Рішення № 100108091, 22.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1034/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участі секретаря судового засідання Потребенко О.М.,

розглянувши справу № 916/1034/21 за правилами загального позовного провадження

за позовом: Українського культурного фонду /ЄДРПОУ 41436842, адреса - 01601, м. Київ, вул. І. Франка, 19, поштова адреса - 01010, м. Київ, вул. Лаврська, 10-12, e-mail: info@ucf.in.ua/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет Олександрівський" /ЄДРПОУ 33812054, адреса - 65045, м. Одеса, пр-т. Олександрівський, 12/

про стягнення 1 000 000,00 грн.

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: адвокат Фельдман О.А. за довіреністю № 02-06/2021 від 02.06.21;

ВСТАНОВИВ:

16.04.2021 року Український культурний фонд звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою /вх. № 1070/21/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет Олександрівський" про стягнення заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання гранту інституційної підтримки № 31NST91-24207 від 11.11.2020 року, а саме ненадання у визначені сторонами строки змістовий звіт, звіт про надходження та використання коштів з копіями первинних бухгалтерських документів.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 526, 530, 610, 629, 651 ЦК України та ст. 193 ГК України, Закону України "Про Український культурний фонд".

Ухвалою суду від 21.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1034/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.05.2021 р. о 10:00 год.

У судовому засіданні 19.05.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 04.06.2021 року на 12:00 год.

27.05.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 14307/21/, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що фактично грантові кошти були перераховані відповідачу з порушенням передбаченого договором строку, а саме 21.12.2020 року. Відповідач зауважував, що однією з підстав перенесення строків виконання ним зобов`язань є порушення позивачем зобов`язань щодо строків перерахування коштів.

ТОВ "Фудмаркет Олександрівський" вказує, що позивачем не зазначено об`єктивні обставини, що зумовлюють істотність порушень, передбачених судовою практикою та приписами ст. 651 ЦК України і ст. 12 Закону України «Про Український культурний фонд». Також відповідач вказує, що позивачем не доведено, що подання звітності після 15.01.2021 року за результатами своєчасної та правомірної реалізації проекту інституційної підтримки є порушенням договору з відповідними наслідками.

У підготовчому судовому засіданні 04.06.2021 року судом оголошено перерву на 14.06.2021 року на 14:00 год.

10.06.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із перебуванням представника Українського культурного фонду у відпустці /вх. № 15784/21/.

У судовому засіданні 14.06.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження до 20.07.2021 року; також судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 08.07.2021 року на 12:30 год. та ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

06.07.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача до відзиву /вх. 18090/21/, в яких відповідач вказує, що правові підстави, на які посилається позивач у позові, а саме положення ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України, не є правовими підставами для стягнення коштів з контрагента за чинним та виконаним в повному обсязі договором.

Відповідач зауважує, що позивачем не доведено, що грантоотримувачем використано будь-яку частину гранту інституційної підтримки не за призначенням або з порушенням чинного законодавства.

ТОВ "Фудмаркет Олександрівський" зазначає, що ним було вжито достатньо необхідних заходів повідомлення позивача про причини затримки з подання звітності за грантовим проектом та максимального виконання зобов`язань, передбачених договором.

Відповідач наголошує, що позивачем не надано доказів таких порушень договору відповідачем, які б за умовами договору та приписами законодавства могли бути підставами для стягнення суми перерахованих грантових коштів.

У підготовчому судовому засіданні 08.07.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи протягом розумного строку; також оголошено перерву до 03.09.2021 року о 09:30 год.

01.09.2021 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача до відзиву /вх. № 22939/21/, в яких відповідач звертає увагу суду на наявну судову практику в подібних правовідносинах. Відповідач вказує на відсутність порушень істотних умов договору, з огляду на фактичні обставини справи, наявність змістової та фінансової звітності, аудиторського висновку, що підтверджує цільове використання отриманого гранту.

02.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення підготовчого судового засідання за відсутності представника позивача /вх. № 23157/21/.

У судовому засіданні 03.09.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/1034/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 22.09.2021 року на 15:00 год.

22.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення судового засідання, призначеного на 22.09.2021 року, за відсутності його представника /вх. № 25078/21/.

До судового засідання представник позивача не з`явився, повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях до нього.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 11 листопада 2020 року між Українським культурним фондом (Фонд) і товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет Олександрівський" (Грантоотримувач) укладено Договір про надання гранту інституційної підтримки № 3INST91-24207, за умовами якого Фонд надає Грантоотримувачу на умовах, визначених Договором, грант інституційної підтримки з метою забезпечення стабільної діяльності та розвитку (надалі - Проєкт) в умовах обмежувальних заходів, запроваджених упродовж дії режиму карантину, опис та мінімальні технічні вимоги до якого наведені у проєктній заявці та у кошторисі згідно з додатками 1 та 2 цього договору, а Грантоотримувач реалізує проект інституційної підтримки на умовах, визначених цим договором /розділ І договору/.

Пунктом 1 розділу ІІ договору передбачено, що Грантоотримувач реалізує проєкт інституційної підтримки до 31.12.2020 року та надає Фонду пакет звітної документації відповідно до умов договору до 15.01.2021 року.

Грантоотримувач здійснює свою діяльність згідно з планом, зазначеним у заявці на Проєкт інституційної підтримки (проектній заявці) та кошторису витрат, що є додатком 1 та 2 до цього договору /п. 2 розділу ІІ договору/.

Для підтвердження здійснення діяльності Грантоотримувач надає Фонду змістовий зміст (додаток 3), звіт про надходження та використання коштів (додаток 4) з копіями первинних бухгалтерських документів /п. 3 розділу ІІ договору/.

Датою завершення Проєкту інституційної підтримки є день підписання Фондом акта про виконання Проєкту інституційної підтримки /п. 4 розділу ІІ договору/.

Загальна сума гранту становить 1 000 000,00 грн. без ПДВ. Фонд надає суму Гранту інституційної підтримки траншами у розмірі та у строки, визначені графіком платежів згідно з додатком 5 до цього договору. Перерахування коштів здійснюється в безготівковій формі у національній валюті України шляхом переказу на розрахунковий рахунок Грантоотримувача /розділ ІІІ договору/.

Підпунктом 2 п. 2 розділу IV договору визначено, що Грантоотримувач зобов`язується отримати грант інституційної підтримки у строки, визначені у п. 1 розділу ІІ цього договору.

Підпунктом 3 п. 2 розділу IV договору визначено, що Грантоотримувач зобов`язується у разі якщо виконання Проєкту буде припинено чи не завершено протягом дії цього договору, у триденний строк повідомити Фонд про такі обставини. У строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту настання таких обставин, документально підтвердити всі витрати, здійснені за рахунок суми гранту, та повернути Фонду невикористану частину суми гранту.

Відповідно до п. 1 розділу V договору, сторони відповідають зв своїми зобов`язаннями в межах, визначених чинним законодавством України.

Грантоотримувач веде належний бухгалтерський облік та звітує перед Фондом в порядку, передбаченому цим договором. На вимогу Фонду Грантоотримувач зобов`язаний надати всю необхідну фінансову документацію щодо проєкту /розділ VІІІ договору/.

У разі істотних порушень умов цього договору, визначених Законом України «Про Український культурний фонд», його може бути розірвано за заявою Фонду в односторонньому порядку. Рішення Фонду про розірвання цього договору приймається за наявності факту істотного порушення його вимог. У разі дострокового розірвання цього договору внаслідок використання будь-якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства Грантоотримувач зобов`язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти /розділ ІХ договору/.

Усі спори або розбіжності, що випливають із умов цього договору або пов`язані з цим договором та його тлумаченням, дією, припиненням або його розірванням, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі якщо Сторони не можуть дійти згоди шляхом переговорів, такі спори вирішуються у порядку, визначеному чинним законодавством України /п. 2 розділу ХІ договору/.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Зміни до цього договору вносяться шляхом укладення додаткових договорів /п. 1 розділу ХІІ договору/.

Невід`ємними частинами цього договору є додатки до нього, а саме: додаток 1 - проєктна заявка; додаток 2 - кошторис Проєкту інституційної підтримки; додаток 3 - змістовий звіт про виконання Проєкту інституційної підтримки; додаток 4 - звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проєкту інституційної підтримки; додаток 5 - графік платежів.

Судом досліджено додатки до договору про надання гранту інституційної підтримки № 3INST91-24207 від 11.11.2020 року, а саме: додаток 1 - проєктна заявка; додаток 2 - кошторис Проєкту інституційної підтримки; додаток 3 - змістовий звіт про виконання Проєкту інституційної підтримки; додаток 4 - звіт про надходження та використання коштів для реалізації Проєкту інституційної підтримки; додаток 5 - графік платежів.

