Рішення № 10011176, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 2/39пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка

до відповідача: Комунального підприємства „Східний” м. Горлівка

про спонукання укласти договір № 968/2 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг в редакції позивача

За участю

представників сторін

від позивача: Горшкова О.В. – за довір.

від відповідача: Лоба нова М.О. – за довір.

У судовому засіданні 18.05.2010р. оголошено перерву до 11 год. 30 хв. 27.05.2010р. та 27.05.2010р. до 10 год. 45 хв. 08.06.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Східний” м. Горлівка про спонукання укласти договір № 968/2 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг в редакції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язковість, в силу закону, укладення договору про забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, направлення проекту такого договору № 968/2 від 01.01.2010р. відповідачеві для підписання та виникнення розбіжностей між сторонами під час укладання даного договору.

Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на ст. 179, 181 ГК України, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”, Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог від 07.04.2010р., де останній просить прийняти пункти 1.1., 2.1.2., 3.7., 3.9., 5.1. договору № 968/2 від 01.01.2010р. в редакції позивача.

Також позивачем, 27.05.2010р. в порядку ст.. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де останні зазначає, що сторонами погоджено п. 1.1., 2.1.2. договору № 968/2 від 01.01.2010р. та просить п 3.7, 3.9., 5.1. договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг прийняти в його редакції та визнати днем укладенні договору № 968/2 на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків 01.01.2010р. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву наполягає на застосуванні о спірних правовідносин Правил утримання житлових будинків та прибуденкової території, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства України від 17.05.2005р. № 76.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України направлено Комунальному підприємству „Східний” проект договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг № 968/2 від 01.01.2010р., який підписаний з боку позивача керівником Горлівського регіонального виробничого управління Микитенко А.М., що діє на підставі Положення та довіреності № 03-13 від 07.12.09р.

Комунальне підприємство „Східний” повернуло на адресу позивача спірний договір підписаний з протоколом розбіжностей, які були отримані позивачем 15.02.10р., вказаний протокол розбіжностей було підписано зі сторони позивача з протоколом погодження розбіжностей.

01.03.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено протокол погодження розбіжностей, який зі сторони відповідача підписаний не був.

Як вбачається з викладеного, сторони не дійшли згоди за пунктами викладеними в протоколі узгодження розбіжностей, а саме п. 1.1., 2.1.2, 3.7, 3.9., 5.1., у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про прийняття неузгоджених пунктів в його редакції Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”.

Однак, під час розгляду справи, сторони прийшли до згоди за наступними пунктами договору:

-          п. 1.1. прийняти в редакції позивача;

-          п. 2.1.2. прийняти в наступній редакції: „Постачальник” несе відповідальність за якість води від точки балансового розмежування, встановленої між „Постачальником” та „Виконавцем” відповідно пункту 5.1. договору.

У зв’язку з чим позивач уточнив позовні вимоги та просить суд прийняти п. 3.7., 3.9., 5.1. договору в його редакції.

Судом встановлено, що сторонами повністю дотримано вимоги ст. 181 Господарського кодексу України щодо загального порядку укладання господарських договорів.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договору.

За змістом ст. 179 ГК України, статей 19-20 закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, укладення договору про надання послуг з питного водопостачання є обов’язковим для сторін в силу закону.

Приписами ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Позивач згідно до проекту договору № 968/2 від 01.01.2010р. просить п. 3.7. договору викласти наступним чином: В разі встановлення будинкових засобів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, сплачує послуги відповідно до показань загально будинкових засобів обліку, при цьому не збільшуються витрати води (ИТНИПВ) Виконавця, юридичних особі – підприємців, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку.

Різниця фактично розподіляється між мешканцями, які не мають квартирних засобів обліку.

В разі, якщо відносно Виконавця не затверджені ИТНИПВ – мешканці, які не мають квартирних засобів обліку, сплачують за послуги водопостачання та водовідведення не більше встановлених нормативів (норм) споживання.

Різниця, яка виникла між показниками загально будинкових засобів обліку та розподілена відповідно до цього пункту договору об’ємам води, сплачується Виконавцем до 10 числа місця наступного за поточним Виробнику.

Відповідачем у протоколі розбіжностей до договору, відзиві на позовну заяву пропонується виключити трете речення. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що останнім прийняті всі необхідні міри для затвердження ИТНИПВ, та такі не затверджені не з вини останнього.

Розглянувши спірну редакцію пункту 3.7. договору суд зазначає, що порядок обліку та оплати наданих послуг визначається п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630.

Зокрема, згідно вказаних Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено.

За таких обставин, враховуючи викладене, пункт 3.7 договору № 968/2 від 01.01.2010р. має бути викладений в редакції, запропонованій позивачем, оскільки спірний пункт повністю кореспондує з п. 11 Правил.

Відносно п. 3.9. договору, то позивач просить прийняти спірний пункт в його редакції, зокрема: При наявності стовідсоткового оводомірування квартир житлового будинку, різниця між їх сумою та показаннями засобів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок “Виконавця”.

Відповідач проти прийняття спірного пункту в редакції позивача заперечує та просить спірний пункт виключити з умов договору.

Дослідивши позицію обох сторін, щодо спірного пункту, за висновками суду спірний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача з огляду на наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Горлівської міської ради № 1328 від 15.12.2004р. затверджено заходи щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж.

Так, п. 2.5. заходів щодо зниження втрат питної води, обліку водопостачання, цілості водопровідних та каналізаційних мереж встановлено, що при наявності будинкового обліку споживання води і обладнання усіх квартир лічильниками, споживачі сплачують за холодну воду за показниками засобів квартирного обліку. Різниця між будинковим та квартирними приладами обліку води пред’являється житлово-комунальному підприємству.

Дане рішення є діючим, у судовому порядку недійсним не визначалося.

Крім того, пунктом 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, поставці холодної та гарячої води та водовідведення встановлено, що справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається.

З огляду на викладене, враховуючи, що спірний пункт відповідає приписам Правил надання послуг з централізованого опалення, поставці холодної та гарячої води та водовідведенню та рішенню Виконавчого комітету Горлівської міської ради № 1328 від 15.12.2004р. останній підлягає прийняттю в редакції позивача.

Стосовно спірного п. 5.1. договору, то позивач наполягає на прийнятті його в наступній редакції – Межею розділу відповідальності за техобслуговування та ремонт елементів систем водопостачання між „Постачальником” та „Виконавцем” є: зовнішня сторона будинку або огорожа об’єкту (домобудівлі), що стоять на балансі „Виконавця”, а каналізації – перший від будинку колодязь на випуску.

Відповідач, просить спірний пункт договору викласти в його редакції, а саме - Межею розділу відповідальності за техобслуговування та ремонт елементів систем водопостачання між „Постачальником” та „Виконавцем” є зовнішня стіна будинку або огорожа об’єкту (домобудівлі) на першій запірній арматурі після водоміру (якщо будинок обладнаний водомірним вузлом) або перша запірна арматура по ходу холодної води в будинку.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на п.п.п. 2.3.7. Правил утримання житлових будинків та прибуденкової території та Поставу КМУ від 20.05.2009р. № 529 „Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків та споруд та прибуденкових територій та Типового договору про надання послуг з утримання будинків та споруди та прибуденкової території”.

Дослідивши редакцію спірного пункту та позиції обох сторін, за висновками суду спірний пункт підлягає прийняттю в редакції позивача, з наступних підстав.

Згідно до п. 1.4. договору, який прийнятий сторонами встановлено, що сторони договору наділені правами та виконують зобов’язання, передбачені цим договором, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Законом України „Про житлово-комунальні послуги”, „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, Правилами технічної експлуатації водопостачання та каналізації населених пунктів України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води та водовідведення, а також іншими нормативно-правовими актами.

Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України встановлено, що:

Пункт 1.3. - Виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Пункт 1.7. - Водопровідні вводи до об'єктів, що належать до комунальної власності територіальної громади, та розподільчі мережі холодного водопостачання від них до зовнішнього зрізу будівель експлуатують виробники.

Пункт 1.9. - Межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення - перший від будинку колодязь включно.

Розділом 11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України визначено, що межею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі, а межею внутрішньої системи каналізації є обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі.

Тобто, запропонована позивачем редакція пункту 5.1. договору повністю відповідача приписам Правил користування та Правил технічної експлуатації та вказані нормативні акти по відношенню до інших є спеціальними нормами, що регулюють відносини з водопостачання та водовідведення.

Таким чином спірний пункт 5.1. підлягає прийняттю в редакції позивача.

Щодо посилання відповідача на Правила утримання житлових будинків та прибуденкової території, то суд зазначає наступне.

Пунктом 2.3.7. цих Правил визначено, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації та витрати на виконання цих робіт здійснюються відповідно до законодавства.

Точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (якщо інше не визначено договором) є: для каналізації - найближчий до будівлі оглядовий колодязь; для водопроводу, газопроводу, тепломережі - вентиль або трійник біля будівлі.

Проте, як видно позивач наполягає на прийнятті саме його редакції спірного, та така редакції повністю відповідача спеціальним нормам, що регулюють взаємовідносини сторін з надання послуг з постачання води та приймання стоків.

У зв’язку з чим такі посилання відповідача судом до уваги не приймаються.

Згідно ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” просить визначити, що договір дії з 01.01.2010р., у зв’язку з тим, що без договірне водопостачання заборонено за законом та відповідачем фактично отримувалися послуг з водопостачання.

З огляду на те, що в силу приписів ст. 17 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” укладання договору про надання послуг з водопостачання є обов’язковим, а бездоговірне водопостачання заборонено в силу закону, у зв’язку з чим вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованим та такими, що підлягають задоволення.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про питну воду та питне водоспоживання”, водним кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, колегія суддів господарського суду

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка до Комунального підприємства „Східний” про зобов’язання прийняти п. 3.7, 3.9, 5.1 договору № 968/2 від 01.01.2010р. в редакції позивача, - задовольнити повністю.

Пункт 3.7., 3.9., 5.1. договору № 968/2 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків прийняти, умови надання комунальних послуг прийняти в редакції Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка, а саме:

пункт 3.7. - В разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, при цьому не враховуються витрати води (ІТНВПВ) Виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємцем, які є власниками або орендарями приміщень в цьому будинку, та сумарні витрати води за показниками всіх квартирних засобів обліку;

пункт 3.9. - При наявності стовідсоткового оводомірування квартир житлового будинку, різниця між їх сумою та показаннями засобів обліку на вводі в будинок, відноситься на рахунок “Виконавця”;

пункт 5.1. - Межею розділу відповідальності за техобслуговування та ремонт елементів систем водопостачання між „Постачальником” та „Виконавцем” є: зовнішня сторона будинку або огорожа об’єкту (домобудівлі), що стоять на балансі „Виконавця”, а каналізації – перший від будинку колодязь на випуску.

Договір № 968/2 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг між Комунальним підприємством “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка та Комунально підприємства “Східний” вважати укладеним з 01.01.2010р.

Стягнути з Комунального підприємства „Східний” (84647, м. Горлівка, вул. 40 років України, 44, р/р 26003200905350 АКБ УСБ м. Донецька, МФО 334011, ЄДРПОУ 31685347) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85) в особі Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 21, р/р 2600830117394 в філії Горлівського міського відділення № 2864 “Ощадбанку”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) судові витрати: державне мито в розмірі 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання .

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя