Рішення № 100108090, 22.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1528/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Потребенко О.М.,

розглянувши справу № 916/1528/21 у порядку загального позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” /ЄДРПОУ 33090871, адреса – 93009, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Трудова, 1, адреса листування – 04053, м. Київ – 53 абон. скринька № 46/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” /ЄДРПОУ 38302586, адреса – 67400, Одеська обл., Роздільнянський р., м. Роздільна, вул. Поліни Осипенко, 41/

про стягнення 27 554,73 грн.

за участю представників:

від позивача: Нагірняк Я.В., адвокат за довіреністю б/н від 27.07.2021 року;

від відповідача:Фельдман О.А., адвокат за ордером ОД 424100 від 16.07.2021 року.

ВСТАНОВИВ:

01.06.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” звернулося до Господарського суду Одеської області із позовною заявою /вх. № 1585/21/ до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” про стягнення заборгованості за поставку товару на підставі усних домовленостей у розмірі 1 259 543,19 грн., з яких: 1 112 568,19 грн. – основний борг, 108 511,12 грн. – інфляційне збільшення, 38 463,88 грн. – 3 % річних та судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем грошових коштів за поставку товару на підставі видаткових накладних.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 612, 615, 625, 626, 629, 692 ЦК України, ст. 193, ГК України.

Ухвалою суду від 07.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1528/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.07.2021 р. о 10:30 год.

25.06.2021 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 17171/21/, в якому відповідач просить залишити позов без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на положеннях закону. Відповідач вважає підстави позовних вимог неконкретизованими та нічим не підтвердженими. Відповідач зауважує, що надані позивачем докази не посвідчені належним чином та не містять жодних посилань на укладені угоди. Відповідач наголошує, що між сторонами відсутній будь-який договір, та як наслідок, наявний ряд неузгоджених істотних та необхідних умов майново-господарських правовідносин між сторонами.

Відповідач зазначає, що надані до позову документи не містять доказів направлення відповідачу вимоги про виконання грошового зобов`язання на підставі видаткових накладних, які використані для розрахунку та пред`явлення позовних вимог.

07.07.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача /вх. № 18181/21/ про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв`язку із зайнятістю представника позивача в іншому судовому процесі.

Ухвалою суду від 07.07.2021 року відкладено підготовче судове засідання у справі № 916/1528/21 на 16.07.2021 р. о 10:30 год.

15.07.2021 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог /вх. № 18971/21/, а саме позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставку товару 240 654,84 грн., з яких: 213 100,11 грн. – основний борг, 21 571,56 грн. – інфляційне збільшення, 5 983,17 грн. – 3 % річних. Позивач просить повернути йому надмірно сплачений судовий збір у розмірі 15 283,34 грн.

У підготовчому судовому засіданні 16.07.2021 року судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог /вх. № 18971/21 від 15.07.2021 року/ та оголошено перерву на 03.09.2021 року на 10:00 год.

01.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив на заяву про зменшення позовних вимог /вх. № 22937/21/, в яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 240 654,84 грн. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що 08.07.2021 року відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 213 100,11 грн. Тобто, на дату подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог заборгованість відповідача з основного боргу була відсутня. Відповідач зауважує, що позивачем не надано доказів направлення вимоги про оплату боргу у порядку ст. 530 ГПК України, що унеможливлює здійснення розрахунку суми неустойки з дати, зазначеної позивачем.

У підготовчому судовому засіданні 03.09.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи протягом розумного строку та оголошено перерву на 15.09.2021 року на 11:30 год.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року провадження у справі №916/1528/21 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 213 100,11 грн. закрито у зв`язку із відсутністю предмету спору; в іншій частині вимог про стягнення 27 554,73 грн. продовжено розгляд справи № 916/1528/21; закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/1528/21 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 22.09.2021 р. о 14:40 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, позивачем на підтвердження факту поставки відповідачу товару надано видаткові накладні, а саме:

- № ЕТП КЛ 0603/014 від 06.03.2020 року, видана на підставі рахунку-фактури № ЕТП ОД2702/004 від 27.02.2020 року, на суму 270 753,60 грн.;

- № ЕТП КЛ 2304/005 від 23.04.2020 року, видана на підставі рахунку-фактури № ЕТП ОД2702/004 від 27.02.2020 року, на суму 359 477,47 грн.;

- № ЕТП КЛ 0203/011 від 02.03.2020 року, видана на підставі рахунку-фактури № ЕТП ОД2702/004 від 27.02.2020 року, на суму 324 904,32 грн.;

- № ЕТП КЛ 0708/019 від 07.08.2020 року, видана на підставі рахунку-фактури № ЕТП ОД0608/018 від 06.08.2020 року, на суму 83 308,80 грн.;

- № ЕТП КЛ0707/010 від 07.07.2020 року, видана на підставі рахунку-фактури № ЕТП ОД № 1906/009 від 19.06.2020 року, на суму 74 124,00 грн.

Загальна сума поставки за вказаними накладними становить 1 112 568,19 грн.

Судом встановлено, що між сторонами існують інші договірні відносини, зокрема на підставі договору поставки № 135 від 12.02.2020 року. Матеріали справи містять і акти звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 року по 12.03.2021 року за договором поставки № 135 від 12.02.2020 року, відповідно до якого станом на 12.03.2021 року становить 407 479,04 грн. Також наявний і акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 року по 12.03.2021 року, відповідно до якого розмір заборгованості станом на 12.03.2021 року становить 213 100,11 грн.

Судом досліджено надані відповідачем докази оплати заборгованості у розмірі 213 100,11 грн., а саме платіжне доручення № 4 від 08.07.2021 року на суму 50 000,00 грн. та № 5 від 08.07.2021 року на суму 163 100,11 грн.

При цьому, ухвалою суду від 15.09.2021 року провадження у справі №916/1528/21 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 213 100,11 грн. закрито у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Таким чином, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 27 554,73 грн., з яких: 21 571,56 грн. – інфляційне збільшення, 5 983,17 грн. – 3 % річних.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями цієї статті не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Господарський суд на підставі ч.4 ст. 236 ГПК України враховує висновок щодо застосування норм права, який викладений у Постанові Верховного Суду від 16.06.2020р. у справі №910/10958/19.

Судом встановлено, що із позовом до суду про стягнення вартості наданих позивачем послуг останній звернувся 28.05.2021 року, про що свідчить наявний у справі поштовий конверт, в якому судом одержано позов.

Отже, строк виконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг сплинув 04.06.2021 року (включно).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, згідно якого позивач нарахував за період з 08.08.2021 року по 15.07.2021 року інфляційні втрати у розмірі 21 571,56 грн. та 3 % річних у розмірі 5 983,17 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Між тим, як вище встановлено господарським судом, строк виконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару сплинув 04.06.2021 року, а тому саме з 05.06.2021 року у позивача виникло право щодо нарахування відповідачу 3% річних та інфляційних втрат.

Однак, розрахунок 3% річних та інфляційних, який наданий до суду позивачем, свідчить, що вказані нарахування здійснені останнім за період з 08.08.2020 року по 15.07.2021 року, що не відповідає встановленим обставинам справи щодо прострочення відповідача в оплаті основного боргу з 04.06.2021 року.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, з огляду на такі засади господарського судочинства, встановлені вимогами ч.1 ст.14 ГПК України, як диспозитивність, господарський суд позбавлений можливості встановлення іншого періоду нарахування 3% річних та інфляційних, ніж той, що зазначено самим позивачем.

Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” інфляційних втрат у розмірі 21 571,56 грн. та 3 % річних у розмірі 5 983,17 грн.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Євротрубпласт” до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “Валді” про стягнення 27 554,73 грн. – відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 р.

Суддя Н.Д. Петренко