Рішення № 10011410, 09.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.06.10 р.                     Справа № 22/95                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство», с.м.т.Нові Санжари Новосанжарського району Полтавської області, ЄДРПОУ 00992734

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком», м.Слов’янськ Донецької області, ЄДРПОУ 23340856

про стягнення 1271,79 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство «Новосанжарське лісове господарство», с.м.т. Нові Санжари Новосанжарського району Полтавської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком», м.Слов’янськ Донецької області, про стягнення 1271,79 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №239/ЛП від 03.11.2008 року.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії правоустанових документів, договору №239/ЛП від 03.11.2008 року, товарно-транспортних накладних, квитанції про приймання вантажу, претензії №03-13,780 від 28.12.2009 року.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України..

08.06.2010 року Позивач на виконання ухвали суду надав акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 01.05.2010 рік складає 1271,79 грн., податкові накладні.

Представник Позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату.

Суд вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, враховуючи, що правова позиція Позивача викладена письмово та підтверджена документально.

Також останнім надано належним чином засвідчені копії податкових накладних та пояснення, відповідно до яких інших договорів, крім спірного з Відповідачем не укладалися.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов та витребуваних документів суду не надав.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, міститься в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

03.11.2008 року між Держаним підприємством «Новосанжарське лісове господарство» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком» (Покупець) укладено договір №239/ЛП.

Оцінивши даний договір та додаткові угоди до нього, із яких виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1 договору, Продавець продає, а Покупець купує лісопродукцію.

Загальна сума договору орієнтовано становить 110000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.2.2 договору).

Згідно п.3.2 договору, термін поставки: 03.11.2008р. - 31.12.2008р.

Пунктом 6.1 договору визначено, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

У розділі 7 договору встановлені обов’язки сторін:

- Покупець зобов’язаний здійснювати попередню оплату за партію товару (п.7.1 договору);

- Продавець зобов’язаний здійснювати поставку товару на умовах даного договору (п.7.2 договору).

Даний договір вступає в силу з 03.11.2008 року та діє до 31.12.2008 року (п.10.1 договору).

Згідно товаро – транспортній накладній №6861 від 20.12.2008 року на суму 10423,93 грн., №6862 від 20.12.2008 року на загальну суму 10423,93 грн. , №6959 від 30.12.2008 року на суму 10423,93 грн. Постачальник передав товар загальною вартістю 31271,79 грн. Покупцеві. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб на вказаних документах. Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

Факт здійснення поставки підтверджується також квитанціями про приймання вантажу та податковими накладними №714 від 23.12.2008 року, №730 від 29.12.2008 року.

Приймаючи до уваги пояснення Позивача щодо відсутності інших укладених з Відповідачем договорів крім спірного, виходячи з наявності посилання в податкових накладних на договір поставки як на підставу здійснення даної господарської операції та враховуючи, що наведені висновки не спростовані в порядку ст. 32-36 Госпдарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо договірного характеру даних правовідносин.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем товаро – транспортні та податкові накладні є належними доказами здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах умов договору №239/ДП від 03.11.2008 року. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Як зазначалось, умовами договору передбачено здійснення попередньої оплати в розмірі 100% вартості товару. Однак, Відповідачем була здійснена лише часткова оплата поставленого товару у розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1232 від 23.12.2008 року. З наведено вбачається зміна умов оплати за договором.

Враховуючи, що сторони за домовленістю змінили умови оплати, передбачені договором, строк виконання грошового зобов’язання визначається відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

До матеріалів справи додано лист №03-13/780 від 28.12.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості у сумі 1271,79 грн.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що лист №03-13/780 від 28.12.2009 року, який направлений Відповідачу з вимогою сплати суми заборгованості (направлення на адресу Відповідача підтверджено поштовою квитанцією) є вимогою про оплату отриманого товару.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу, строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за накладними у Відповідача, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, на дату подання зазначеної позовної заяви є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на визначену суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство», с.м.т.Нові Санжари Новосанжарського району Полтавської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком», м.Слов’янськ Донецької області, про стягнення 1271,79 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком» (84112, Донецька область, м.Слов’янськ, вул.Р.Люксембург, буд.44/10, ЄДРПОУ 23340856, р/р2600018754061 у КБПО Слов’янська філія Приватбанку м.Краматорськ, МФО 335548) на користь Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство»(39300, смт. Нові Санжари, вул.Пролетарська, 3, ЄДРПОУ 00992734, р/р26004173162069 у ГРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) 1271,79 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком» (84112, Донецька область, м.Слов’янськ, вул.Р.Люксембург, буд.44/10, ЄДРПОУ 23340856, р/р2600018754061 у КБПО Слов’янська філія Приватбанку м.Краматорськ, МФО 335548) на користь Державного підприємства «Новосанжарське лісове господарство»(39300, смт. Нові Санжари, вул.Пролетарська, 3, ЄДРПОУ 00992734, р/р26004173162069 у ГРУ КБ «Приватбанк», МФО 331401) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.В судовому засіданні 09.06.2010р. оголошено повний текст рішення

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя