Рішення № 10011878, 31.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.10 Справа № 15/138/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний завод гідравлічних машин”, 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 77

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовський завод нестандартного устаткування”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Орджонікідзе, 66, оф. 26

про стягнення 2 736,91 грн.

Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Ігнатов З.М., представник дов. № 1/10 від 23.01.2010

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний завод гідравлічних машин” до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовський завод нестандартного устаткування” про стягнення 2 736,91 грн.

22.04.2010 ухвалою господарського суду порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 17.05.2010.

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 31.05.2010р. за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: 01.04.2007р. ТОВ «Південний завод гідравлічних машин»та ТОВ «Азовський завод нестандартного устаткування»був укладений договір №1002/07 суборенди нежитлових приміщень. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати відповідачу в орендне користування нежитлові приміщення, а відповідач зобов’язався прийняти їх та здійснювати внесення орендних платежів та внесення плати з спожиту електричну енергію при користуванні орендованими приміщеннями. Позивач зазначає, що взяті на себе зобов’язання за договором виконав належним чином, а відповідач в порушення умов договору зобов’язання щодо внесення вартості спожитої електроенергії не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 2736,91 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.04.2007р. ТОВ «Південний завод гідравлічних машин»та ТОВ «Азовський завод нестандартного устаткування»був укладений договір №1002/07 суборенди нежитлових приміщень.

Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати відповідачу в орендне користування нежитлові приміщення, а відповідач зобов’язався прийняти їх та здійснювати внесення орендних платежів та внесення плати з спожиту електричну енергію при користуванні орендованими приміщеннями.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідачу передані в орендне користування нежитлові приміщення «заготовительного и ремонтно –механчиеского цехов», які розташовані за адресою.

Відповідно до п. 5.7 договору відповідач зобов’язався самостійно від свого імені укласти договори з третіми особами на постачання води, комунальних послуг, електроенергії та інше.

Відповідно до п. 6.4 договору відповідач зобов’язався здійснювати оплату вартості спожитої електроенергії відповідно до п. 5.7 договору.

Додаткової угодою № 1 від 01.12.2007р. до договору сторони дійшли згоди доповнити п. 5.7 договору текстом наступного змісту, а саме : «п. 1до моменту укладення орендарем від свого імені договору з електропостачальною організацією на поставку електроенергії, розрахунки за споживану електричну енергію здійснюються орендарем до 05 числа місяця наступного після звітного періоду на відставі виставленого орендодавцем рахунку.

В порушення умов договору відповідачем не здійснено укладення договору з електропостачальною організацією.

Протягом дії договору відповідачем не здійснено оплати за актом №970 від 29.08.2008р. на суму та за видатковою накладною №ЮГМ00963 від 29.08.2009р. на постачання промислової електроенергії в сумі 2290,88 грн. з урахуванням ПДВ.

01.09.2008р. на адресу відповідача направлено претензію з вимогою погасити наявну заборгованість. У відповіді на претензію відповідач зазначив, що вимоги ним визнаються в повному обсязі.

Також між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за яким у відповідача обліковується заборгованість перед позивачем з заявленої до стягнення суми коштів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 2736,91 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Азовський завод нестандартного устаткування”, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул.. Орджонікідзе, 66, оф. 26, ЄДРПОУ 34517084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південний завод гідравлічних машин”, 71101, Запорізька область, м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, 77, ЄДРПОУ32440612) 2736,91 грн. основного боргу та 338 грн. судових витрат. Видати наказ.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 02.06.2010р..