Ухвала суду № 100111131, 24.09.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/17122/21

Провадження №2/523/5235/21

У Х В А Л А

"24" вересня 2021 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ: 43311346, місце знаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович (місце знаходженням: м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5), Совєтський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ:35020853, місце знаходження: Донецька область, м. Лиман, вул. Пушкіна, буд. 12Б), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення кошитів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Совєтський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем було вчинено виконавчий напис №23010, згідно якого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2643/2928BCL1A від 20.09.2013 року укладеним з ПАТ «Платинум Банк». Позивач зазначає, що на підставі виконавчого напису відкрито виконавче провадження про стягнення боргу та станом на 15.09.2021 року виконавче провадження є фактично виконаним.

Однак, при вчиненні виконавчого напису приватним нотаріусом не було дотримано процедури вчинення такого, зокрема, не було встановлено підстав виникнення права вимоги, наявності безспірної заборгованості тощо, у зв`язку з цим відбулось порушення її прав. На підставі викладеного просить визнати виконавчий напис від 13.11.2020 року, зареєстрований у реєстрі № 23010, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача на користь позивача 2318 грн. 49 коп. безпідставно отримані кошти.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення по виконавчому провадженню відкритому на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., № 23010 від 13.11.2020 року про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 2643/2928BCL1A від 20.09.2013 року. В обґрунтування заяви позивач зазначила, що станом 15.09.2021 року за виконавчим провадженням ВП № 64741239, яким звернуто стягнення на її доходи (пенсію) спірна заборгованість майже погашена, що призведе до неефективного захисту її порушеного права. На підставі викладеного просила задовольнити заяву про забезпечення позову.

Дослідивши позовну заяву та заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Отже, оскільки невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав у випадку фактичного виконання виконавчого напису, до вирішення справи по суті стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису слід зупинити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги щодо зупинення стягнення за виконавчим написом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами, відповідає вимогам Закону та в той же час не буде порушувати прав відповідача.

Судом не встановлено підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 8, 149, 151, 153, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову -задовольнити.

Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП № 64741239 з примусового виконання виконавчого напису № 2310 від 13.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості за кредитним договором № 2643/2928BCL1A від 20.09.2013 року.

Копію ухвали для виконання направити до Совєтського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місце знаходження: Донецька область, м. Лиман, вул. Пушкіна, буд. 12Б) та до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області (м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: