Рішення № 10011353, 10.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.10 р.                     Справа № 22/116                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда», м.Дніпропетровськ Донецької області, ЄДРПОУ 32232867,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Кристал», м.Єнакієве Донецької області, ЄДРПОУ 30615436,

про стягнення 1846,42 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: Грачов А.С. – довіреність від 08.12.2009 року,

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Арда», м.Дніпропетровськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Кристал», м.Єнакієве Донецької області, про стягнення 1846,42 грн., у тому числі суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 1346,28 грн., 3% річних у розмірі 58,72 грн., пені у сумі 441,42 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов договору поставки №254/Дг від 09.04.2008р., простроченні грошового зобов’язання.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору поставки №254/Дг від 09.04.2008 року, правоустановчих документів, видаткової накладної.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 13, 15, 54-57, 66-68 Господарського процесуального кодексу України.

21.05.2010 року Відповідач на виконання ухвали суду надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ухвалою господарського суду Донецької області від 04.03.2010 року порушено справу №45/47б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЦ «Кристал», введена процедура розпорядження майном. Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «КРЦ «Кристал» було надане в газеті «Голос України» №48 від 18.03.2010 року, тобто строк надання заяв конкурсних кредиторів сплинув 28.04.2010 року. Вимоги ТОВ «Торгівельний будинок «Арда» виникли до порушення справи про банкрутство, тобто є конкурсними, та не були заявлені у встановлений законом строк в межах провадження справи про банкрутство. Отже, вказані вимоги вважаються погашеними та задоволенню не підлягають.

10.06.2010 року Позивачем через канцелярію суду було надано копію акту звіряння взаємних розрахунків, підписаного та завіреного печаткою з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 31.01.2010 рік складає 1067,30 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що про порушення провадження по справі №45/47б про банкрутство ТОВ «КРЦ «Кристал» (Відповідача) йому стало відомо лише у травні 2010 року. Заяв як конкурсний кредитор в межах провадження справи про банкрутство не надавав.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши договір №254/Дг від 09.04.2008 року, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України та пунктів 2.1, 4.1, 4.2 договору Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця), а Відповідач (Покупець) – прийняти товар, та оплачувати кожну партію не пізніше 14 календарних днів з дня її поставки.

Згідно з видатковою накладною №14072805 від 28.05.2008 року , Позивач передав Відповідачу товар на загальну суму 1847,33 грн., що підтверджується підписами уповноважених представників підприємств на даному документі.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана Позивачем накладна є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Покупця з належністю виконання Позивачем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 4.2. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку, протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару від Постачальника.

В порушення умов договору Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникала заборгованість у розмірі 1066,30 грн.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на вказану суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок Відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат становить 279,98грн., 3% річних від суми загального боргу складає 58,72грн.

Крім того, п.6.3 договору визначає відповідальність Боржника за несвоєчасну оплату поставленого товару, яка полягає в сплаті пені за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання Відповідачем своїх зобов’язань.

Таким чином, за прострочення виконання зобов’язання Позивачем до стягнення з Відповідача заявлено суму пені у розмірі 441,42 грн.

Однак, позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою від 04.03.2010 року за заявою Товариства з обмеженою від повільністю «ТДК-ЕНЕРГО», м.Єнакієве Донецької області, господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-розважальний центр «Кристал», м.Єнакієве Донецької області, внаслідок фінансової неспроможності.

Одночасно даною ухвалою введена процедура розпорядження майна на 6 місяців до 04.09.2010 року.

Ухвалою за результатами підготовчого засідання затверджений розмір вимог ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТДК-ЕНЕРГО», м.Єнакієве Донецької області, у сумі основного боргу 271033 грн. 16 коп.

В газеті «Голос України» №48 від 18.03.2010 року опубліковане оголошення про порушення справи №45/47б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурно-Розважальний центр «Кристал», м.Єнакієве Донецької області.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Згідно з поясненнями наданими в судовому засіданні представником, Позивач про порушення провадження по справі №45/47б про банкрутство ТОВ «КРЦ «Кристал» (Відповідача) дізнався лише у травні 2010 року. Заяв як конкурсний кредитор в межах провадження по справі про банкрутство не надавав.

Частиною 2 статті 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

В пункті 8.12 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року №04-5\1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначається, що даний строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, вимоги Позивача вважаються погашеними, а зобов’язання Відповідача припиненим відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 75, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Арда”, м.Дніпропотровськ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Культурний-розважальний центр „Кристал”, м.Єнакієве Донецької області, про стягнення 1846,42 грн., у тому числі 1346,28 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 58,72 грн., пені у сумі 441,42 грн. відмовити.

2.В судовому засіданні 10.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

3.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя