Рішення № 10011409, 17.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.06.10 р.                     Справа № 18/82                               

за позовом: Державного підприємства „Донецький обласний геодезичний центр” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стобус” м. Донецьк

про стягнення 67415,28 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Гладких С.В. – дов.

від відповідача: не з’явився.

Державне підприємство „Донецький обласний геодезичний центр” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стобус” 67415,28 грн.

17.06.2010 р. позивач звернувся з заявою в якій визначив предмет позову і просить суд стягнути з відповідача 8000,00 грн. коштів, сплачених за ремонт автомобіля, 52069,88 грн. матеріального збитку, 6771,00 грн. пені та 574,40 грн. відсотків за користування чужими коштами, а всього 67415,28 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не були виконані зобов’язання щодо ремонта автомобіля, внаслідок чого у нього виникли збитки у розмірі сплаченого авансу та витрат, пов’язаних з ремонтом цього автомобіля іншою особою – Філіалом ВАТ „Донецьк-Авто”.

Відповідач відзива по справі не надав, його представник у жодне судове засідання не з’явився. Про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12 серпня 2009 р. сторонами був укладений договір на виконання робіт № 1, згідно з яким Замовник (позивач) доручив, а Підрядник (відповідач) зобов’язався виконати роботи з усунення технічних недоліків в автомобілі ГАЗ 2752, держ. Номер АН6138Во, 2006 року випуску.

Строк дії договору встановлений з моменту підписання до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Відповідно до п. 2.2 договора до початку робіт Замовник зобов’язався перерахувати Підряднику аванс у розмірі 100% від загальної вартості робіт, тобто 7400,00 грн.

На виконання умов договору позивачем було внесено готівкою 8000,00 грн. авансу, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 2 від 12.08.2009 р., № 1 від 18.08.2009 р. та № 3 від 31.08.2009 р.

Відповідно до п. 4.1 договора строк виконання робіт 1 місяць з моменту підписання договора з урахуванням пунктів 2.2 та 2.3 договора.

Згідно з п. 2.3 договора до отримання авансу роботи не починаються і строк їх виконання продовжується на час затримки.

Враховуючи, що аванс по договору був повністю сплачений 31.08.2009 р., відповідач був зобов’язаний виконати роботи протягом 1 місяця з моменту оплати авансу, тобто у строк до 01.09.2009 р.

Фактично, взяті зобов’язання відповідачем не виконані.

Доказів виконання робіт в обумовлений у договорі строк відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п. 6.1 договора сторони передбачили відповідальність за порушення строків виконання робіт у вигляді пені у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи із суми невиконаних робіт позивачем нарахована пеня у розмірі 6771,00 грн. за 183 дня прострочки. Враховуючи, що кінцевий строк виконання робіт 01.10.2009 р., початок прострочки платежу слід розраховувати з 02.10.2009 р., нарахування пені припинилось 02.03.2010 р.

Враховуючи, що факт порушення договору в частині строків виконання робіт підтверджений матеріалами справи, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення пені обґрунтованою і задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Позовні вимоги в частині повернення авансу суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з п. 1.2 договір вступає в силу з момента перерахування авансового платежа відповідно з п.п. 2.2, 2.3 договора і діє до закінчення виконання сторонами своїх зобов’язань за ним.

Враховуючи, що зобов’язання за договором відповідачем не виконані, договір є діючим.

Договір сторонами не змінений і не розірваний.

Відповідно до п. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином вимога позивача щодо повернення суми авансу задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги в частині стягнення збитків у сумі 56644,28 грн. суд вважає не доведеними з наступних підстав.

Позивачем не доведений суду розмір збитків, оскільки ним не наданий ні кошторис, зазначений у п. 1.1 договора, ні акт передачі автомобіля в ремонт за цим договором, а тому не можна встановити в якому стані був переданий ним відповідачу, а останнім прийнятий в ремонт автомобіль, які вузли та деталі потребували заміни, яка була його комплектація і т.і.

При таких обставинах суд позбавлений можливості визначити суму збитків і вину відповідача у заподіянні саме такої суми збитків, що є необхідною умовою для їх стягнення.

Відповідно до чинного законодавства склад правопорушення щодо стягнення збитків становлять наступні фактори:

Ї порушення зобов’язання;

Ї наявність збитків, їх розмір;

Ї вина заподіювача збитків;

Ї причинний зв’язок між збитками та виною.

Наявність збитків та їх розмір доводить позивач.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд також відхиляє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування чужими коштами у сумі 574,40 грн., оскільки за укладеним договором у Підрядника відсутні зобов’язання щодо здійснення будь – яких платежів, а тому у нього немає грошових зобов’язань перед позивачем і тому не може бути і боргу, а проценти за користування чужими грошовими коштами це сума, на яку збільшується сума грошового боргу.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані частково, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, п. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецький обласний геодезичний центр” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стобус” м. Донецьк про стягнення 67415,28 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стобус” м. Донецьк (83083, м. Донецьк, вул. Бехтерева, 16-А, код ЄДРПОУ 35292921) на користь Державного підприємства „Донецький обласний геодезичний центр” м. Донецьк (83052, м. Донецьк, вул. Петровського, 95-Б, код ЄДРПОУ 04855922) 6771,00 грн. пені, 67,71 грн. державного мита та 23,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 17.06.2010 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя