Рішення № 10011847, 27.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10 Справа № 10/157/10

За позовом: КП “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів”,

м. Запоріжжя

До відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст”,

м. Запоріжжя

про стягнення суми 23 741, 41 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Колодій А.О. дов. від 14.10.09

Від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

          Розглядається спір про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 17 352,55 грн., пені в сумі 2 008,14 грн., 3% річних в сумі 745,92 грн., втрати від інфляції в сумі 3 634,80 грн. за Договором № 03-37 від 21.07.08.           

Відповідач суму основного боргу визнає повністю, заперечує проти стягнення пені в сумі 2 008,14 грн., 3% річних в сумі 745,92 грн. з наступних підстав. Заборгованість утворилася не з вини відповідача а у зв’язку із припиненням фінансування виконаних робіт на автотранспортній магістралі, які здійснювалися за Договором Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжміст” з КП “ЕЛУАД”.

Відповідач подав заяву про відстрочку виконання рішення та просить відстрочити до 01.08.10.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив:

21.07.2008р. між комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»(Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Запоріжміст" (Відповідач) було укладено договір № 03-37 на виконання робіт на автотранспортній магістралі через ріку Дніпро у м. Запоріжжі. Транспортна розв'язка №2 (договір), відповідно до умов якого Позивач, прийняв на себе зобов'язання на виконання по завданню Відповідача, в межах договірної ціни, з використанням засобів і матеріалів роботи на автотранспортній магістралі через ріку Дніпро у м. Запоріжжі. Транспортна розв'язка №2.

Договором передбачено що вартість робіт визначається договірною ціною, яка орієнтовно склала 25 375,20 грн. (п.п. 2.1., 2.2. договору)

КП «ЕЛУАШ»належним чином виконало умови договору по виконанню робіт на автотранспортній магістралі через ріку Дніпро у м. Запоріжжі. Транспортна розв'язка №2, та здало виконані роботи по актам здачі-прийняття виконаних робіт Замовнику - ТОВ „Запоріжміст" у жовтні 2008р. Сторонами були підписані акти здачі-прийняття виконаних робіт № 1045 на суму 12 576,00 грн., № 748 на суму 7 624,80 грн.

Згідно п. 3.1. договору, оплата по договору здійснюється по факту виконаних робіт на підставі рахунку протягом 5 днів після підписання акту прийняття виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін.

28.08.2008р. платіжним дорученням № 313731 Відповідачем була зроблена передплата в сумі 2 848,25 грн.

Позивач, згідно умов договору, виставив Відповідачу рахунок № Ф2-В 1045 на суму 12 576,00 від 23.10.2008р. та рахунок № Ф2-В 748 на суму 4 476,55 грн.

Відповідач роботи за договором прийняв, претензій на підставі ч. 4 ст. 884 Цивільного кодексу України не направляв.

Таким чином, станом на 12.04.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем (сума основного боргу) склала 17 352,55 грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки та відповідно до умов договору. Відповідно до ч.1.ст.193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) «суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться».

Згідно положень ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Нормами ч.5 ст. 225 ГК України передбачено, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору встановлено, у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, Підрядник має право вимагати неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки платежу, за кожен день прострочення.

Позивач просить стягнути з Відповідача за порушення строків розрахунків за договором зобов'язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі 2 008,14 грн.

Відповідно до вимог ч.2ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням зазначеної норми і рекомендацій Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97 р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ втрати позивача від інфляції становлять 3 634,80 грн., 3% річних від суми 17 352,55 грн. становлять 745,92 грн.

Вимоги позивача засновані на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково у сумі 17 352,55 грн. основного боргу, втрати від інфляції в сумі 3 634,80 грн., 3% річних в сумі 745,92 грн. У стягненні пені в сумі 2 008,14 грн. слід відмовити, т.я. позивачем позов подано з пропуском строку позовної давності щодо стягнення пені встановленого ст. 232 ГК України.

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає, т.я. 3% річних та збитки від інфляції підлягають стягненню згідно вимог діючого законодавства (ст. 625 ЦК України).

Клопотання про відстрочення виконання рішення судом задовольняється до 01.08.10.

Державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, 82, 84, 121 ГПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжміст», 69005, м. Запоріжжя, вул. Яценко, 6, р/р 2600730013201 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010, код за ЄДРПОУ 19275455 на користь Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів", 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, р/р 260030460001 в АКБ "Індустріалбанк", МФО 313849, код за ЄДРПОУ 03345018, 17 352,55 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 745,92 грн., втрати від інфляції в сумі 3 634,80 грн., 218,41 грн. витрат по держмиту та 217,12 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. Відстрочити виконання рішення до 01.08.10. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 02.06.10

Суддя