Згідно платіжного доручення № 417 від 12.11.2020 року на користь Грантоотримувач перераховано грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу: «перерахування гранту інституційної підтримки згідно договору № 3INST91-24207 від 11.11.2020 року». Разом із тим, платіжне доручення містить відмітку Державної казначейської служби України «оплачено 21.12.2020 року».

30.01.2021 року Грантоотримувач направив на адресу Фонду лист вих. № 1417/01, в якому повідомив про причини порушення дат подання звітності, а саме у зв`язку із запровадженням локдауну з 08.01.2021 року по 24.01.2021 року та продовження карантину до 28.02.2021 року. Вказаний лист отримано Фондом 03.02.2021 року.

З метою дотримання умов договору про надання гранту та досудового врегулювання спору, 09 лютого 2021 року Грантоотримувачу на його електронну адресу було надіслано лист, яким Фонд поінформував його про необхідність надання звіту незалежного аудитора, що підтверджує звітну документацію до 15 січня 2021 року.

У відповідь на лист від 09.02.2021 року, Грантоотримувач надав відповідь 15.02.2021 року, в якій пояснив неможливість вчасного подання фінансової звітності, а саме що він уклав договір про проведення аудиту з ТОВ "Акцент-Аудит" 26 січня 2021 року, і що терміном аудиторської перевірки є 28 лютого 2021 року.

02.03.2021 року Український культурний фонд направив на адресу Грантоотримувач лист вих. № 228-02/02-14 про розірвання договору. У листі вказано, що станом на 02.03.2021 року Грантоотримувач не надав відповідну звітну документацію, а саме змістовий звіт (додаток 3), звіт про надходження та використання коштів (додаток 4) з копіями первинних бухгалтерських документів, чим порушив взяті на себе зобов`язання за договором. У зв`язку із чим, Фонд направив додаткову угоду про розірвання договору та вимагає повернення наданого гранту.

У відповідь на лист Фонду від 02.03.2021 року Грантоотримувач надав відповідні пояснення з визнанням того, що до 01.02.2021 року йому не вдалося подати звіт незалежного аудитора.

13.03.2021 року Грантоотримувач направив Фонду лист вих. № 1417/03, в якому приносить вибачення за затримку подання звітності. У листі зазначено, що вплив пандемії завадив ТОВ «Акцент-Аудит» виконати звіт в обумовлені терміни. Звіт незалежного аудитора був направлений на адресу Фонду 13.03.2021 року.

Матеріали справи містять змістовий звіт про виконання Проєкту № 3INST91-24207 конкурсної програми «Інституційна підтримка», складений Грантоотримувачем 30.01.2021 року.

Судом досліджено Звіт Грантоотримувача про надходження та використання коштів для реалізації проекту інституційної підтримки.

Також судом досліджено Звіт незалежного аудитора з надання впевненості щодо достовірності та відповідності фінальної звітності ТОВ «Фудмаркет Олександрівський» про реалізацію проекту інституційної підтримки вимогам Українського культурного фонду, складений ТОВ «Акцент-Аудит» 10.03.2021 року, з додатком № 1 до даного Звіту, а саме Реєстром документів, що підтверджують достовірність витрат та цільове використання коштів за проектом № 3INST91-2420 конкурсної програми «Інституційна підтримка» у період з 01.10.2020 року по 31.12.2020 року.

Господарським судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення гранту за неналежне виконання відповідачем умов договору про надання гранту інституційної підтримки № 31NST91-24207 від 11.11.2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" у разі прийняття Дирекцією Фонду рішення про надання фінансування певному проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду з отримувачем коштів укладається договір про надання гранту.

Грант - фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі Українським культурним фондом суб`єкту, який провадить діяльність у сфері культури, для реалізації проекту, рішення про фінансування якого прийняте в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Закону України "Про Український культурний фонд" під терміном "проект" у цьому Законі розуміється діяльність фізичних і юридичних осіб, спрямована на створення певного культурного продукту, культурного блага чи культурної послуги (їх сукупності) з метою досягнення чітко визначених цілей у межах визначеного кошторису (бюджету) та здійснення якої вимагає вчинення в узгоджені строки дій, передбачених укладеною з Українським культурним фондом угодою.

Частиною 3 статті 12 Закону України "Про Український культурний фонд" визначено, за договором про надання гранту Український культурний фонд набуває право здійснювати контроль за реалізацією проекту відповідно до порядку, встановленого таким договором та законодавством, у тому числі вимагати виконання зазначеного порядку та вживати заходів у разі його порушення. Договір про надання гранту не може передбачати замовлення та (або) отримання Українським культурним фондом будь-яких товарів, робіт, послуг, майнових прав та (або) витрачання грошей на такі товари, роботи, послуги, майнові права.

Істотними умовами договору про надання гранту є визначення конкретного проекту, для реалізації якого надаються кошти; сума гранту (обсяг коштів) з відповідним кошторисом із зазначенням об`єктів, на які вона витрачатиметься; графік платежів; зобов`язання особи, яка отримує кошти, у тому числі щодо звітності; мінімальні технічні вимоги до проекту, які мають бути забезпечені; строк реалізації гранту; порядок надання доказів на підтвердження належного виконання договору про надання гранту; відповідальність за порушення умов договору.

Відповідно до ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд" у разі істотного порушення умов договору про надання гранту договір може бути розірваний в односторонньому порядку за заявою Українського культурного фонду.

Істотним порушенням, зокрема, є нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту, та інші порушення, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям, якими сторони керувалися при його укладенні.

Рішення про розірвання договору про надання гранту приймається Дирекцією Фонду за результатами розгляду інформації, що підтверджує вчинення істотного порушення умов договору про надання гранту, та, за наявності, пояснень іншої сторони такого договору щодо причин вчинення порушень.

Сторона договору, договір з якою розірвано Українським культурним фондом, повинна повернути сплачені їй за таким договором кошти впродовж 20 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 розділу IX договору передбачено аналогічні підстави для повернення сплаченого авансу, зокрема у разі дострокового розірвання цього договору внаслідок встановленого факту використання будь - якої частини гранту не за призначенням або з порушенням чинного законодавства грантоотримувач зобов`язаний протягом 20 календарних днів з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору в односторонньому порядку повернути у повному обсязі перераховані Фондом кошти.

За таких обставин, господарський суд аналізуючи вище наведені умови договору та вимоги чинного законодавства зазначає, що кошти отримані грантоотримувачем можуть бути ним повернуті лише у разі розірвання договору за наявності визначених законом та договором підстав.

При цьому, як і умовами договору (п. 1 п. 3 розділу ІХ договору) так і вимогами чинного законодавства (ч. 5, ст. 12 Закону України "Про Український культурний фонд") підставами одностороннього розірвання договору є істотне порушення умов, зокрема нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором про надання гранту та інші підстави, що дають підстави для обґрунтованих припущень, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

З огляду на вище викладене, для звернення позивачем до відповідача з вимогою про повернення перерахованих фондом коштів, останньому необхідно довести нецільове використання коштів, здійснення витрат у розмірах, більших, ніж передбачено договором, а також те, що договір не буде виконано або його виконання не відповідатиме цілям.

Як було вище досліджено, з матеріалів справи вбачається, що грантоотримувач на виконання п.4, розділу IV договору надав фонду змістову та фінансову звітність

Проте, господарський суд звертає увагу, що позивачем у листі від 02.03.2021 року було безпідставно повідомлено відповідача про одностороннє розірвання договору про надання гранту інституційної підтримки № 31NST91-24207 від 11.11.2020 року, оскільки не доведено істотних порушень умов договору, як того вимагають вимоги чинного законодавства та умови договору.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено істотних умов договору, а саме грошові кошти перераховані останньому були використані за призначенням, а також виконувались роботи для реалізації проект (проте з затримкою, що не суперечить умовами договору), що спростовує доводи позивача.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що договір про надання гранту інституційної підтримки № 31NST91-24207 від 11.11.2020 року не розірваний, а ні за додатковою угодою, а ні в односторонньому порядку, оскільки у позивача, як вже вище встановлено відповідно до вимоги чинного законодавства та умов договору були відсутні підстави для одностороннього розірвання договору, а відтак господарський суд зазначає, що у позивача відсутні підстави вимагати від відповідача повернення грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн. раніше отриманих у зв`язку з невиконанням проекту.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

При цьому, відповідно до положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його «ефективність» з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2015).

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог Українського культурного фонду, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Українського культурного фонду до товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет Олександрівський" про стягнення заборгованості у розмірі 1 000 000,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 04 жовтня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко