ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.06.10 р. Справа № 22/114
Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,
при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 24459654,
до відповідача Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар Донецької області, ЄДРПОУ 34032208,
про стягнення 74613,79 грн., -
за участю уповноважених представників:
від позивача: Пропастін В.М. – довіреність від 17.12.2008 року
від відповідача: Василева Б.В. – довіреність №1 від 01.01.2010 року
Відповідно ст.77 Господарського процесуального
кодексу України у судовому засідання
оголошувалась перерва з 27.05.2010 року по
10.06.2010 року.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Донбасвуглепоставка”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м.Вугледар Донецької області, про стягнення 74613,79 грн.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №16/17 від 17.06.2003 року.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, договору №16/17 від 17.06.2003 року, специфікації, актів звіряння взаємних розрахунків, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, видаткових та товаро - транспортних накладних.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 1, 2, 12-15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України.
20.05.2010 року Позивач на виконання ухвали суду надав акт звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 19.05.2010 року складає 74613,79 грн., рахунок – фактуру.
27.05.2010 року Відповідач на виконання ухвали суду надав відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, вказав, що договір поставки №16/17 від 17.03.2003 року укладався між Закритим акціонерним товариством „Донбасвуглепоставка” та ДП „Донецьвугілля”. Оскільки Позивачем не надано доказів направлення на адресу ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” рахунків-фактур, строк виконання останнім грошового зобов’язання не встановлений.
01.06.2010 року Позивачем надані письмові пояснення, у яких він вказав, що Відповідач визнав факт наявності заборгованості за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення за договором від 17.06.2003 року №16/17 за період з 01.01.2007 року по 01.05.2005 року на суму 74613,79 грн., підписав 08.06.2007 року акт взаєморозрахунку. Матеріали справи також містять інші аналогічні акти. Оскільки сума боргу, зазначена в них, залишилась незмінною, перебіг позовної давності щодо стягнення заявленої в позові суми боргу розпочався заново з 08.06.2007 року і мав закінчитись 08.06.2010 року. Також Позивачем були надані копії претензій, листа від 31.07.2009 року.
01.06.2010 року Позивачем через канцелярію суду надано клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.
Вислухавши в судовому засіданні представника Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.
Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.
17.06. 2003 року між ЗАТ „Донбасвуглепоставка” (Постачальник) та ДП „Донецьквугілля” (Покупець) укладено договір №16/17.
Оцінивши даний договір, із якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1.1 договору, Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо – технічного призначення, згідно з умовами, які містяться у даному правочині.
Найменування продукції, її кількість, якісні характеристики та ціна вказані у додатках до даного договору, які є його невід’ємними частинами. (п.1.2 договору).
Згідно п.2.2 договору, Покупець зобов’язується здійснити оплату з поставлену продукцію шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або іншим способом за домовленістю сторін не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання продукції.
Відповідно до п.3.2 договору, усі транспортні витрати оплачує Покупець.
Даний договір вступає в дію з дати підписання та діє до 31.12.2003 року. (п.8.2 договору).
Згідно видаткових накладних №000000155 від 01.07.2003 року на суму 10999,99 грн., №000000157 від 01.07.2003 року на суму 150,00 грн., №00000145 від 02.07.2003 року на суму 8400,00 грн., №000000177 від 15.07.2003 року на суму 6000,00 грн., №000000186 від 16.07.2003 року на суму 11074,99 грн., №000000217 від 17.07.2003 року на суму 69170,02 грн., №000000187 від 16.07.2003 року на суму 3075,00 грн., №000000195 від 20.08.2003 року на суму 46150,01 грн., товарно - транспортних накладних від 01.07.2003 року на суму 10999,99 грн., від 17.07.2003 року на суму 10999,99 грн., від 17.07.2003 року на суму 69000,01 грн. Постачальник передав товар загальною вартістю 154400,01 грн. Покупцеві. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами уповноважених осіб та печатками сторін на вказаних документах.
Повноваження осіб, які здійснювали приймання товару з боку ДП „Донецьквугілля” підтверджуються довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які містяться в матеріалах справи.
Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Також Відповідачем на виконання умов договору, а саме п.3.2, мали бути оплачені транспортні послуги на суму 620,00 грн.
Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні, а також довіреністі на отримання матеріальних цінностей є належними доказами здійснення передачі ДП „Донецьквугілля” товару та прийняття цього товару останнім в межах умов договору №16/17 від 17.07.2003 року. Докази незгоди з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися. Навпроти, факт поставки Відповідачем визнається, як визнається і факт наявності боргу у визначеному Позивачем розмірі.
Сума заборгованості утовилась, оскільки ДП „Донецьквугілля” була здійснена лише часткова оплата поставленого товару у розмірі 80000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку, та зроблено зменшення транспортних витрат за рахунок Позивача (рахунок – фактура від 22.12.2003 року №327) на загальну суму 406,22 грн. Відтак, сума боргу становить 74613,79 грн.
В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на вказану суму на момент прийняття рішення суду не виконане.
Як встановлено судом, на момент укладення договору №167\17 від 17.06.2003 року, Відокремлений підрозділ „Шахта „Південнодонбаська №1” (ВП „Шахта „Південнодонбаська №1”) було структурним підрозділом ДП „Донецьквугілля” та виступало за договором №16/17 від 17.06.2003 року Покупцем. Згодом, у результаті утворення у 2004 році ДП „ДВЕК”, ВП „Шахта „Південнодонбаська №1” увійшло до складу новоствореного ДП „ДВЕК”. Після реорганізації ДП „ДВЕК” у 2006 році шляхом виділення з його складу ВП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” на його базі було створено ДП „ШУ „Південнодонбаське №1”, яке згідно пункту 10 наказу від 27.01.2006 року №57 Міністерства вугільної промисловості України є правонаступником майнових прав та обов’язків ДП „ДВЕК”, пов’язаних з його діяльністю.
Таким чином, Державне підприємство „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” є належним Відповідачем у розумінні ст.1 Господарського процесуального кодексу України.
09.07.2008 року Позивачем на адресу ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” було направлено претензію №1027 з вимогою погасити заборгованість. 27.07.2009 року Позивачем повторно було направлено претензію 31/юр.
31.07.2009 року Позивачем було отримано лист від Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, у якому останнім сума боргу визнається.
Крім того в матеріалах справи містяться акти звіряння взаємних розрахунків, підписані та завірені печатками сторін, які фіксують наявність та визнання заборгованості Відповідача перед Позивачем у сумі 74613,79 грн., а саме акт звіряння взаємних розрахунків від 11.03.2004 року, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.02.2006 року, акт звіряння взаємних розрахунків від 08.06.2007 року за період з 01.01.2007 року по 01.05.2007 року.
Суд вважає, що підписання саме цих документів є дією, яка пририває перебіг строку позовної давності.
Цей всновок підтверджується наступним.
Статтею 256 ЦК України визначено поняття строку позовної давності. Відповідно до нього, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.3, п.4 ст.267 ЦК України).
Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починяється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, які свідчать про визнання ним свого боргу або іншого обов’язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Право на позов виникає від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно п.23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відносить повне або часткове визнання претензій, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання.
Отже, судом приймається до уваги лист Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” від 31.07.2009 року, у якому зазначено, що ДП „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” не заперечує факт визнання заборгованості за актом звіряння від 08.06.2007 року та наведені акти звіряння.
Відповідно до листа від 25.02.2008 року №34-04/648-3015 Державного казначейства України, підписання акту звірки стану розрахунків, вважається дією, яка свідчить про визнання боргу та є підставою для переривання перебігу позовної давності.
Відтак, з огляду на вищевикладене, підписання актів звіряння взаємних розрахунків сторонами та лист Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” від 31.07.2009 року є діями, якими преривається перебіг позовної давності та починається заново.
Таким чином, враховуючи, що останній акт звіряння розрахунків підписано 08.06.2007 року, а позов подано до господарського суду Донецької області 05.05.2010 року, суд дійшов висновку, що Позивачем не було пропущено строку позовної давності і тому позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донбасвеглепоставка” підлягають задоволенню.
Клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності з наведених підстав задоволенню не підлягає.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка”, м.Донецьк до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське” №1, м.Вугледар Донецької області, про стягнення 74613,79 грн. задовольнити.
2.Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське” №1 (85670, Донецька область, м.Вугледар, ЄДРПОУ 34032208) на користь Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” (83086, м.Донецьк, вул.Артема, будинок, 44, а/с 7446, ЄДРПОУ 24459654) заборгованість у розмірі 74613,79 грн.
3.Стягнути з Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське” №1 (85670, Донецька область, м.Вугледар, ЄДРПОУ 34032208) на користь Закритого акціонерного товариства „Донбасвуглепоставка” (83086, м.Донецьк, вул.Артема, будинок, 44, а/с 7446, ЄДРПОУ 24459654) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 746,14грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.В судовому засіданні 10.06.2010р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
6.Повний текст рішення підписано 11.06.2010 року
7.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 10011349, Господарський суд Донецької області було прийнято 10.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22/114. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: