Рішення № 10011763, 13.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10 Справа № 27/79/10

Суддя

За позовом: Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень, м. Харків

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна”, м. Запоріжжя

про стягнення 17 085 грн. 00 коп.          

                                                                                                    Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Самойлова Г.В., дов. № 719 від 05.11.09 р.

Від відповідача: Берчук С.Г., дов. № 161 від 28.12.09 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні 13.05.2010 р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень, м. Харків звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна”, м. Запоріжжя 17 085 грн. 00 коп. штрафних санкцій.          

Ухвалою господарського суду від 19.03.2010 р. порушено провадження у справі № 27/79/10, судове засідання призначене на 19.04.2010 р.

У судовому засіданні, відкритому 19.04.2010 р. оголошувалася перерва, на підставі ст. 77 ГПК України, з метою надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи. Судове засідання призначено на 13.05.2010 р.

13.05.2010 р. продовжено розгляд справи № 27/79/10.

13.05.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 13.05.2010 р. підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та надав письмові заперечення на відзив відповідача (додані до матеріалів справи).

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі, на підставах викладених у письмову відзиві, наданому у судовому засіданні 19.04.2010 р. та у доповненнях до відзиву, наданих у судовому засіданні 13.05.2010 р. (містяться у матеріалах справи). Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з наступних підстав: статутом залізниць України затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998р. та Правилами видачі вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. передбачений порядок зміна графи “одержувач вантажу” до якої відноситься найменування та код вантажоодержувача.

Відповідно до статті 43 Статуту та п.36 Правил видачі вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. “вантажовідправник має право змінити зазначеного у накладній одержувача без зміни станції призначення. Заява про зміну одержувача подається начальнику станції відправлення з доданням вантажної квитанції. Зміна одержувача вантажу на станції призначення здійснюється згідно із ст. 43 Статуту після одержання телеграфного повідомлення станції відправлення, якщо вантаж не видано одержувачу зазначеному в накладній. Станція призначення вносить зміни в накладну і дорожню відомість, закреслюючи першого і зазначаючи нового одержувача. Закреслювання провадиться так, щоб можна було прочитати найменування першого одержувача. Виправлення засвідчується підписом працівника станції, який вніс ці зміни, і штемпелем станції із зазначенням документа, згідно з яким проведено зміну. Документ, на підставі якого змінено одержувача, додається до дорожньої відомості. Начальник станції відправлення після одержання повідомлення станції призначення про зміну одержувача зазначає у квитанції про приймання вантажу нового одержувача, засвідчуючи це виправлення своїм підписом і штемпелем станції, квитанцію про приймання вантажу повертає відправнику”.

Таким чином, у випадку невірного зазначення коду одержувача вантажу станція призначення повинна була зробити відповідні виправлення у накладній: закреслити невірний код, зазначити вірний код та засвідчити підписом працівника станції, який вніс ці зміни, і штемпелем станції із зазначенням документа, згідно з яким проведено зміну. Зазначені зміни у накладній відсутні. Відповідач у справі вважає позов таким, який не підлягає задоволенню.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 03 жовтня 2009 на станцію Лозова Південної залізниці прибув вагон № 66243577 з вантажем «сталь сортова», відправник Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»зі станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Згідно накладної від 01.10.2009 № 46309452 у графі «Одержувач»вказано «ЗАО «Лозовской кузнечно-механический завод»», код 9300, що не відповідає дійсності.

Згідно реєстраційної картки вантажовласника код ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод»- 2180.

Ці обставини свідчать про порушення відповідачем - відправником вантажу Порядку оформлення перевізних документів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, та ст. 24 Статуту залізниць України, згідно якої відправник вантажу несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів" та ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Правильність внесених у накладну № 46309452 відомостей, як передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів (у графі "Правильність внесених у накладну відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду і розбірливо розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення), своїм підписом підтверджує представник. Так, правильність внесених відомостей до накладної № 46309452 підтвердив своїм підписом представник відправника інженер Верес.

                    Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильно зазначений в накладній код одержувача є акт, загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту залізниць України.

По прибуттю вантажу на станцію Лозова Південної залізниці за вказаними обставинами був складений акт загальної форми ГУ-23 від 03.10.2009 р. № 3128 та подане оперативне повідомлення від 03.10.2009 № 121 на станцію відправлення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Факт неправильного зазначення відправником вказаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені відомості у накладній з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення по кожній відправці –17 085 грн. 00 коп. (3417,00 х 5 = 17085,00 гривень (де 3 417,00 грн. - провізна плата з накладної від 01.10.2009 № 46309452).

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Правила складання актів встановлюють, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

Згідно до п. 2.1 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00 р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України від 24.11.00 р. № 863/5084 у графі “Відправник” зазначаються точне і повне найменування установи, підприємства, організації, особи –відправника вантажу та його цифровий код.

Відповідно до вимог п. 5.5 «Правил оформлення перевізних документів»Правил перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 р. за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлене неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф, згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України.

Факт невірного зазначення коду підтверджується актом загальної форми № 3128 від 03.10.09 р.

Згідно Правил перевезення вантажів, розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000 р. (надалі - Правила оформлення), відправник самостійно заповнює відповідні графи цих документів, в тому числі графу "Одержувач", в якій вказується точне та повне найменування одержувача, його код, повну адресу. Правильність внесених у накладну відомостей представник відправника підтверджує своїм підписом. Так у вищевказаній накладній відправник вказав код одержувача 9300. Правильність внесених відомостей підтвердив своїм підписом представник відправника.

Як передбачено п. 1.3 Правил оформлення, перевізний документ поєднує звичайну інформацію з кодованою інформацією; місця для кодування у ньому обведені жирними рамками Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ ".

Тобто, враховуючи вищезазначене, саме на відправника покладається обов'язок заповнити комплект перевізних документів, а також надається можливість, до укладання договоре перевезення, перевірити внесені до перевізних документів відомості і при необхідності скласти нові документи.

Відправник внесену до перевізних документів інформацію не перевіряв.

Таким чином, відправник зобов'язання належним чином не виконав.

Згідно ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

На підставі ч. ч. 1,2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталось не з його вини.

У відповідності до ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України, спірні відносини сторін, що виникли при перевезенні вантажів залізницею, мають регулюватися Статутом залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій і установ, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність, за неналежне виконання договірних зобов'язань.

13 січня 2010 року відповідачу була направлена претензія (вих. №07-11/35) на суму 17 085 грн. 00 коп., підставою для направлення якої був неправильно вказаний в накладній код одержувача вантажу.

Претензія була відхилена відповідачем по причинам, викладених у відповіді від 18.02.2010 р. № 2-3 р.

Позивач не погодився з доводами, викладеними у відповіді на претензію, щодо відсутності доказів неправильного зазначення ним коду одержувача вантажу - ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод».

Доказами неправильного зазначення ним коду одержувача вантажу - ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод»є по-перше, акт загальної форми від 03.10.2009 № 3128, по-друге реєстраційна картка вантажовласника ЗАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод», копії яких додавались до направленої відповідачу претензії.

Вищезазначені документи є належними та допустимими доказами, що підтверджують допущене правопорушення відповідача.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Щодо заперечень відповідача відносно того, що відповідно до графи 4 накладної № 46309452 вантаж перевозиться для ТОВ «Транссервіс», код якого і зазначений в накладній, суд зазначає, що відповідно до п.2.4 наказу Мінтранса від 21.11.2000 р., № 644 "Правила оформлення перевізних документів (ст. 6, 23, 24 Статуту)":

«... у графі 4 зворотного боку накладної "Заяви і відмітки відправника" у відповідних випадках проставляються відмітки про:

-оголошену вартість вантажу;

-згоду відправника на перевезення на відкритому рухомому складі, коли вантаж не зазначено у переліку вантажів, перевезення яких дозволено на відкритому рухомому складі;

-кількість піддонів - у разі перевезення на піддонах;

-установлені відправником у вагоні пристосування, які необхідно видати на станції призначення одержувачу;

-заходи профілактики, застосовані відправником для запобігання змерзанню вантажу;

-наявність на неупакованому вантажі видимих пошкоджень, наприклад "у верстата відбито (вказується найменування деталі)", "розбита фара" тощо;

-найменування і номери документів, які додано до перевізного документа у відповідності до Правил, а також документів, необхідних для виконання митних та інших адміністративних правил. Ці документи повинні бути прикріплені до перевізного документа.

Відправник може вносити до цієї графи й інші відмітки, не обов'язкові для залізниці, зазначати потрібні для одержувача відомості про асортимент вантажів, про марки вугілля тощо».

Таким чином, відмітки графи 4 накладної не є обов'язковими для залізниці.

В свою чергу, згідно р.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказ Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, серед інших граф вантажовідправник -Відповідач по справі - заповнює графу «Одержувач», де зазначає точне й повне найменування підприємства одержувача, його цифровий код.

Відповідач по даній справі при заповненні накладної №46309462 зазначив одержувача вантажу «ЗАТ «Лозовской кузнечно - механический завод»(далі - ЗАТ «ЛКМЗ»), а не ТОВ «Трансервіс», код одержувача вантажу - 9300. При прибутті вантажу на станцію призначення Позивачем був складений акт загальної форми №3128 від 03.10.2009 про те, що код 9300 належить ТОВ «Трансервіс», код ЗАТ «ЛКМЗ»- 2180. В цей же день на станцію відправлення направлена по даним обставинам телеграма, в якій також була вимога про надання інформації щодо отримувача вантажу. Зі станції відправлення Запоріжжя –Ліве отримана телеграма заступника начальника станції Таранової про те, що вантаж необхідно видати «Лозовскому кузнечно —механическому заводу», що і було здійснено Позивачем. Про видачу вищезазначеного вантажу саме ЗАТ «ЛКМЗ»свідчить витяг з книги ф. ГУ-42. Таким чином, наявними доказами підтверджено, що одержувачем вантажу був ЗАТ «ЛКМЗ», код якого 2180, а не 9300, про що неправильно зазначено в накладній.

На день розгляду справи, відповідач не сплатив суму штрафних санкцій у розмірі 17085 грн. 00 коп.

Складений станцією Лозова Південної залізниці акт загальної форми № 3128 від 03.10.2009 р. є підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним коду одержувача.

Крім того, відповідно до роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601 та Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.07 р. № 01-8/917, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв’язку з цим збитків.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

На підставі викладеного вище, господарський суд дійшов висновку, що Статутне територіально-галузеве об’єднання “Південна залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень правомірно звернулося до господарського суду Запорізької області, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, суд задовольняє позов.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна” (69008 м. Запоріжжя вул. Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536, р/р 26005100409001 у відділенні ЗАТ «Альфа банк»м. Києва, МФО 300346) на користь Статутного територіально-галузевого об’єднання “Південна залізниця” в особі відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень (61052 м. Харків вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072763, р/р 26004700059 в Харківській філії АБ «Експрес-банку», МФО 350716) 17085 (сімнадцять тисяч вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. штрафних санкцій, 170 (сто сімдесят) грн. 85 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 18.05.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова