Рішення № 10011817, 25.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.10 Справа № 15/151д/10

Суддя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс», 69600, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика», 69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 7

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Якімівське бюро технічної інвентаризації (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Молодих патріотів, буд. 7)

про визнання укладеним та дійсним договору купівлі-продажу

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

Від позивача:          Іванус Д.О. –довіреність №б/н від 12.05.2010 р.

Від відповідача:          Кошліченко В.С. –довіреність №01/01-09 від 05.01.2009 р.

Третя особа:           не з’явився

Суть спору:

Розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс», м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»про визнання укладеним та дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна – бази відпочинку «Кондитер», розташованої за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 262, між ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»та ТОВ «Тамус-Зовніштранс»; визнання кухні літ. М-1, будинків для відпочинку літ. А-1, А`-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1, А9-1, А10-1, А11-1, А12-1, А13-1, А14-1, А15-1, А16-1, А17-1, Д-1, будинку завгоспа літ. Г-1, адміністративного корпусу літ. Е-1, складів літ. З-1, Б-1, Б`-1, В-1 об’єктами нерухомості та визнання на них права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс».

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.05.2010 року порушено провадження у справі №15/151д/10, залучено Комунальне підприємство Якимівське бюро технічної інвентаризації Комунальне підприємство Якімівське бюро технічної інвентаризації (72500, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. Молодих патріотів, 7) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи призначений на 25.05.2010р.

В судовому засіданні 25.05.2010 року господарським судом за згодою представників позивача та відповідача оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги на підставах викладених в позові. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 328, 525, 526, 629, 635, 657 ЦК України, ст.ст. 181, 182 ГК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач визнав позов повністю. Надав до суду відзив, в якому проти позову не заперечив та вважає позов таким, що підлягає задоволенню. Також зазначив, що відповідач фактично не в змозі виконати умови попереднього договору у зв’язку з безпідставною відмовою КП Якимівське БТІ у видачі витягу з реєстру прав власності, який є необхідним для нотаріального посвідчення договору. Відмова в оформлені договору купівлі продажу на умовах попереднього договору була пов’язана з не узгодженням вартості майна, на день вирішення спору в суді це питання між сторонами вирішено, суперечок з приводу ціни договору не має.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, але направив до суду відзив, згідно з яким КП ЯБТІ проти задоволення позову заперечує та просить розглянути справу за відсутності компетентного представника третьої особи. Заперечення пов’язані з тим, що БТІ є органом владних повноважень, а тому цей спір повинен вирішуватись в порядку адміністративного судочинства України. Також у відзиві було зазначено про те, що на території бази відпочинку «Кондитер»за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул.. Коса Федотова буд. 262 відсутні об’єкти нерухомості. Позов не може розглядатися, оскільки предметом договору купівлі-продажу є об’єкти нерухомого майна.

За клопотанням представників сторін справа розглядалась без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

28.04.2010 року між ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»(Продавцем) та ТОВ «Тамус-Зовніштранс»(Покупцем) укладено попередній договір купівлі-продажу, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Солдатенко А.М. в реєстрі за № 859. Відповідно до п. 1 цього договору сторони зобов’язалися в майбутньому, в строк до шостого травня дві тисячі десятого року, укласти договір купівлі-продажу (Основний договір) у нотаріальній формі на умовах, визначених цим договором.

Предметом Основного договору визначена база відпочинку «Кондитер», що розташована за адресою Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. коса Федотова, 262, яка належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору № 462 купівлі-продажу державного майна шляхом викупу, посвідченого Якимівською державною нотаріальною конторою 23.05.2001 року за реєстровим № 464.

Право користування земельною ділянкою, площею 0,56 га підтверджується договором оренди землі від 27.07.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Якимівського районного нотаріального округу Запорізької області Тимченко Є.С., зареєстрованого в Якимівському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в Державному реєстрі земель за записом № 041026400084 від 16.04.2010 року (п. п. 2.2., 2.3. п. 2 попереднього договору від 28.04.2010 року).

Згідно з п. 2.4. попереднього договору сторони визначили ціну, за яку здійснюється продаж нерухомого майна, що складає 82 000,00 грн., з яких Покупець зобов’язується на протязі трьох банківських днів перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця у забезпечення виконання цього попереднього договору завдаток у сумі 10 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із платіжних доручень №1 від 30.04.2010 року та №2 від 06.05.2010 року, позивач на виконання умов попереднього договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму завдатку в розмірі 10 000,00 грн., а в подальшому решту суму вартості об’єкту нерухомості в розмірі 72 000,00 грн.

Листом (за вих. № 34) від 04.05.2010 року позивач запропонував відповідачу 06 травня 2010 року о 12 год. 00 хв. прибути до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Солдатенков А.М. для укладання Основного договору купівлі-продажу, а також просив, відповідно до умов п. п. 1, 6, 8 попереднього договору від 28.04.2010 року, надати в строк 05.05.2010 року усі необхідні документи приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу Солдатенков А.М. з метою підготовки до підписання Основного договору купівлі-продажу в проекті, доданому до цього листа.

05.05.2010 року відповідач отримав проект договору купівлі-продажу, підписаний позивачем та скріплений його печаткою, який було додано до листа (за вих. № 34) від 04.05.2010 року. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи не заперечуються відповідачем.

У відповідь на цей лист, відповідач своїм листом від 05.05.2010 року повідомив позивача про відмову в укладенні Основного договору купівлі-продажу на умовах попереднього договору від 28.04.2010 року, запропонувавши збільшити ціну продажу з 82 000,00 грн. до 120 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Господарського кодексу України основний договір повинен бути укладеним не пізніше одного року з моменту укладання попереднього договору.

Згідно з умовами п. 1 попереднього договору сторони встановили кінцевий строк для укладання основного договору –до 06.05.2010 року. Тобто при укладання попереднього договору сторонами виконана умова закону щодо обмеження строку укладання основного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

З огляду на викладене, попередній договір від 28.04.2010 року, укладений сторонами – юридичними особами, в належній формі: в письмовій формі з подальшим його нотаріальним посвідченням.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Господарського кодексу України, попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відтак, пунктом 2 попереднього договору від 28.04.2010 року сторони визначили об’єкт основного договору - база відпочинку «Кондитер», що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 262.

Згідно з п. 2.4. попереднього договору сторони визначили ціну, за яку здійснюється продаж нерухомого майна, яка складає 82 000,00 грн., з яких Покупець зобов’язується на протязі трьох банківських днів перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця у забезпечення виконання цього попереднього договору завдаток у сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до п. 12 даного попереднього договору у разі якщо до строку, вказаного у п. 1 попереднього договору, договір купівлі-продажу вищевказаної нерухомості не буде укладено та підписано з вини однієї зі сторін, постраждала сторона має право вимагати укладення договору купівлі-продажу примусово в судовому порядку.

Суд вважає, що відповідно до ст. 635 Цивільного кодексу України та ст. 182 Господарського кодексу України попередній договір від 28.04.2010 року щодо укладання Основного договору купівлі-продажу спірного об’єкту нерухомості, укладений між позивачем та відповідачем в належній формі (письмовій формі та нотаріально посвідчений), зміст цього договору, в тому числі відносно відображення істотних умов договору, відповідає чинному законодавству, строк укладання основного договору сторонами визначений та не перевищує календарних рік зі дня укладання попереднього договору, попередній договір укладений належними сторонами, що мають достатній об’єм дієздатності.

Статтями 525 - 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи вбачається, що 05.05.2010 р. відповідач направив на адресу позивача листа, яким повідомив про неможливість підписання Основного договору купівлі-продажу в зв’язку зі збільшенням ціни продажу з 82 000,00 грн. до 120 000,00 грн.

В судовому засіданні відповідач також пояснив, що однією із причин відмови від укладення Основного договору купівлі-продажу бази відпочинку «Кондитер»стала також відмова КП Якимівське БТІ в наданні витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Вищезазначені дії відповідача призвели до неможливості нотаріального посвідчення Основного договору купівлі-продажу через відсутність витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, зобов’язання по наданню яких попереднім договором було покладено на відповідача (п. 6).

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне зобов’язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 193 Цивільного кодексу України зобов’язана сторона має право відмовитися від виконання зобов’язання у разі неналежного виконання другою стороною обов’язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вищенаведених положень, суд вважає, що відповідач не мав права відмовитися від зобов’язань, покладених на нього умовами попереднього договору, оскільки позивачем, в свою чергу, належним чином були виконані всі обов’язки, необхідні для укладення Основного договору купівлі-продажу.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на день вирішення спору в суді питання щодо узгодження ціни договору купівлі-продажу вирішено суперечності відсутні, ціна договору визначена на умовах попереднього договору. Між сторонами досягнуто згоди щодо усіх суттєвих умов договору купівлі-продажу.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про доведення позивачем факту ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, внаслідок не з’явлення до приватного нотаріуса з необхідними документами в обумовлений день та час.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 Господарського кодексу України у разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладання основного договору, друга сторона має право вимагати укладання такого договору в судовому порядку.

Враховуючи обставини того, що відповідач, який є стороною попереднього договору від 28.04.2010 року, одержавши проект Основного договору купівлі-продажу бази відпочинку «Кондитер», необґрунтовано ухиляється від укладення цього договору, суд вважає вимоги позивача в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна –бази відпочинку «Кондитер»по вул. Коса Федотова, 262 в смт. Кирилівці Якимівського району Запорізької області між ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»та ТОВ «Тамус-Зовніштранс»та укладеним в редакції позивача, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно в БТІ разом з заявою про реєстрацію права власності подаються правовстановлювальні документи.

Також додатком до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлюється перелік правовстановлювальних документів, до яких, зокрема, відноситься рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом договору купівлі-продажу - кухня літ. М-1, будинки для відпочинку літ. А-1, А`-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1, А9-1, А10-1, А11-1, А12-1, А13-1, А14-1, А15-1, А16-1, А17-1, Д-1, будинок завгоспа літ. Г-1, адміністративний корпус літ. Е-1, склади літ. З-1, Б-1, Б`-1, В-1, розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. Коса Федотова, 262, є індивідуально визначені родовими ознаками речі, які на теперішній час мають правовий режим - нерухоме майно, про що свідчить договір № 462 купівлі-продажу державного майна шляхом викупу, посвідчений і зареєстрований 23.05.2001 року Якимівською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 464, та реєстраційне посвідчення на об’єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам, видане 12.06.2001 року КП Якимівським БТІ.

З урахуванням того, що вказаними положеннями нормативно-правового акту встановлений виключний перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно, а правовий режим цієї нерухомої речі є незмінним та підтверджується матеріалами справи, суд вважає за можливе також задовольнити позовні вимоги в частині визнання кухні літ. М-1, будинків для відпочинку літ. А-1, А`-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1, А9-1, А10-1, А11-1, А12-1, А13-1, А14-1, А15-1, А16-1, А17-1, Д-1, будинку завгоспа літ. Г-1, адміністративного корпусу літ. Е-1, складів літ. З-1, Б-1, Б`-1, В-1 об’єктами нерухомості та визнання за ТОВ «Тамус-Зовніштранс»права власності на них.

Щодо видачі реєстратором рішення про відмову в наданні Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №707 від 06.05.2010р. ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»необхідно зазначити, що в даному спорі позивачем та відповідачем не оскаржують ся дії БТІ щодо видачі такого рішення, а також саме рішення.

Щодо позовних вимог в частині зобов’язання КП Якимівське БТІ зареєструвати право власності позивача на спірні об’єкти нерухомості суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи третьої особи про те, що позивач не має право об’єднувати в одній позовній заяві кілька вимог, які належать розглядати в порядку різного судочинства, оскільки: по-перше, позовна вимога про спонукання до виконання обов’язку в натурі є одним із способів захисту прав і законних інтересів позивача як суб’єкта господарювання, а не вимогою на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин; по-друге, відповідні вимоги позивача є єдиним способом захисту своїх прав та законних інтересів; по-третє, задоволення цих позовних вимог дозволить відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (04.11.1950 р.) практичне виконання обов’язкового на всій території України цього рішення суду щодо інших частин задоволених позовних вимог. При цьому однорідні вимоги позивача підтверджуються одними доказами та аргументацією.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна –бази відпочинку «Кондитер»по вул. Коса Федотова, 262 в смт. Кирилівці Якимівського району Запорізької області між Відкритим акціонерним товариством «Запорізька кондитерська фабрика»(69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 7; код ЄДРПОУ 00382094) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс»(69600, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100; код ЄДРПОУ 20525319) та укладеним у наступній редакції:

«ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ»

місто Запоріжжя                     “06” травня 2010 року

          Ми, Відкрите акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика», юридична адреса: 69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 7 код за ЄДРПОУ 00382094, іменоване далі “Продавець”, в особі виконуючого обов’язки Генерального директора Тарасенко Олександра Вікторовича, яка постійно мешкає в м. Запоріжжя, вул. Чкалова, № 76, і діє на підставі Статуту (п’ятої редакції), з одного боку та

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс», юридична адреса: 69600, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 100, код за ЄДРПОУ 33789764, іменоване далі “Продавець”, в особі директора Аблез Олександра Костянтиновича, який постійно мешкає в м. Запоріжжя, вул. Космічна, № 118, кв. № 55 і діє на підставі Статуту (нової редакції), іменоване далі “Покупець”, уклали цей договір, відповідно до умов Попереднього договору № 859 від 28 квітня 2010 року, посвідченого Солдатенков А.М., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу, про нижче викладене:

1. Продавець передає у власність, а Покупець приймає і зобов’язується оплатити на нижчевикладених умовах базу відпочинку «Кондитер», що розташована за адресою Запорізька область, Якимівський район, смт Кирилівка, вул. коса Федотова, 262, надалі –Нерухоме майно.

2. Нерухоме майно, що відчужується, складається з: кухні літ. М-1, будинків для відпочинку літ. А-1, А`-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1, А9-1, А10-1, А11-1, А12-1, А13-1, А14-1, А15-1, А16-1, А17-1, Д-1, будинку завгоспа літ. Г-1, адміністративного корпусу літ. Е-1, складів літ. З-1, Б-1, Б`-1, В-1, огорожі № 1, ємкостей для води № 2,10, пожежних водойм № 3,4,5, туалету № 6, душової № 7, вмивальника № 8, трансформаторної № 9.

3. Нерухоме майно, яке відчужується, належить Продавцю, на підставі договору № 462 купівлі-продажу державного майна шляхом викупу, посвідченого Якимівською державною нотаріальною конторою 23.05.2001 року за реєстровим номером 464 та зареєстрованого в комунальному підприємстві Якимівському БТІ 12.06.2001 року в реєстрову книгу №1 за реєстровим № 52.

4. Продаж вчинено за погоджену сторонами суму: 82000 (вісімдесят дві тисячі) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ, яку я, Представник Продавця, вважаю вигідною для товариства, її розмір не пов’язаний із збігом якихось важких обставин. При цьому враховуючи суму завдатку в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. отриману від Покупця Продавцем, остаточна сума яку необхідно перерахувати Покупцем Продавцю складає 72000 (сімдесят дві тисячі) гривень 00 коп. Вказану суму Покупець зобов’язується сплатити в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Продавця в день посвідчення цього Договору.

5. Право власності на відчужуване приміщення переходить до Покупця після державної реєстрації договору.

6. Відповідно до відомостей, викладених у витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, що видана комунальним підприємством Якимівськім БТІ __.__.____р., № _____, оціночна вартість Нерухоме майно, що відчужується, становить 82000 (вісімдесят дві тисячі) гривень 00 коп..

7. Продавець стверджує, що відчужуване Нерухоме майно нікому не продане, не подароване, не заставлене, в оренду не передане, в податковій заставі, спорі і під забороною (арештом) не перебуває, прав щодо нього у третіх осіб і судового спору немає. Продавець зобов’язується передати Покупцю всі документи, що пов’язані з правом власності, його експлуатацією, дозволи, тощо, про що сторонами буде підписано відповідний акт.

8. Представник Продавця свідчить, що вона має всі повноваження щодо укладення цього договору, немає обмежень щодо товариства на відчуження цього Нерухоме майно, а також те, що вищевказане Нерухоме майно не відноситься до пам’яток історії та культури.

9. Сторони у присутності нотаріуса підтверджують, що в них відсутні обставини, які примусили їх укласти цей договір на невигідних стосовно себе умовах, а також те, що вони отримали від нотаріуса всі роз’яснення стосовно укладеного договору і ніяких зауважень, доповнень до цього договору не мають. Цей договір підписується сторонами добровільно, при здоровому розумі та ясній пам’яті, зміст статей законодавства, які зазначені у договорі, нам відомі та зрозумілі.

10. Всі витрати пов’язані з укладанням та оформленням цього Договору сплачує Покупець.

11. Зміст ст. 58 Цивільного кодексу про недійсність мнимої і удаваного правочинну, ст. ст. 6, 78, 81, 86, 90, 91, 95, 96, 103-109, 111, 120 п. 1, 125, 126 Земельного Кодексу України про правовий статус земельної ділянки, на якій розташований будинок, та порядок оформлення права власності щодо землі нам, сторонам за угодою, нотаріусом роз’яснено.

12. Цей договір складено в 3-х примірниках, один з яких призначається для зберігання у приватного нотаріуса, а інші видаються сторонам.

13. Цей договір після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення, підлягає державній реєстрації.

підписи сторін

посвідчувальний напис нотаріуса».

3. Визнати кухню літ. М-1, будинки для відпочинку літ. А-1, А`-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1, А9-1, А10-1, А11-1, А12-1, А13-1, А14-1, А15-1, А16-1, А17-1, Д-1, будинок завгоспа літ. Г-1, адміністративний корпус літ. Е-1, склади літ. З-1, Б-1, Б`-1, В-1, що розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. коса Федотова, 262, об’єктами нерухомості та визнати на них право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс»(69600, м. Запоріжжя, вул. Магістральна буд. 100; код ЄДРПОУ 20525319).

4. Зобов’язати Комунальне підприємство Якимівське бюро технічної інвентаризації (Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівна, вул. Молодих патріотів, буд. 7; код ЄДРПОУ 31322213) зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс»(69600, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100; код ЄДРПОУ 20525319) на кухню літ. М-1, будинки для відпочинку літ. А-1, А`-1, А2-1, А3-1, А4-1, А5-1, А6-1, А7-1, А8-1, А9-1, А10-1, А11-1, А12-1, А13-1, А14-1, А15-1, А16-1, А17-1, Д-1, будинок завгоспа літ. Г-1, адміністративний корпус літ. Е-1, склади літ. З-1, Б-1, Б`-1, В-1, що розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. коса Федотова, 262.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 7; код ЄДРПОУ 00382094) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тамус-Зовніштранс»(69600, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 100; код ЄДРПОУ 20525319) судові витрати в сумі 990 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Видати наказ.

Суддя                                                                       І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 27.05.2010р.