Рішення № 10011759, 18.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.10 Справа № 27/110/10

Суддя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного багатопрофільного підприємства “Іскра”, м. Кам’янка -Дніпровська Запорізької області

про стягнення 6 056 грн. 10 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросфера” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного багатопрофільного підприємства “Іскра” 6056 грн. 10 коп. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2010 р. порушено провадження у справі № 27/110/10 та призначено судове засідання на 18.05.2010 р.

18.05.2010 р. головуючим суддею оголошено яка справа розглядається.

Представник позивача у судове засідання, відкрите 18.05.2010 р. не з’явився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 18.05.2010р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача, про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи міститься оригінал повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчать про те, що представником ПБП “Іскра” отримано ухвалу суду від 20.04.2010 р. про порушення провадження у справі.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє його від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної № 080511/02 від 08.05.08 р. ТОВ “Агросфера” поставило ПБП “Іскра” гербіцид «Меркурій»на суму 6056 грн. 10 коп.

Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно з якою позивач передав у власність відповідача товар, а відповідач прийняв його та зобов'язався оплатити, про що свідчить підписані видаткова накладна та доданні до неї довіреності відповідача на отримання товару по даній накладній.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Товар був отриманий відповідачем по довіреності № 046932 від 08.05.2008р. без будь-яких зауважень по кількості або якості товару.

Вартість поставленого товару залишилася відповідачем несплаченою - по видатковій накладній № 080511 від 08.05.08 р. у розмірі 6 056 грн. 10 коп.

17.03.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 1703/02/10 про сплату заборгованості у розмірі 6056 грн. 10 коп.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

На день розгляду справи у господарському суді, відповідач не здійснив у повному обсязі оплату отриманого товару у сумі 6056 грн. 10 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У зв’язку з не здійсненням оплати поставленого товару, заборгованість ПБП “Іскра” перед ТОВ “Агросфера” склала 6056 грн. 10 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6 056 грн. 10 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень, ст. 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

На підставі викладеного, господарський суд Запорізької області дійшов висновку щодо задоволення позову.

На підставі статті 85 ГПК України –18 травня 2010 року прийнято рішення.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 –85ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного багатопрофільного підприємства “Іскра” (71304 Запорізька область м. Кам’янка –Дніпровська вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 13630375, р/р 26002207762090 в ЗРУ КБ «Приватбанк»м. Енергодар, МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросфера”(49083 м. Дніпропетровськ вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 31320991, р/р 26003001300072 ВАТ «Актабанк»в м. Дніпропетровськ, МФО 307394) 6056 (шість тисяч п’ятдесят шість) грн. 10 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 18.05.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.