23.08.2007 року іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки за хоча б однією підставою з наступних, в тому числі порушення позичальником договору кредиту (несвоєчасне повернення кредиту посністю або частково, або несвоєчасна сплата процентів, комісій тощо).

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору від 23.08.2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, на розсуд іпотекодержателя, відповідно до цього договору або законодавства України за виконавчим нотаріуса, рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання через продаж від власного імені предмету іпотеки чи передачу іпотекодержателю предмету іпотеки у власність.

Відповідно до п. 4.4.1. договору кредитної лінії банк також зобовязується у випадку дострокового стягнення кредиту встановлювати конкретний строк повернення кредиту, сповіщаючи про це позичальника.

На виконання умов п. 4.4.1. договору кредитної лінії 11.06.2009 року позивач направив відповідачу іпотечне повідомлення-вимогу за вих. № 1101/2150, що була залишена відповідачем без розгляду та без задоволення.

Також, 11.06.2009 року позивач направив третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, іпотечне повідомлення-вимогу за вих. № 1101/2149 з проханням у тридцятиденний термін з дня надсилання повідомлення повернути банку в повному обсязі кредит, прострочені проценти, прострочену комісію та нараховану пеню, що була залишена третьою особою без розгляду та без задоволення.

Згідно ч.1 статті 12 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.3 статті 33 ЗУ «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Також, відповідно до наданого витягу станом на 11.03.2010 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців судом встановлено, що на момент розгляду справи підтверджено повноваження директора Гуманенко Володимира Олександровича. Директор відповідача - Гуманенко В.О. позов визнав.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача заборгованості за кредитом сумі 750000,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6005100,00 грн.), заборгованості за нарахованими процентами у сумі 117076,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 937409,16 грн.), простроченої комісії в сумі 180918,95 грн., пені в розмірі 425957,48 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та враховуючи, що у забезпечення виконання зобов'язань третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, за договором кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року 23.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та дочірнім підприємством акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс»Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда»було укладено іпотечний договір, посвідчений 23.08.2007 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрований в реєстрі за № 4932, тому позовні вимоги в частині звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення заборгованості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно.

Частиною 6 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Частиною 7 статті 20 ЗУ «Про заставу»передбачено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються також спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до п. 4 частини 2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 26 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Таким чином, позивач вправі реалізувати майно, що є предметом іпотечного договору, посвідченого 23.08.2007 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрований в реєстрі за № 4932, шляхом продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ «Про іпотеку»та ч.2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 статті 39 ЗУ «Про іпотеку»та ч.2 статті 25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору, посвідченого 23.08.2007 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О. В., зареєстрований в реєстрі за № 4932. на нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень № 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м. та нежилі приміщення №№ 1,2,3 (групи приміщень № 50), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 51) (в літ. Б) загальною площею 154, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара будинок 74 (сімдесят чотири) для задоволення грошових вимог відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299, рахунок № 3619105 у ВАТ «КБ «Експобанк», МФО 322294) за договором кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та ОСОБА_7 (02105, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) у частині заборгованості за кредитом сумі 750000,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6005100 (шість мільйонів пять тисяч сто) грн. 00 коп.), у частині заборгованості за нарахованими процентами у сумі 117076,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 937409 (девятсот тридцять сім тисяч чотириста девять грн. 16 коп.), простроченої комісії в сумі 180918 (сто вісімдесят тисяч девятсот вісімнадцять) грн. 95 коп., пені в розмірі 425957 (чотириста двадцять пять тисяч девятсот пятдесят сім) грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять тисяч) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Встановити спосіб реалізації нежилих приміщень №№ 1-7 групи приміщень № 45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв. м. та нежилих приміщень №№ 1,2,3 (групи приміщень № 50), з № 1 по № 12 (групи приміщень № 51) (в літ. Б) загальною площею 154, 40 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара будинок 74 (сімдесят чотири) для задоволення грошових вимог відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, код ЄДРПОУ 09322299, рахунок № 3619105 у ВАТ «КБ «Експобанк», МФО 322294) за договором кредитної лінії № 29_/КЛ-2007 від 23.08.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк»та ОСОБА_7 (02105, АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1 у частині заборгованості за кредитом сумі 750000,00 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 6005100 (шість мільйонів пять тисяч сто) грн. 00 коп.), у частині заборгованості за нарахованими процентами у сумі 117076,63 доларів США (що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 937409 (девятсот тридцять сім тисяч чотириста девять) грн. 16 коп.), простроченої комісії в сумі 180918 (сто вісімдесят тисяч девятсот вісімнадцять) грн. 95 коп., пені в розмірі 425957 (чотириста двадцять пять тисяч девятсот пятдесят сім) грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять тисяч) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання рішення: 28.05.2010 року.